Новини ОДПC
Дохід під час відпустки: чи втратить ФОП статус єдинника?
Відповідно до п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України (ПКУ) платники єдиного податку 1-ї та 2-ї груп, які не мають найманих працівників, можуть один раз на рік не сплачувати єдиний податок: або на час відпустки, або під час хвороби, якщо вона триває від 30 календарних днів і підтверджена витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності. Для цього подається заява у довільній формі з обов’язковим доданням витягу (п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).
Згідно з п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом ФОП-єдинника є всі грошові надходження (готівкові та безготівкові), а також доходи у матеріальній чи нематеріальній формі. Не враховуються у дохід пасивні надходження (відсотки, дивіденди, роялті, страхові виплати, гранти, продаж власного майна, що використовується у діяльності). Датою отримання доходу є день надходження коштів або підписання акта приймання-передачі (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
ФОП 1-ї, 2-ї груп та 3-ї групи без ПДВ ведуть облік доходів у довільній формі помісячно (п. 296.1 ст. 296 ПКУ), у паперовому чи електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет. Облік здійснюється на підставі первинних документів (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Таким чином, усі доходи, отримані навіть під час відпустки чи хвороби, мають бути відображені у книзі обліку та декларації, і з них сплачується єдиний податок. Якщо ж у цей період ФОП фактично отримує новий дохід, то він втрачає право на звільнення від сплати податку за відпустку чи лікарняний.
При виявленні порушення контролюючий орган може анулювати статус платника єдиного податку з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому воно зафіксоване (п. 299.11 ст. 299 ПКУ). Крім того, дохід може бути оподаткований за ставкою 15 % у випадках, визначених п. 293.4 ст. 293 ПКУ.
Отже, щоб скористатися пільгою зі звільнення від сплати єдиного податку, ФОП-єдинник 1-ї чи 2-ї групи повинен припинити діяльність на час відпустки чи хвороби та не отримувати доходів у цей період.
Чи мають суб’єкти господарювання, що торгують тільки столовими винами, включати до Реєстру приміщення для їх зберігання поза місцем продажу
Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» не поширюється на роздрібну торгівлю столовими винами, крім випадків, прямо визначених у цьому Законі.
Столове вино – це алкогольний напій, виготовлений шляхом повного або часткового збродження виноградного сусла чи ягід. Воно може бути сухим, напівсухим або напівсолодким.
Місце зберігання – це приміщення, де зберігаються алкогольні напої, тютюнові вироби чи рідини для е-сигарет, і яке внесене до Єдиного реєстру місць зберігання. Єдиний реєстр веде податковий орган і містить дані про такі приміщення та суб’єктів господарювання.
Продаж алкоголю (крім столових вин), у тому числі через Інтернет, дозволений лише за наявності ліцензії. Так само зберігати алкогольні напої можна тільки у місцях, внесених до Єдиного реєстру, за винятком випадків, визначених законом.
Якщо суб’єкт господарювання має ліцензію на продаж алкоголю, тютюнових виробів або рідин для е-сигарет, то до Єдиного реєстру він зобов’язаний вносити лише ті склади чи приміщення для зберігання, які знаходяться за іншою адресою, ніж місце торгівлі.
Отже, хоча столове вино не потребує ліцензії для роздрібного продажу, його зберігання повинно здійснюватися у приміщеннях, внесених до Єдиного реєстру, якщо це не місце безпосередньої торгівлі.
Чи ризикує ФОП перебуванням на спрощеній системі, перераховуючи кошти на ЗСУ?
Відповідно до ст. 1 Закону України від 05.07.2012 № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (Закон № 5073) благодійником є фізична особа або юридична особа приватного права (в тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює благодійну діяльність. Благодійна діяльність – це безоплатна допомога (майнова чи особиста) з визначеними законом цілями, яка не передбачає отримання прибутку чи компенсації (ст. 1 Закону № 5073).
Суб’єкти благодійної діяльності – це благодійні організації, благодійники та бенефіціари (ст. 4 Закону № 5073).
Згідно зі ст. 24 Цивільного кодексу України (ЦКУ) фізична особа – це людина як учасник цивільних відносин. А за ст. 50 ЦКУ фізична особа з повною цивільною дієздатністю має право здійснювати підприємницьку діяльність після державної реєстрації як ФОП. Отже, благодійником завжди є фізична особа, а не ФОП як статус у бізнесі.
Порядок відкриття рахунків визначає Інструкція про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг, затверджена постановою НБУ від 29.07.2022 № 162 (Інструкція № 162). Вона передбачає, що фізична особа має окремі рахунки для підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності та для власних потреб (п. 10 розд. 1 Інструкції № 162).
За п. 24 розд. І Інструкції № 162:
– за поточними рахунками у національній валюті банки здійснюють операції відповідно до договору та законодавства України;
– небанківські надавачі платіжних послуг працюють з урахуванням особливостей, визначених Законом України від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги»;
– заборонено використовувати рахунки фізичних осіб, відкриті для власних потреб, для підприємницької діяльності.
Водночас Інструкція № 162 не забороняє ФОП використовувати кошти з підприємницького рахунку для власних потреб, у тому числі й для благодійності, після сплати всіх податків і зборів. Також немає вимоги обов’язково перераховувати ці кошти спочатку на «особистий» рахунок, щоб потім робити благодійний платіж.
Таким чином:
- благодійність здійснюється від імені фізичної особи, а не в межах діяльності ФОП (Закон № 5073, ЦКУ);
- благодійна допомога може перераховуватись з підприємницького рахунку ФОП після сплати всіх податків і зборів (Інструкція № 162, Закон № 1591-IX);
- перерахування благодійної допомоги, зокрема на користь Збройних Сил України, не позбавляє ФОП права перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Як правильно сплачувати майнові податки: приклад оплати через касу банку
Державна податкова служба України підготувала для громадян зручну пам’ятку, яка допоможе розібратися у порядку сплати майнових податків. У ній покроково пояснено, як правильно виконати свої податкові зобов’язання, зокрема щодо земельного податку.
Для наочності приклад здійснення оплати через касу банківської установи.
Для сплати у касі банку надайте касиру таку інформацію:
- власний податковий номер та ПІБ;
- найменування та код органу Казначейства, номер ІВАN рахунку (з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);
- сума земельного податку (з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);
- призначення платежу:
код виду сплати: 101 (зазначається 3-х значне число);
додаткова інформація запису: сплата земельного податку за 2024 рік згідно з ППР (короткий опис у довільній формі інформації про податок, який сплачується, та звітний період).
Наступний крок:
- перевірте правильність даних, заповнених касиром банку у платіжній інструкції (у т. ч. власний податковий номер громадянина),
- власноруч підпишіть правильність реквізитів платіжної інструкції для подальшого виконання її банком.
ВАЖЛИВО: при сплаті платежів за громадянина, який має податкові зобов’язання з земельного податку, платник надає касиру банку інформацію щодо податкового номеру та ПІБ того громадянина, податкові зобов’язання з земельного податку якого сплачуються.
Якщо реквізити платіжної інструкції заповнено без помилок, то сплачені кошти будуть зараховані до бюджету як надходження земельного податку від платника, який має податкові зобов’язання з цього податку, та зараховані в його інтегровану картку.
РЕЗУЛЬТАТ: на наступний день після здійснення платежу платник зможе перевірити таке зарахування у приватній частині Електронного кабінету.
Податкова служба Тернопільщини попереджає підприємців: активізувалися телефонні аферисти
Головне управління ДПС у Тернопільській області спільно з другим відділом Західного управління Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції інформують платників податків про чергові спроби шахрайства.
Так, днями зафіксовано випадки, коли з телефонних номерів 0965937288, 0688615106, 0988790802 невстановлені особи телефонували суб’єктам господарської діяльності області, представляючись керівництвом Тернопільської ДПІ. Під час розмови вони вимагали перерахувати кошти нібито за «лояльне» ставлення під час проведення перевірки або з інших вигаданих підстав.
Звертаємо увагу: податкова служба не має жодного відношення до таких дій. Усі перевірки здійснюються виключно відповідно до Податкового кодексу України, а будь-які вимоги фінансового характеру від імені посадових осіб ДПС є незаконними.
Як діяти у разі отримання шахрайських дзвінків:
не вступати у контакт із невідомими особами та не виконувати їхніх вимог;
зафіксувати всі факти (записати номери телефонів, час і зміст розмови тощо);
негайно повідомити про подібні випадки правоохоронні органи.
Просимо платників податків бути пильними та обачними, адже телефонні зловмисники часто діють переконливо, використовуючи психологічні прийоми, аби ввести у оману. Не довіряйте сумнівним пропозиціям і в жодному разі не перераховуйте кошти на прохання невідомих осіб.
ДПС провела 24 тисячі фактичних перевірок у сфері обігу тютюну та алкоголю, штрафи сягнули 795 млн грн
З початку року ДПС провела 24 тисячі фактичних перевірок у сфері обігу тютюну та алкоголю. Штрафні санкції за виявлені порушення сягнули понад 795 млн грн, понад 2,5 тис. ліцензій анульовані. Про це розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух під час зустрічі з представниками Американської торговельної палати в Україні.
«Боротьба з нелегальним ринком алкоголю та тютюну – серед ТОП питань. Там, де зафіксували порушення ліцензійних умов, продовжимо перевірки. Бо це не дрібні помилки, а порушення, які шкодять бізнесу та громадянам», – зазначила Леся Карнаух.
Найпоширеніші порушення: обіг товарів без марок акцизного податку або з підробленими марками, виробництво та продаж без ліцензій, продаж без видачі чеків, реалізація необлікованих товарів тощо.
ДПС спільно з правоохоронними органами постійно реалізовує комплекс заходів для скорочення тіньового ринку.
«Нещодавно спільно з БЕБ та Держфінмоніторингом зустрілися з найбільшими гравцями ринку електроніки та техніки. Основні проблеми з якими стикаємося: продаж товарів без належних фіскальних чеків, порушення обліку товарних запасів та відсутність офіційного працевлаштування», – поінформувала Леся Карнаух.
Вона також розповіла про нові сервіси від податкової - Офіси податкових консультантів. На початку вересня було відкрито 20 таких Офісів, які надають безкоштовні та якісні послуги для кожного платника податків. Можливістю отримати консультацію вже скористалися понад 8 тис. клієнтів і вони стають ще більш затребуваними.
Також серед питань, на яких першочергово концентрується ДПС:
Цифровізація.
ДПС разом із Мінцифрою працює над запровадженням ще низки цифрових послуг. Зокрема, можливістю переглядати свої податкові зобов’язання, сплачувати податки в один клік у Дії, запуском електронних податкових послуг для українців за кордоном.
Ще одна ініціатива – списання в автоматичному режимі коштів з рахунків боржників через систему електронних платежів НБУ. Спільно з Fiscal Center ДПС запустила дашборд «Моніторинг податкових надходжень», що стало значним кроком до прозорості даних.
Податкова медіація.
На такий інструмент величезний запит як з боку бізнесу, так і з боку податкової. Бо саме це значно сприятиме врегулюванню спорів між платниками податків і податковими органами. Але до цього потрібно підійти конструктивно і напрацювати разом з бізнес-спільнотою якісний документ.
Трансфертне ціноутворення та аграрний сектор.
Учасники розглянули підходи до оподаткування форвардних контрактів, практику застосування правил ТЦУ відповідно до рекомендацій ОЕСР, а також питання узгодження цін і умов поставок при експорті агропродукції.
Міжнародна співпраця.
Обговорювалися питання щодо перспектив укладення угоди із Службою внутрішніх доходів США (IRS) щодо автоматичного обміну звітами (BCAA CbC) та розширення обмінів із Канадою та Ізраїлем у межах багатосторонньої угоди ОЕСР.
Малий бізнес Тернопільщини підтримує громади: надходження єдиного податку зросли на понад 113 млн гривень
Малий бізнес залишається надійною опорою економіки Тернопільщини та одним із головних джерел наповнення місцевих бюджетів. Підприємці не лише створюють робочі місця, а й активно сприяють розвитку своїх громад.
За підсумками дев’яти місяців цього року суб’єкти господарювання, які працюють на спрощеній системі оподаткування, спрямували до бюджетів територіальних громад області понад 1 млрд 70,4 млн грн єдиного податку. Це на 113,6 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Найвагоміший внесок зробили фізичні особи-підприємці – вони поповнили бюджети на понад 822,5 млн грн, що на 74,7 млн грн більше, ніж торік.
Юридичні особи-«спрощенці» додали ще 247,9 млн грн, забезпечивши приріст надходжень на 38,9 млн грн порівняно з минулим роком.
Головне управління ДПС у Тернопільській області висловлює щиру подяку всім підприємцям, які продовжують працювати, дотримуються податкової дисципліни та розвивають свої громади.
Плата за землю поповнила бюджети громад області на понад 615 мільйонів гривень
На Тернопільщині земля залишається одним із найвагоміших джерел наповнення місцевих бюджетів.
За 9 місяців цього року громади області отримали 615,3 млн грн від земельного податку та орендної плати. Це на 26,4% більше, ніж торік – додатково 128,5 млн грн у місцеві скарбниці.
Основну частину надходжень забезпечив бізнес. Юридичні особи сплатили майже 449,5 млн гривень.
Водночас громадяни та власники земельних ділянок, які обробляють землю самостійно, перерахували ще 165,7 млн гривень.
Нагадаємо, плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно. Вона включає земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної й комунальної власності.
Згідно з Податковим кодексом України, власники та землекористувачі сплачують податок із моменту державної реєстрації права власності або користування ділянкою. Якщо ж ці права припиняються, сплата здійснюється лише за фактичний період володіння у поточному році.
Детальніше про особливості нарахування та сплати плати за землю під час воєнного стану можна дізнатися за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/878684.html](https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/878684.html
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
