Новини ОДПC

Дата: 25.11.2025 16:36

Кількість переглядів: 91

Довіреність без нотаріуса: до кого звернутися для реєстрації в ДРФО?

Відповідно до пункту 70.5 статті 70 Податкового кодексу України (ПКУ) та пункту 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (Положення № 822), кожна фізична особа (незалежно від віку, громадянства чи статусу проживання), яка ще не внесена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО), повинна особисто або через представника подати до податкової служби облікову картку за формою № 1ДР. Ця картка є одночасно заявою на реєстрацію в ДРФО. Разом із нею потрібно пред’явити документ, що посвідчує особу.

Також фізичні особи – платники податків повинні повідомляти податкові органи про будь-які зміни своїх персональних даних, які містяться в обліковій картці № 1ДР. Це необхідно зробити протягом місяця з моменту зміни даних, подавши заяву за формою № 5ДР і пред’явивши документ, що посвідчує особу (після перевірки документ повертається). Це передбачено пунктом 70.7 статті 70 ПКУ та пунктом 1 розділу IX Положення № 822.

Облікова картка за ф. № 1ДР / Заява за ф. № 5ДР може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації фізичної особи у ДРФО / внесення змін до ДРФО (після пред’явлення повертається) та її копії.

За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 9 розд. VII Положення № 822).

Стосовно посадових і службових осіб, які мають право посвідчувати довіреності, що прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Згідно з п. 1 Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419 (Порядок № 419), посвідчувати заповіти і довіреності, що прирівнюються до нотаріально посвідчених (заповіти і довіреності), відповідно до ст. 245 і 1252 Цивільного кодексу України та ст. 40 Закону України «Про нотаріат», мають право такі посадові, службові особи:

уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування – довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами;

начальники госпіталів, санаторіїв, інших військово-лікувальних закладів, їх заступники з медичної частини, старші або чергові лікарі – довіреності військовослужбовців або інших осіб, що перебувають на лікуванні в таких закладах;

командири (начальники) військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів – заповіти і довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадової особи органу місцевого самоврядування, що вчиняють нотаріальні дії, – заповіти і довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців;

начальники установ виконання покарань та слідчих ізоляторів – заповіти і довіреності осіб, що тримаються в таких установах.

Посадові, службові особи, які посвідчують заповіти і довіреності, керуються Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України, а також Порядком № 419.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43702

Застосування мінімального податкового зобов’язання під час воєнного стану: ключові норми ПКУ

Відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ), у період з 01.01.2024 до закінчення року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан (Указ Президента № 64/2022), мінімальне податкове зобов’язання, визначене п.п. 38¹.1.1 та 38¹.1.2 п. 38¹.1 ст. 38¹ ПКУ, не може бути меншим ніж:

• 700 грн з 1 гектара;
• 1400 грн з 1 гектара – для земельних ділянок, у яких частка ріллі становить не менше 50%.

Дія п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ не поширюється на земельні ділянки та паї, що розташовані на територіях можливих бойових дій, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих росією.

При визначенні мінімального податкового зобов’язання за п.п. 38¹.1.1 та 38¹.1.2 п. 38¹.1 ст. 38¹ ПКУ враховується кількість місяців володіння земельною ділянкою. Однак через внесені зміни сума МПЗ з 2024 року не може бути меншою за 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частина ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара.

Не дай боргу шанс: перевір податки зараз

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує: щоб уникнути штрафів за прострочену сплату податків і зборів, важливо регулярно перевіряти свій податковий стан.

Згідно зі статтею 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається платнику тільки тоді, коли сума податкового боргу перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (зараз це 3060 грн). Якщо борг менший – вимогу не надсилають. У такій ситуації платник може навіть не здогадуватися про заборгованість, а вона тим часом поступово збільшується.

Як дізнатися, чи є податковий борг?

Перевірити інформацію про свої розрахунки з бюджетом можна легко та швидко:

• через Електронний кабінет за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС https://tax.gov.ua після входу за кваліфікованим електронним підписом;
• через мобільний застосунок «Моя податкова», доступний у Google Play Market та App Store.

Регулярний контроль і своєчасна сплата податків допоможуть уникнути штрафів.

Не вказані види діяльності: чи має юрособа відповідати?

Згідно із ст. 3 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно- правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» суб’єктами господарювання є юридичні особи, створені за Цивільним кодексом України (ЦКУ), підприємства та інші юридичні особи, які ведуть господарську діяльність і зареєстровані за законом.

Частина третя ст. 91 ЦКУ визначає, що юридична особа може займатися окремими видами діяльності лише після отримання спеціального дозволу (ліцензії), якщо цього вимагає закон.

Відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (ПКУ), підставою для внесення змін до облікових даних платника податків є інформація від органів державної реєстрації. Такі зміни вносяться у порядку, визначеному центральним органом, відповідальним за фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).

Ст. 9 Закону № 755 встановлює, що в ЄДР містяться, зокрема, дані про види діяльності юридичних осіб. Інформаційний обмін між ЄДР і державними органами здійснюється в електронній формі згідно з порядком, визначеним Мін’юстом (ст. 13 Закону № 755).

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку проводиться шляхом внесення запису до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ). До цього реєстру включаються, зокрема, види діяльності (крім е-резидентів третьої групи) (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Обмеження для перебування на спрощеній системі визначені п.п. 291.5.1 ст. 291 ПКУ. Також п.п. 7 п.п. 298.2.3 ст. 298 ПКУ передбачає, що платники єдиного податку повинні перейти на загальну систему оподаткування, якщо вони здійснюють види діяльності, не зазначені в реєстрі платників єдиного податку (крім е-резидентів), – з першого числа місяця, що настає після звітного періоду, у якому така діяльність здійснювалася.

Ст. 111 ПКУ встановлює, що за порушення податкового законодавства застосовуються фінансова та адміністративна відповідальність. Фінансова відповідальність передбачає штрафи (п. 111.2 ПКУ), а її застосування не звільняє посадових осіб від інших видів відповідальності (п. 111.3 ПКУ). Адміністративна відповідальність регулюється КУпАП.

Водночас ПКУ та КУпАП не встановлюють відповідальності для юридичної особи за здійснення діяльності, не зазначеної в її облікових даних, окрім випадків, коли така діяльність потребує спеціальних дозволів (ліцензій).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43710.

Чи можна врахувати старі збитки після переходу зі спрощеної системи на загальну?

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (ПКУ), об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток підприємства, визначений за фінансовою звітністю, який коригується на різниці, встановлені ПКУ.

Згідно з п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ, платник податку (крім великих платників) може зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих років. Це правило застосовується з урахуванням п.п. 3 та 4¹ підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Для цілей п.п. 140.4.4 ПКУ погашеними вважаються ті суми від’ємного значення, які:

а) були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх періодів;

б) зменшили позитивний фінансовий результат відповідних років, визначений згідно з п.п. 134.1.1 ПКУ.

Декларація з податку на прибуток затверджена наказом Мінфіну № 897 від 20.10.2015.

Показник рядка 19 Декларації може бути як позитивним, так і від’ємним.

Сума від’ємного значення минулих років, що зменшує фінансовий результат, зазначається в рядку 3.2.4 додатка РІ.

Відповідно до п.п. 1 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, платники єдиного податку не подають та не сплачують податок на прибуток, крім випадків, передбачених п.п. 133.1.1 та 133.1.4 ст. 133 ПКУ.

Відповідно до п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ, платник єдиного податку може добровільно перейти на загальну систему з першого числа місяця, що настає після кварталу подання заяви.

Згідно з п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ, новостворені платники податку на прибуток (у тому числі ті, хто перейшов зі спрощеної системи) звітують за річний період – від дати переходу до 31 грудня.

Отже, платник, який перейшов зі спрощеної системи на загальну, визначає об’єкт оподаткування на підставі фінансового результату за річний період після переходу.

Такий платник не має права зменшувати фінансовий результат на від’ємне значення об’єкта оподаткування, що було враховано до переходу на спрощену систему.

Як перевірити свої податки онлайн і що робити, якщо знайшли помилку

Кожен платник податків може легко дізнатися, як саме виглядають його розрахунки з бюджетом і сплата єдиного внеску. Для цього потрібно надіслати електронний запит за формою F/J1300207 через меню «Заяви, запити для отримання інформації» у приватній частині Електронного кабінету платника.

Після цього з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (ІКС ДПС) платник отримує витяг про стан своїх розрахунків із бюджетом за формою F/J1400207. Цей документ надходить не пізніше ніж через два робочі дні після того, як ІКС ДПС прийме запит. Якщо потрібно отримати дані за кілька років, запит слід подавати окремо за кожен рік, але не більш ніж за п’ять останніх календарних років, рахуючи з року подання.

Якщо платник помітив, що у розділі «Стан розрахунків з бюджетом» його Електронного кабінету є помилки – наприклад, задвоєна оплата, переплата або недоплата – він має право звернутися до податкового органу за основним або неосновним місцем обліку. Це передбачено Законом України «Про звернення громадян».

Такі звернення розглядаються у строк до одного місяця з дня надходження. Якщо ж питання не потребує додаткової перевірки, відповідь має бути надана швидше – не пізніше ніж через п’ятнадцять днів.

Отже, якщо необхідно переконатися, що всі податкові розрахунки правильні, варто скористатися Електронним кабінетом і за потреби уточнити дані у податковій. Це швидко, зручно і допоможе уникнути непорозумінь у майбутньому.

Елітних авто на Тернопільщині побільшало: сплата транспортного податку зросла на понад 1 мільйон гривень

За 10 місяців цього року за легкові автомобілі преміального сегмента місцеві бюджети Тернопільщини отримали майже 4,2 млн грн транспортного податку. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на більш як 1 млн грн або 32,7%.

Основні платники – юридичні особи, на їхню частку припало 2,6 млн грн надходжень. Фізичні особи сплатили за 10 місяців року майже 1,6 млн гривень.

Нагадуємо: транспортний податок сплачують власники легкових автомобілів, випущених не більше ніж п’ять років тому. Вартість таких машин має перевищувати 375 мінімальних зарплат (у 2025 році – це 3 млн гривень). Ставка податку фіксована і становить 25 тис. грн за рік за кожну таку автівку.

Усі 1362 моделі автомобілів, які підпадають під оподаткування у 2025 році, можна переглянути на сайті Міністерства економіки України: https://me.gov5.ua/view/6562e25f-8f3d-44bf-8436-ac495218255c

До переліку, зокрема потрапили авто таких марок, як Aston Martin, Audi, Bentley, Jaguar, Lamborghini, Lexus, Maserati, Mercedes-Maybach, Porshche, Rolls-Royce та інші.

Майже 268 млн грн – до держбюджету і понад 110 млн грн – громадам області: надходження акцизного податку на Тернопільщині

За десять місяців цього року Тернопільщина не просто виконала план із надходжень акцизного податку, вона суттєво його перевищила.

Так, до державного бюджету від акцизу на товари, вироблені в Україні, надійшло 267,8 млн грн при планових 161,8 млн грн, тобто у 1,7 рази більше, а це додаткові 106 млн гривень. Абсолютним лідером залишається тютюновий сегмент, який забезпечує більшість акцизних надходжень до держбюджету.

Основні цифри виглядають так:

- тютюнові вироби – 215,6 млн грн;

-  пиво – 24 млн грн;

-  горілчана продукція – 18 млн грн;

-  спирт – 4,3 млн грн;

-  переобладнання транспортних засобів – 4,9 млн грн;

 - виноробна продукція –1 млн гривень.

Не менш важливим для регіону є акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів, адже ці кошти поповнюють саме місцеві бюджети. За січень-жовтень цього року громади Тернопільщини отримали 110,6 млн грн цього податку.

З них:

- з продажу алкогольних напоїв –79 млн грн;

- з продажу пива –31,6 млн гривень.

Ці кошти – прямий ресурс для територіальних громад, який допомагає утримувати інфраструктуру, підтримувати соціальні програми та реагувати на нагальні виклики.

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

« повернутися