Новини ОДПC
Адміністративна відповідальність за податкову звітність: коли і під час якої перевірки її застосовують
Податкова декларація – це документ, у якому платник податків зазначає свої доходи, сплачені податки, а також нараховані суми єдиного внеску. Вона подається до податкового органу у строки, встановлені законом (абзац перший пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, (ПКУ). Форма декларації затверджується Міністерством фінансів України (пункт 46.5 статті 46 ПКУ), а подається вона до контролюючого органу за місцем обліку платника податків (пункт 49.1 статті 49 ПКУ).
Відповідно до пункту 51.1 статті 51 та підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ, усі платники податків, у тому числі податкові агенти та платники єдиного внеску, повинні подавати податковий розрахунок щодо доходів, нарахованих фізичним особам, утриманих податків і сум єдиного внеску. Такий розрахунок подається лише тоді, коли протягом звітного періоду платник здійснював нарахування доходів. Інші форми звітності із цих питань не допускаються.
Форма податкового розрахунку та порядок його заповнення визначені наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4. Крім того, особливості звітування з єдиного внеску встановлені наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2020 року № 814. Таким чином, податковий розрахунок і звіт з єдиного внеску фактично прирівнюються до податкової декларації, а отже, подаються в обов’язковому порядку та у визначені строки.
За неподання, подання з порушенням строків або неправильне заповнення податкової звітності, а також за надання недостовірних даних, відповідальність несуть юридичні особи та їх посадові особи (підпункт 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 ПКУ), а також податкові агенти (підпункт 47.1.3 пункту 47.1 статті 47 ПКУ).
Контролюючі органи мають право проводити різні види перевірок – камеральні, документальні (планові чи позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні (пункт 75.1 статті 75 ПКУ). Камеральна перевірка проводиться безпосередньо у податковій на підставі даних, поданих у деклараціях (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПКУ), і, зокрема, може стосуватися перевірки своєчасності подання звітності. Планова документальна перевірка включається до затвердженого плану-графіка перевірок (пункт 77.1 статті 77 ПКУ), а позапланова проводиться лише у випадках, визначених статтею 78 ПКУ. Однією з таких підстав є неподання платником податків декларації або розрахунку у встановлений строк (підпункт 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПКУ).
За порушення податкового законодавства можуть застосовуватись різні види відповідальності, зокрема адміністративна (підпункт 111.1.2 пункту 111.1 статті 111 ПКУ). Такі питання регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Відповідно до статті 234² КУпАП, податкові органи розглядають справи про адміністративні порушення, пов’язані із порушенням законодавства про збір і облік єдиного внеску (стаття 165¹ КУпАП). Від імені податкових органів такі справи можуть розглядати керівники, їх заступники або уповноважені посадові особи.
Згідно з частиною першою статті 165¹ КУпАП, відповідальність передбачена за неподання або несвоєчасне подання звітності з єдиного внеску чи подання недостовірних відомостей. За це накладається штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій у розмірі від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо таке порушення повторюється протягом року, штраф зростає до сорока-п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів.
Крім того, за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення податкових органів про доходи громадян передбачена відповідальність за статтею 163⁴ КУпАП. У такому випадку може бути оголошено попередження або накладено штраф від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне порушення – від трьох до п’яти.
Таким чином, чинне законодавство передбачає адміністративну відповідальність посадових осіб підприємств та організацій за два основні види порушень: по-перше, за подання звітності щодо єдиного внеску та страхових платежів із помилками або з запізненням (стаття 165¹ КУпАП), а по-друге, за невчасне або неповне повідомлення податкових органів про доходи громадян (стаття 163⁴ КУпАП).
Без структурних підрозділів, але з приміщеннями: до якого бюджету сплачується ПДФО
Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) визначено статтею 168 Податкового кодексу України (ПКУ). Згідно з підпунктом 168.4.1 пункту 168.4 статті 168 ПКУ, утриманий податок із доходів резидентів і нерезидентів зараховується до відповідних бюджетів відповідно до норм Бюджетного кодексу України (БКУ).
Як розподіляється ПДФО між бюджетами
У частині другій статті 64 БКУ зазначено, що ПДФО, який сплачує податковий агент – юридична особа, її філія чи представництво, – зараховується до бюджету за місцем розташування такого підприємства або підрозділу. Тобто, якщо компанія має філії чи офіси в різних регіонах, податок сплачується до місцевого бюджету саме там, де працюють наймані працівники.
Якщо підприємство має відокремлені підрозділи
Відповідно до підпункту 168.4.3 пункту 168.4 статті 168 ПКУ, суми ПДФО, які нараховані відокремленим підрозділом, перераховуються до бюджету за місцезнаходженням цього підрозділу.
Якщо ж такий підрозділ не має повноважень самостійно нараховувати чи сплачувати податок, ці обов’язки бере на себе головна юридична особа. У такому разі ПДФО, нарахований працівникам підрозділу, усе одно перераховується до бюджету за його місцем розташування.
Порядок сплати та облік
Згідно з підпунктом 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 ПКУ, підприємство (або його уповноважений підрозділ) повинно сплатити утриманий ПДФО до відповідних рахунків, відкритих у казначействі, одночасно з поданням документів на виплату зарплати.
Податок сплачується за місцем розташування підрозділів, а у деяких випадках – за місцезнаходженням земельних ділянок чи паїв, якщо вони є об’єктом діяльності.
Податковий облік
Відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПКУ, усі платники податків повинні бути взяті на облік у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням, а також за місцем розташування відокремлених підрозділів або інших об’єктів оподаткування.
Порядок такого обліку визначено наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, який затвердив Порядок обліку платників податків і зборів.
Згідно з пунктом 7.1 розділу VII цього Порядку, якщо підприємство має податкові зобов’язання в іншій адміністративно-територіальній одиниці (наприклад, працівників в іншому регіоні), воно зобов’язане стати на облік за неосновним місцем обліку у місцевому контролюючому органі.
Втрата статусу Дефенс Сіті: як сплачувати податок на прибуток
Варто нагадати, що 21 серпня 2025 року Верховна Рада ухвалила Закон України № 4577-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу». Головна новація цього закону – створення спеціального правового режиму «Дефенс Сіті». Його мета – стимулювати розвиток українського оборонно-промислового комплексу за допомогою податкових, митних і регуляторних пільг. Такий режим дозволяє підприємствам, які стануть його резидентами, отримати сприятливі умови для інновацій, виробництва та інвестицій.
Хто може стати резидентом Дефенс Сіті
Згідно з підпунктом 14.1.284¹ пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПКУ), резидентом Дефенс Сіті вважається юридична особа у значенні, наведеному у Законі України «Про національну безпеку України» № 2469-VIII. Резидент Дефенс Сіті – це підприємство, яке офіційно отримало статус резидента відповідно до вимог закону та внесене до спеціального реєстру Дефенс Сіті. Статус зберігається доти, доки підприємство перебуває у цьому реєстрі.
Податкові особливості
Для підприємств, що отримали статус резидентів Дефенс Сіті, діють тимчасові податкові правила. Як визначено у пункті 76 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, до 1 січня 2036 року, але не пізніше року вступу України до Європейського Союзу, податки та збори для таких платників справляються з урахуванням спеціальних умов.
Втрата статусу резидента та наслідки
Однак отримання статусу резидента Дефенс Сіті – це і певна відповідальність. Якщо підприємство порушує вимоги, встановлені підпунктом 76.1 пункту 76 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, або втрачає статус резидента, воно автоматично втрачає право на податкові пільги. Це відбувається з першого дня того звітного періоду, у якому зафіксовано порушення чи втрату статусу.
У такому випадку підприємство повинно:
- протягом 30 календарних днів після втрати статусу або не пізніше наступного дня після порушення подати уточнюючу декларацію з податку на прибуток;
- нарахувати та сплатити податкове зобов’язання і пеню відповідно до вимог ПКУ.
Податкові зобов’язання і пеня обчислюються з першого числа того місяця, коли виникла невідповідність вимогам до резидента Дефенс Сіті або коли було вчинено порушення.
Важливо, що у цьому випадку строки давності, передбачені статтею 102 ПКУ, не застосовуються – тобто держава може нарахувати зобов’язання незалежно від часу, що минув.
Діалог без бар’єрів: як бізнес і податкова Тернопільщини можуть спілкуватися швидше
Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що діє комунікаційна податкова платформа для покращення взаємодії з представниками громадських організацій, бізнес-асоціацій та інших інститутів громадянського суспільства.
Метою платформи є оперативне надання відповідей на актуальні податкові питання та підвищення прозорості взаємин між податковою службою та платниками податків.
Основне завдання комунікаційної податкової платформи – забезпечити зручний і швидкий зворотний зв’язок. Звернення можуть надсилати представники громадських організацій, бізнес-асоціацій та інші зацікавлені сторони. Для цього достатньо скористатися офіційною електронною адресою ГУ ДПС у Тернопільській області tr.ikc@tax.gov.ua.
Фахівці ГУ ДПС у Тернопільській області оперативно опрацьовують отримані звернення та надають відповіді у найкоротші терміни. За потреби подальше спілкування може відбуватися онлайн або офлайн – у зручному для заявника форматі.
Податкова платформа – це важливий крок до відкритості та доступності податкової служби, який сприяє ефективнішому обміну інформацією між податківцями та громадськістю, роблячи співпрацю більш прозорою й комфортною.
Понад 18 тисяч сертифікатів електронного цифрового підпису видано на Тернопільщині з початку року
З кожним роком усе більше людей переходять на цифрову взаємодію з державою – отримувати послуги так швидше й зручніше. Так, упродовж січня-жовтня цього року фахівці відділу реєстрації користувачів Головного управління ДПС у Тернопільській області видали 18266 сертифікатів електронного підпису.
Цей цифровий ключ відкриває чимало можливостей: підписувати документи онлайн, користуватися державними порталами, працювати в Електронному кабінеті платника чи мобільному застосунку «Моя податкова».
Щоб отримати електронний підпис, достатньо підготувати необхідні документи, мати носій для запису ключа (флешку, чи диск) та завітати до одного з пунктів реєстрації в області:
- м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, Центр обслуговування платників, каб. 122;
- м. Чортків, вул. Шевченка, 23, Чортківська ДПІ.
Ознайомитися з умовами надання кваліфікованих електронних довірчих послуг включно з переліком документів, можна на сайті ca.tax.gov.ua.
Тернопільщина забезпечила надходження до бюджету понад 17 млрд грн податків і зборів
Упродовж січня-жовтня цього року платники податків Тернопільської області спрямували до Зведеного бюджету України 17 млрд 65,9 млн гривень. Це майже на 3,3 млрд грн або 24% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Виконання плану надходжень – 108,5%.
До загального фонду державного бюджету надійшло 7 млрд 888,3 млн грн – це на 2,5 млрд грн більше, ніж у січні-жовтні 2024 року.
Основними джерелами надходжень стали:
податок на додану вартість – понад 2,9 млрд грн;
податок на доходи фізичних осіб – 1,8 млрд грн;
військовий збір – понад 1,9 млрд грн;
податок на прибуток підприємств – 851,3 млн грн.
Головне управління ДПС у Тернопільській області дякує відповідальному бізнесу, який працює в надзвичайно складних умовах, але продовжує підтримувати державу сплатою податків. Попри щоденні ворожі удари та руйнування економічної інфраструктури, спільними зусиллями ми докладаємо зусиль для збереження фінансової стійкості країни.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
