Новини ОДПC
Оновлена декларація з податку на прибуток: коли вперше подавати?
Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує про оновлення форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Зміни передбачено наказами Міністерства фінансів України від 13.02.2025 №94 (чинний з 4 квітня 2025 року) та від 24.04.2025 № 215 (набрав чинності 13 червня 2025 року після офіційного опублікування).
Відповідно до пункту 46.6 Податкового кодексу України, нова форма декларації за наказом № 94 вперше застосовуватиметься для звітування за півріччя 2025 року. Додаткові зміни, затверджені наказом № 215, слід враховувати під час подання декларації за підсумками дев’яти місяців 2025 року.
Основні новації:
- рядок 10 «Особливі відмітки» доповнено новим рядком такого змісту: «платника податку, який подає уточнюючий розрахунок відповідно до пункту 50.11 статті 50 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України, у зв’язку з отриманням від контролюючого органу інформації про виявлені обставини (факти), що можуть свідчити про здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави»;
- додано нові рядки 45–47, у яких зазначаються сума збільшення податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється у зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку відповідно до пункту 50.11 ПКУ; суми штрафів 9% та 18%, що застосовуються у зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку відповідно до пункту 50.11 ПКУ;
- у додатку РІ до Податкової декларації (який подається до рядка 03 РІ декларації) у таблиці розділу 3, що стосується різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій згідно зі статтею 140 розділу III Податкового кодексу України, передбачено нові рядки для заповнення;
- у додатку ДІЯ до цієї Податкової декларації після рядка 38 додано рядки 39, 40.
Оновлення форми зумовлене змінами до ПКУ, передбаченими Законом №4112, який визначає особливості податкового обліку операцій, пов’язаних із наданням неправомірної вигоди службовим особам, у тому числі іноземним.
Чи має право ФОП другої групи працювати, якщо послуги оплачує юридична особа?
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, а також порядок сплати єдиного податку визначені главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (ПКУ). Вона є особливим механізмом сплати податків і зборів, який дозволяє підприємцям замінити кілька податків одним – єдиним податком. При цьому облік і звітність ведуться за спрощеними правилами, що полегшує роботу малого бізнесу.
До платників єдиного податку другої групи належать фізичні особи-підприємці, які займаються наданням послуг (зокрема побутових) населенню або іншим платникам єдиного податку, виробництвом і продажем товарів, а також діяльністю у сфері ресторанного господарства. Вони можуть залишатися у цій групі, якщо протягом року не використовують найману працю або мають не більше десяти працівників, а їхній дохід не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року.
Водночас закон обмежує коло підприємців, які можуть працювати у другій групі. До неї не належать ті, хто надає посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди чи оцінки нерухомості, послуги з доступу до мережі Інтернет, а також ті, хто виготовляє чи продає ювелірні вироби або вироби з дорогоцінного каміння. Такі підприємці можуть перебувати лише у третій групі платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, установленим для цієї групи. Крім того, ПКУ визначає окремий перелік суб’єктів, які взагалі не можуть бути платниками єдиного податку перших трьох груп.
Згідно з Цивільним кодексом України, договір про надання послуг передбачає, що виконавець зобов’язується надати певну послугу, а замовник – оплатити її. Такі правовідносини складаються з двох частин: надання послуги та її оплати, кожна з яких передбачає відповідні права й обов’язки сторін.
Якщо підприємець другої групи укладає договір, за яким послугу замовляє фізична особа, а оплата надходить від юридичної особи (наприклад, громадської або неприбуткової організації, яка не є платником єдиного податку), він може залишатися у другій групі, за умови дотримання всіх вимог ПКУ. Однак якщо замовником є юридична особа або фізична особа-підприємець, що працює на загальній системі оподаткування, і саме вона підписує акти виконаних робіт та здійснює оплату, то підприємець порушує умови перебування у другій групі. У цьому випадку він має право перейти на третю групу єдиного податку.
Яка відповідальність за некоректний або неповний Z-звіт
Закон України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає основні правила використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО). Згідно зі статтею 2 цього Закону, фіскальний звітний чек – це документ встановленої форми (паперовий або електронний), який створюється РРО чи ПРРО. Він містить дані денного звіту, а інформація про обсяг розрахункових операцій зберігається у фіскальній пам’яті пристрою або на фіскальному сервері контролюючого органу.
Які пільги щодо сплати земельного податку передбачені для фізосіб?
Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведені у ст. 281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) (далі – ПКУ).
Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:
- особи з інвалідністю першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами);
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка):
у селах – не більш як 0,25 гектара,
у селищах – не більш як 0,15 гектара,
у містах – не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).
Згідно з п. 281.4 ст. 281 ПКУ якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (п. 281.5 ст. 281 ПКУ).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 затверджено вимоги до реалізації фіскальних функцій РРО та ПРРО. Згідно з пунктом 14 Вимог до РРО, усі звітні чеки мають містити обов’язкові реквізити: назву та адресу господарської одиниці, ідентифікаційний або податковий номер платника (з позначкою «ПН» для платників ПДВ або «ІД» для інших суб’єктів), фіскальний номер РРО («ФН»), заводський номер і логотип виробника. У пункті 17 цих Вимог додатково визначено дані, які повинні міститися у Z-звіті – підсумковому щоденному звіті про операції.
Пункт 18 Вимог до ПРРО встановлює аналогічні вимоги до електронних звітів. Вони мають містити найменування та адресу господарської одиниці, податковий номер платника ПДВ або ідентифікаційні дані підприємця (залежно від системи оподаткування), фіскальний номер ПРРО («ФН»), а також дату й час формування звіту. Крім того, згідно з пунктом 19, такі звіти мають містити додаткову інформацію, визначену пунктами 15–19 Вимог до РРО.
Відсутність хоча б одного обов’язкового реквізиту у фіскальному звітному чеку вважається порушенням вимог до змісту розрахункових документів. Відповідно до пункту 3 розділу І Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13, документ без усіх обов’язкових реквізитів або з порушенням сфери призначення не визнається розрахунковим.
За порушення вимог Закону № 265 передбачена фінансова відповідальність, визначена пунктом 1 статті 17. Якщо під час перевірки виявлено неповне проведення розрахункових операцій, непроведення їх через РРО або ПРРО, відсутність фіскального режиму чи невидачу фіскального чеку покупцю, контролюючі органи застосовують такі штрафи:
- 100 % вартості проданих товарів або послуг – за перше порушення;
- 150 % – за кожне наступне.
Разом із тим пункт 12 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону звільняє суб’єктів господарювання від відповідальності за порушення, вчинені з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року. Винятком є порушення під час продажу підакцизних товарів, операцій з іноземною валютою та діяльності у сфері азартних ігор.
Крім того, згідно з пунктом 14 цього ж розділу, з 1 жовтня 2023 року підприємці також звільняються від відповідальності за порушення, допущені під час роботи на територіях, де ведуться чи велися бойові дії або які тимчасово окуповані російською федерацією. Таке звільнення діє до моменту завершення окупації або бойових дій на відповідній території. Дати завершення цих подій визначаються на підставі Переліку територій, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Понад 328 млн грн податку на нерухоме майно отримали громади Тернопільщини
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – одне із основних бюджетоформуючих джерел для громад. Усі кошти залишаються на місцях, відповідно використовуються для розвитку інфраструктури, підтримки освітніх, культурних і соціальних проєктів.
У січні-вересні цього року бюджети тергромад Тернопільщини отримали 328 млн грн податку на нерухомість. Це на 38,8 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Основна частина надходжень – від громадян, які перерахували 192,7 млн грн податку за власну нерухомість. Юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів ще 135,4 млн грн цього платежу.
Нагадуємо, що податок сплачують фізичні та юридичні особи (включно з нерезидентами), які є власниками об'єктів житлової або нежитлової нерухомості.
Для зручності фізичних осіб на вебпорталі ДПС працює онлайн-калькулятор: https://tax.gov.ua/calculator/realty
Корисні матеріали та роз’яснення щодо нарахування та сплати податку можна знайти у розділі «Онлайн-навчання»: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-neruhome-mayno/
Понад 71 мільйон гривень штрафів: підакцизні товари – під контролем податківців Тернопільщини
Упродовж дев’яти місяців цього року фахівці Головного управління ДПС у Тернопільській області провели 343 перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним. За результатами перевірок донараховано штрафних санкцій на суму 71,6 мільйона гривень.
Під час контрольно-перевірочних заходів податківці виявили 334 порушення вимог чинного законодавства. Серед найпоширеніших:
• 99 фактів продажу алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні;
• 63 факти реалізації тютюнових виробів за цінами, вищими за максимальні;
• 45 фактів невидачі розрахункових документів або ведення обліку товарних запасів із порушеннями;
• 23 випадки реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка;
• 11 фактів торгівлі тютюновими виробами та 7 фактів продажу алкоголю без ліцензій;
• та інші порушення.
Ринок підакцизних товарів залишається одним із найризиковіших, саме тут найчастіше виявляються спроби ухилення від сплати податків та реалізації нелегальної продукції. Тому податківці Тернопільщини й надалі триматимуть цю сферу під особливим контролем, щоб забезпечити рівні умови ведення бізнесу, чесну конкуренцію та стабільні надходження до бюджету.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
