Новини ОДПC
Податковий календар на 10 листопада
Понеділок, 10 листопада 2025 р.
Останній день подання:
- звіту про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (форма № 1-ВП) за жовтень 2025 р.;
- звіту про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (форма № 1-ОП) за жовтень 2025 р.;
- податкової декларації рентної плати з розрахунком за ІІІ квартал 2025 р.:
- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
- рентної плати за спеціальне використання води;
- рентної плати за користування надрами без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
- податкової декларації екологічного податку за ІІІ квартал 2025 р.;
- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за ІІІ квартал 2025 р.;
- податкової декларації туристичного збору за ІІІ квартал 2025 р.;
- податкової декларації платника єдиного податку юридичними та фізичними особами – підприємцями 3 групи за ІІІ квартал 2025 р.;
- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця єдинниками, віднесеними до 1 та 2 груп, у разі перевищення обсягу доходу, визначеного в п. 291.4 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід у 2 чи 3 групу єдинників чи відмови від спрощеної системи оподаткування;
- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2025 р. та фінансової звітності за три квартали 2025 р. платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції за ІІІ квартал 2025 р.;
- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, за три квартали 2025 р. для державних унітарних підприємств та їх об’єднань;
- податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за III квартал 2025 р.
- спрощеної податкової декларації з ПДВ за ІІІ квартал 2025 р., яка подається особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник ПДВ відповідно до п. 208-1.2 розд. V ПКУ.
Безоплатні товари й послуги: чи збільшують дохід підприємця
Відповідно до пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України (ПКУ), об’єктом оподаткування для фізичної особи-підприємця є чистий оподатковуваний дохід. Це означає різницю між усім отриманим доходом (у грошовій чи негрошовій формі) та документально підтвердженими витратами, які пов’язані з підприємницькою діяльністю.
До загального оподатковуваного доходу входить уся виручка, яку підприємець отримує як у грошовій, так і в натуральній формі. Зокрема, це можуть бути безготівкові кошти, що надходять на банківський рахунок, готівка, яку підприємець або його працівники отримують під час розрахунків, а також відсотки банку. До доходу також належить виручка в натуральній формі – тобто товари, послуги чи інше майно, отримане не за гроші, а також штрафи, пеня та інші надходження, пов’язані з господарською діяльністю.
Згідно з підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, безоплатно наданими товарами, роботами чи послугами вважаються такі, що надаються за договорами дарування або іншими договорами, де не передбачено оплати чи компенсації їх вартості. До цього також належать роботи чи послуги, надані без вимоги компенсації, а також товари, передані на відповідальне зберігання і використані отримувачем.
Продажем товарів, відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, є будь-які операції з передачею права власності на товари за плату або компенсацію – незалежно від того, коли саме надійде оплата. Також до продажу відносять безоплатну передачу товарів.
Звичайна ціна, згідно з підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, – це ціна, яку сторони визначили у договорі, якщо інше не передбачено законом. Якщо не доведено протилежне, така ціна вважається відповідною до ринкової. Порядок визначення звичайних цін встановлено статтею 39 ПКУ.
Отже, фізична особа-підприємець повинна включати до свого загального оподатковуваного доходу вартість безоплатно отриманих товарів у момент їх продажу, причому за ціною не нижче звичайної. У випадку безоплатно отриманих послуг їх вартість включається до доходу за звичайною ціною на дату фактичного отримання.
Коли перевірка триває довше: як і на скільки може бути продовжено або зупинено перевірку
Відповідно до абзацу другого п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.
Згідно з абзацом другим п. 82.2 ст. 82 ПКУ продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.
Пунктом 82.3 ст. 82 ПКУ, визначено, що тривалість перевірок, визначених ст. 80 ПКУ, не повинна перевищувати 10 діб.
Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.
Підставами для подовження строку перевірки є:
– заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
– змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів.
Відповідно до п. 82.4. ст. 82 ПКУ проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків – суб’єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Зупинення документальної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику в порядку, визначеному абзацом першим п. 82.4 ст. 82 ПКУ, наказу про зупинення такої перевірки.
При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.
Загальний термін проведення перевірок, визначених у пп. 200.10 та 200.11 ст. 200 ПКУ, з урахуванням установлених п. 82.4 ст. 82 ПКУ строків зупинення не може перевищувати 40 календарних днів.
Отже, продовження строків проведення перевірок та зупинення розпочатої перевірки працівниками контролюючих органів здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу.
Терміни продовження перевірки залежать від виду перевірки та категорії платника податків, встановлених ст. 82 ПКУ.
Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України особливості проведення податкових перевірок передбачено п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Спрощена система: коли час змінювати податковий режим
Порядок переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від неї визначено статтею 298 Податкового кодексу України (ПКУ).
Щоб обрати або перейти на спрощену систему, суб’єкт господарювання подає до податкової за місцем своєї реєстрації заяву про застосування спрощеної системи оподаткування. Форма такої заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Як відмовитися від спрощеної системи
Платники єдиного податку першої-третьої груп можуть відмовитися від спрощеної системи оподаткування, подавши відповідну заяву не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового кварталу (року).
Відмова може бути здійснена самостійно у зв’язку з переходом на інші податки і збори, передбачені ПКУ. У такому випадку перехід на загальну систему відбувається з першого числа місяця, що настає після кварталу, у якому подано заяву.
У заяві потрібно заповнити поле 5.5 «Відмова від спрощеної системи оподаткування», зазначивши дату відмови (наприклад, 31 грудня 2025 року) і причину – «самостійна відмова у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів».
Як повернутися на спрощену систему
Підприємець, який працював на загальній системі, може повернутися на спрощену шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.
Такий перехід дозволяється один раз на рік, за умови, що підприємець у попередньому році дотримувався вимог статті 291 ПКУ (щодо лімітів доходу та видів діяльності).
Отже, якщо фізична особа – підприємець у 2025 році була платником єдиного податку, а з 1 січня 2026 року перейшла на загальну систему, то повернутися на спрощену систему вона може з 1 квітня, 1 липня або 1 жовтня 2026 року, за умови відповідності вимогам законодавства.
Тернопільщина направила майже 1,9 мільярда гривень на підтримку оборони
Військовий збір – це кошти, які перетворюються на бронежилети, дрони, паливо, техніку та спорядження для наших захисників. Кожна гривня з цього збору працює на безпеку держави, і цьогоріч Тернопільщина суттєво посилила свій внесок у спільну перемогу.
Протягом десяти місяців цього року жителі області та місцеві підприємства спрямували до державного бюджету 1 млрд 891,7 млн грн військового збору. Порівняно з аналогічним періодом минулого року це на 1,4 млрд грн більше, тобто обсяг надходжень зріс у чотири рази.
Такий результат став можливим завдяки кільком чинникам: законодавчим оновленням, розширенню категорій платників і зростанню податкової свідомості громадян.
Податкова служба області висловлює подяку кожному, хто чесно і відповідально виконує свій фінансовий обов’язок. У час війни це не просто дотримання закону – це підтримка оборони і прояв громадянської позиції.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
