Новини ОДПC
10 днів на подання: як заповнити форму № 20-ОПП при закритті об’єкта оподаткування
Відповідно до пункту 8.1 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів (наказ Мінфіну № 1588 від 09.12.2011), кожен платник податків повинен повідомляти податкову службу про всі об’єкти оподаткування або ті, що пов’язані з оподаткуванням. Таке повідомлення подається до податкового органу за основним місцем обліку.
Згідно з пунктом 8.4 цього Порядку, заяву за формою № 20-ОПП необхідно подати протягом 10 робочих днів після того, як об’єкт оподаткування зареєстровано, створено або відкрито.
Подати заяву можна в електронному вигляді через засоби електронного зв’язку, дотримуючись вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Якщо об’єкт оподаткування закривається (у тому числі через припинення діяльності підприємства чи підприємця), потрібно знову подати форму № 20-ОПП із оновленою інформацією.
При цьому у розділі 3 заяви необхідно:
- у графі 2 зазначити код 6 – закриття об’єкта оподаткування;
- заповнити графи 3-15 та 17 згідно з пам’яткою до форми;
- графу 16 залишити порожньою.
Така заява подається протягом 10 робочих днів після закриття об’єкта до податкового органу за місцем обліку.
Електронний документообіг між платником податків і податковою припиняється, якщо:
- з Єдиного держреєстру надходить інформація про припинення юридичної особи;
- у Державному реєстрі фізичних осіб з’являється відомість про припинення діяльності ФОП або незалежної професійної діяльності.
Благодійність від бізнесу: чи може ФОП допомагати з підприємницького рахунку
Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначає, що благодійником може бути будь-яка дієздатна людина або приватна юридична особа, яка добровільно надає допомогу. Благодійна діяльність – це добровільна підтримка у вигляді особистої участі чи матеріальних внесків, яка здійснюється без мети отримання прибутку чи будь-якої винагороди.
До благодійної діяльності можуть залучатися як благодійні організації, так і окремі люди – благодійники та бенефіціари (тобто ті, хто отримує допомогу). За Цивільним кодексом України фізичною особою вважається людина, яка має повну цивільну дієздатність, а право займатися підприємництвом вона отримує після державної реєстрації як фізична особа-підприємець (ФОП).
Проте закон розмежовує ці поняття: благодійником є саме фізична особа, а не ФОП. Тобто благодійність не може бути частиною підприємницької діяльності.
Водночас відповідно до Інструкції Національного банку України, фізичні особи відкривають різні рахунки окремо для бізнесу і окремо для власних потреб. Використовувати особисті рахунки для підприємницьких операцій заборонено, але жодних обмежень щодо надання благодійної допомоги з підприємницького рахунку немає.
Отже, фізична особа-підприємець, яка сплачує податки належним чином, має право перераховувати кошти на благодійність зі свого бізнес-рахунку після сплати всіх податків і зборів. Таким чином, навіть будучи підприємцем, людина може підтримувати добрі справи – головне, щоб це робилося чесно та в межах закону.
Акциз, ліцензії та електронні сервіси: підсумки «гарячої лінії» ГУ ДПС області
Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбулася «гаряча лінія» на тему «Акцизний податок та ліцензійна діяльність: актуальні запитання». На звернення платників податків відповідав начальник управління контролю за підакцизними товарами Роман Савка.
Під час спілкування платники запитували про особливості отримання ліцензій на торгівлю підакцизними товарами, порядок листування з податковими органами через Електронний кабінет, а також про нові правила, що діють з 2025 року.
Зокрема, громадян цікавило, чи потрібно додатково подавати заяву про згоду на електронне листування у разі отримання ліцензії. Як пояснив Роман Савка, суб’єкти господарювання, які подають заявки на отримання ліцензій на торгівлю підакцизними товарами або зберігання пального, обов’язково мають подати заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет за формою F1391602/J1391602. Це дозволяє спростити взаємодію з ДПС та прискорює процес отримання ліцензій.
Також чимало запитань стосувалося дотримання вимог до середньої заробітної плати працівників для збереження чинності ліцензії. Податківець наголосив, що такі вимоги поширюються на всіх працівників суб’єкта господарювання, а не лише на тих, хто безпосередньо працює на підакцизному об’єкті.
Окрему увагу приділили нововведенням, які почали діяти з 1 січня 2025 року. Відтепер усі нові ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет і пальним видаються безстроково. Таке рішення, за словами фахівця, спрямоване на дерегуляцію підприємницької діяльності та зменшення адміністративного навантаження на бізнес.
Під час «гарячої лінії» учасники отримали детальні роз’яснення щодо заповнення заяв, порядку продовження ліцензій та подання звітності. Роман Савка також акцентував, що податкова служба відкрито працює з бізнесом і заохочує підприємців користуватися електронними сервісами ДПС для зручності та оперативності у вирішенні питань.
У Головному управлінні ДПС у Тернопільській області зазначають, що проведення таких інформаційно-консультаційних заходів має на меті підвищення рівня податкової культури платників та забезпечення прозорих умов ведення діяльності у сфері обігу підакцизних товарів.
Податкові платежі без помилок: з 10 листопада запрацює перевірка рахунків
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що з 10 листопада 2025 року в системах АС «Є-Казна» та «Є-Казна Доходи» зарахування коштів на рахунки отримувачів буде здійснюватися після перевірки на відповідність номера рахунку отримувача та коду отримувача, зазначених у платіжній інструкції платника. У випадку невідповідності номера рахунку та коду отримувача, зазначених у платіжній інструкції платника, платіж буде відхилено, а кошти повернуться платнику.
При зарахуванні коштів на рахунок отримувача коштів надавачем платіжних послуг здійснюється перевірка відповідності інформації зазначеної в платіжній інструкції платника, а саме: номера рахунку отримувача та коду отримувача (п,п. 1 п. 22 та п. 23 р. І Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління НБУ від 29.07.2022 №163 (Інструкція №163)).
Під час сплати податків, зборів, інших платежів та сплати єдиного внеску на бюджетні та / або небюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:
- «Код виду сплати» – платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Мінфіну від 22.03.2023 №148 (Порядок №148);
- «Додаткова інформація запису» – платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі (п. 2 р. ІІ Порядку №148).
Під час сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску необхідно враховувати вимоги щодо заповнення обов’язкових реквізитів платіжних інструкцій встановлені Інструкцією №163 та Порядком №148.
Варто нагадати, що код отримувача для податків та зборів, що контролюються ГУ ДПС у Тернопільській області є: 37977599 – ГУ ДКСУ у Тернопільській області.
Для платежів єдиного внеску код отримувача: 44143637 – ГУ ДПС у Тернопільській області.
Реєстрація та внесення змін до відомостей про види діяльності фізичних осіб – підприємців
Правові засади державної реєстрації підприємців визначені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV (Закон № 755). Частина четверта статті 9 цього Закону передбачає, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР) містяться, серед іншого, дані про види діяльності фізичних осіб – підприємців (крім електронних резидентів).
Податковий облік таких осіб здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України (ПКУ). Зокрема, згідно з пунктом 66.1 статті 66 ПКУ, підставою для внесення змін до облікових даних платників податків є інформація, отримана від органів державної реєстрації. Такі зміни до облікових даних здійснюються в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що формує та реалізує державну фінансову політику (пункт 66.2 статті 66 ПКУ).
Обмін інформацією між ЄДР та інформаційними системами державних органів, зокрема Державної податкової служби, відбувається на підставі статті 13 Закону № 755 за допомогою електронних комунікацій..
Відповідно до пункту 6 Порядку електронної інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Державної податкової служби України, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 5 липня 2024 року № 2040/5/327, технічний адміністратор ЄДР забезпечує передачу інформації до Державної податкової служби з інтервалом до двох годин. Така інформація включає перелік ідентифікаторів усіх реєстраційних дій, проведених у зазначений період, а також надає податковим органам доступ до відомостей про кожну окрему реєстраційну дію.
Фізична особа – підприємець має право самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо відповідає вимогам, визначеним главою 1 розділу XIV ПКУ. У такому випадку вона реєструється платником єдиного податку відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПКУ.
Після реєстрації відомості про підприємця, у тому числі види господарської діяльності, вносяться до реєстру платників єдиного податку (пункт 299.7 статті 299 ПКУ). Якщо підприємець змінює вид діяльності, він повинен подати заяву про внесення змін до цього реєстру. Така вимога визначена підпунктом 298.3.1 пункту 298.3 статті 298 ПКУ.
У разі коли підприємець – платник єдиного податку здійснює діяльність, яка не зазначена у реєстрі платників єдиного податку, він зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів відповідно до підпункту 7 пункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ. Такий перехід відбувається з першого числа місяця, наступного за звітним періодом, у якому здійснювалися незадекларовані види діяльності.
Потрібно пам’ятати, що першоджерелом інформації про фізичних осіб – підприємців є саме ЄДР. Тому будь-які зміни щодо видів діяльності можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку лише після їх офіційного внесення до ЄДР.
Отже, здійснення підприємцем видів діяльності, які не вказані в його облікових даних або у реєстрі платників єдиного податку, є порушенням податкового законодавства і тягне за собою обов’язковий перехід на загальну систему оподаткування. Саме тому фізичні особи – підприємці повинні уважно стежити за актуальністю інформації про свої види діяльності, своєчасно повідомляти про зміни та дотримуватись вимог чинного законодавства.
Спадщина з податком: хто і як сплачує ПДФО та військовий збір
Відповідно до частини першої статті 1216 Цивільного кодексу України (ЦКУ), спадкування – це перехід прав і обов’язків (спадщини) від померлої особи (спадкодавця) до інших осіб – спадкоємців.
Як зазначено у статті 1218 ЦКУ, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, які належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися після його смерті.
Порядок оподаткування доходів, отриманих у результаті прийняття спадщини чи дарунку, визначено статтею 174 Податкового кодексу України (ПКУ). Згідно з пунктом 174.3 статті 174 ПКУ, саме спадкоємці, які отримали спадщину, є особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету.
Крім того, пункт 176.2 статті 176 ПКУ зобов’язує податкових агентів подавати розрахунок сум доходу, нарахованого або виплаченого фізичним особам, та сум утриманого з них податку і військового збору.
Такий розрахунок подається до контролюючого органу за основним місцем обліку лише у разі фактичного нарахування або виплати доходів. Інших форм звітності з цих питань не допускається.
Форма і порядок заповнення цього розрахунку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, яким визначено і правила заповнення додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого військового збору».
У пункті 4 розділу IV Порядку зазначено, що у додатку 4ДФ відображаються такі дані:
- графа 3а – сума нарахованого доходу (за звітний місяць), навіть якщо він ще не виплачений;
- графа 3 – фактично виплачений дохід;
- графа 4а – нарахований і утриманий податок;
- графа 4 – фактично перерахований податок до бюджету;
- графа 5а – сума нарахованого військового збору;
- графа 5 – фактично перерахований військовий збір.
Усі показники у додатку 4ДФ заповнюються на підставі первинних документів і бухгалтерського обліку податкового агента.
Якщо спадкоємець отримує у спадщину дохід у вигляді заборгованості підприємства перед фізичною особою-підприємцем, то саме він – спадкоємець – відповідає за сплату ПДФО та військового збору з такого доходу.
Оскільки у цьому випадку дохід фактично нараховується вже після смерті підприємця, у додатку 4ДФ він відображається у графі 3 «Сума виплаченого доходу» за ознакою доходу «127» інші доходи.
Тобто графа 3а («нарахований дохід») не заповнюється, адже саме нарахування відбулося у момент фактичної виплати спадкоємцю.
Як покупцю зменшити податковий кредит, якщо зупинено реєстрацію розрахунку коригування?
Згідно з Податковим кодексом України, кожен платник податків має вести точний облік своїх доходів, витрат і всіх інших показників, що впливають на визначення податкових зобов’язань. Уся ця інформація повинна бути підтверджена документально – через первинні документи, бухгалтерські записи, фінансову звітність чи інші документи, які передбачені законом. Забороняється заповнювати податкову звітність або митні декларації на основі непідтверджених даних.
Якщо після продажу товарів або надання послуг змінюється їхня вартість – наприклад, через повернення товарів, зміну ціни чи повернення передоплати – тоді потрібно провести коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту. Це робиться через спеціальний документ – розрахунок коригування до податкової накладної, який має бути зареєстрований у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
Коли постачальник складає розрахунок коригування, який зменшує суму компенсації, реєструє цей документ саме покупець. Якщо після перерахунку сума, яку отримав постачальник, зменшується, то він має право зменшити свої податкові зобов’язання, а покупець – зменшити податковий кредит. Але важливо, що продавець може це зробити тільки після реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН, тоді як покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит незалежно від того, чи зареєстрований цей документ, чи ні.
У декларації з ПДВ для таких випадків є спеціальний рядок – №15, де відображається зменшення податкового кредиту. При цьому потрібно подати додаток Д1, де у таблиці 2.2 показується інформація про коригування податкового кредиту по кожному контрагенту. Якщо ж реєстрація розрахунку коригування зупинена, платник податку все одно має зменшити свій податковий кредит на підставі бухгалтерської довідки або іншого документа. Таке коригування вноситься у рядок 15 декларації з ПДВ і зазначається у таблиці 2.2 додатка Д1.
Отже, навіть якщо розрахунок коригування ще не зареєстрований у ЄРПН, покупець зобов’язаний провести відповідні зміни у звітності. Це гарантує правильність податкового обліку та відповідність вимогам Податкового кодексу України.
Місцеві бюджети Тернопільщини отримали за 10 місяців понад 8 млрд грн податкових надходжень
За 10 місяців цього року місцеві бюджети громад Тернопільщини отримали 8 млрд 181,1 млн грн гривень податків і зборів. Ця сума на понад 1,2 млрд грн перевищує надходження січня-жовтня минулого року. Приріст надходжень становить 18%. Планові показники бюджету виконано на 110,5%, бюджети громад додатково отримали майже 780 млн гривень.
Найбільшу частку до загальної суми, а це 66,7% від усіх надходжень, традиційно приніс податок на доходи фізичних осіб. Його у січні-жовтні надійшло майже 5,5 млрд гривень. Єдиного податку від малого бізнесу області надійшло 1,3 млрд гривень. У трійку лідерів також входить плата за землю, якої до бюджету тергромад сплачено 684,2 млн гривень.
Головне управління ДПС у Тернопільській області висловлює вдячність усім платникам за сумлінність та партнерську позицію. Тільки спільні зусилля бізнесу та податкової служби, засновані на ефективному адмініструванні й професійних консультаціях, забезпечують стабільні надходження та сталий розвиток громад.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
