Кожен працівник має право на безпечне, поважне та рівноправне робоче середовище.
Насильство за ознакою статі — це не лише фізичний тиск, а й психологічний вплив, економічне обмеження, сексуальні домагання чи дискримінація, які пов’язані з належністю людини до певної статі або з усталеними стереотипами.
Найпоширеніші прояви насильства на робочому місці:
-
сексуальні домагання (небажані дотики, жарти, пропозиції);
-
дискримінація за статевою ознакою (нижча оплата, відмова у підвищенні, упереджене ставлення);
-
моральний тиск (приниження, зневага, утиски).
Що можуть зробити роботодавці?
-
впровадити політику рівності та недискримінації;
-
проводити навчання персоналу щодо гендерної рівності та етики спілкування;
-
створити безпечне середовище для звернень і підтримки.
Права працівників:
-
бути захищеними від усіх форм насильства;
-
повідомляти про порушення керівництву або анонімно;
-
отримати психологічну та юридичну допомогу;
-
збирати докази порушень.
Куди звернутися по допомогу?
-
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
-
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України;
-
Національна соціальна сервісна служба;
-
Гарячі лінії з протидії домашньому насильству та гендерній дискримінації (у т.ч. 116 123).
Насильство за ознакою статі — це порушення прав людини.
Повага, підтримка та нульова толерантність до насильства — запорука безпечної та ефективної праці в нашій громаді.
