Новини ОДПC

Дата: 28.11.2025 13:25

Кількість переглядів: 38

Фото без опису

Безоплатна благодійна допомога під час воєнного стану: коли ПДВ-реєстрація не потрібна

Відповідно до п. 69.12 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ), операції, передбачені п.п. 197.1.15 ст. 197 ПКУ, які здійснюються під час дії воєнного стану, не враховуються громадськими об’єднаннями та благодійними організаціями при визначенні суми обороту для обов’язкової реєстрації платниками ПДВ за ст. 181 ПКУ.

Підпункт 197.1.15 встановлює, що операції з надання благодійної допомоги звільняються від ПДВ. Це стосується безоплатного постачання товарів чи послуг благодійним організаціям, створеним і зареєстрованим за законом, а також надання допомоги такими організаціями отримувачам благодійної допомоги.

Безоплатне постачання означає, що за товари чи послуги не надається жодної грошової, матеріальної чи іншої компенсації. Якщо ці умови не виконуються, операції оподатковуються на загальних підставах.

Отже, безоплатна передача товарів чи послуг благодійним організаціям або отримувачам благодійної допомоги під час воєнного стану не включається до загального обсягу операцій, який враховується для визначення необхідності обов’язкової реєстрації платником ПДВ.

Обов’язкові реквізити платежу: заповнюємо без помилок

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує платникам про те, як правильно заповнювати обов’язкові реквізити у платіжній інструкції. Ці правила встановлені Постановою Національного банку України від 22.07.2022 № 163, яка затверджує Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті, а також наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148, що визначає порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» під час сплати чи повернення податків, зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску, а також авансових платежів і грошової застави.

При безготівкових розрахунках платників з бюджетом та фондами від власного імені юридичні особи, ФОП та громадяни під час сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т. ч. :

- реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи, ФОП та громадянина);

- реквізит «Призначення платежу».

При безготівкових розрахунках платників з бюджетом та фондами за відокремлені підрозділи (філії) юридичні особи (головні підприємства) під час сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску за філії (у випадках, передбачених Кодексом) заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т. ч. :

- реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);

- реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);

- реквізит «Призначення платежу».

При готівкових розрахунках платників з бюджетом та фондами громадяни під час сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс сомообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т. ч.:

- реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер громадянина – платника податків);

- реквізит «Призначення платежу».

При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.

Пільги для аграріїв: хто саме має право на допомогу зі сплати ЄСВ?

Відповідно до п. 13 прим. 1.1 ст. 13 прим. 1 Закону України від 26 червня 2004 року № 1877-ІV «Про засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку» (Закону № 1877) сімейним фермерським господарствам, які зареєстровані платниками єдиного податку четвертої групи згідно із главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України, надається додаткова фінансова підтримка через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів / голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у сумі:

0,9 мінімального страхового внеску – перший рік;

0,8 мінімального страхового внеску – другий рік;

0,7 мінімального страхового внеску – третій рік;

0,6 мінімального страхового внеску – четвертий рік;

0,5 мінімального страхового внеску – п’ятий рік;

0,4 мінімального страхового внеску – шостий рік;

0,3 мінімального страхового внеску – сьомий рік;

0,2 мінімального страхового внеску – восьмий рік;

0,1 мінімального страхового внеску – дев’ятий та десятий роки.

Така фінансова підтримка надається за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України, в тому числі за рахунок коштів, які спрямовуються на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників відповідно до п. 42 розд. VI Бюджетного кодексу України.

Згідно з п. 13 прим. 1.3 ст. 13 прим. 1 Закону № 1877 фінансова підтримка надається зазначеному у ст. 13 прим. 1 Закону № 1877 сімейному фермерському господарству виключно за умови, що його голова сплачує за себе та за кожного з членів свого фермерського господарства (якщо вони не підлягають страхуванню на інших засадах) єдиний внесок у сумі, не меншій за:

0,1 мінімального страхового внеску – перший рік;

0,2 мінімального страхового внеску – другий рік;

0,3 мінімального страхового внеску – третій рік;

0,4 мінімального страхового внеску – четвертий рік;

0,5 мінімального страхового внеску – п’ятий рік;

0,6 мінімального страхового внеску – шостий рік;

0,7 мінімального страхового внеску – сьомий рік;

0,8 мінімального страхового внеску – восьмий рік;

0,9 мінімального страхового внеску – дев’ятий та десятий роки.

Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів / голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, передбаченої ст. 13 прим. 1 Закону № 1877, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 565.

Управління податковими ризиками: реалізація проєкту

З метою підвищення ефективності адміністрування податків та рівня добровільного дотримання платниками вимог податкового законодавства в Державній податковій службі реалізується експериментальний проєкт щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).

Порядок реалізації експериментального проєкту затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854.

Документ визначає механізм реалізації експериментального проєкту, а також передбачає впровадження нових підходів до управління податковими ризиками в органах ДПС без безпосереднього залучення платників податків до процесу.

Метою експериментального проєкту є запровадження міжнародних підходів до управління, які базуються на системі оцінки податкових ризиків, для підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків та створення ефективної системи управління ризиками втрати податкових надходжень.

У межах реалізації експериментального проєкту визначено основні види ризиків, пов’язаних із недотриманням платниками норм податкового законодавства:

Ризик реєстрації – виникає, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку чи не зареєстровані відповідним чином.

Ризик звітності – подання податкової звітності із запізненням або її неподання.

Ризик сплати – несвоєчасна, неповна або відсутня сплата податків, зборів, платежів, що призводить до виникнення чи накопичення податкового боргу.

Ризик декларування – неправильне (помилкове або умисне) відображення даних у звітності, яке може зменшити обсяг податкових надходжень.

Впровадження системи управління податковими ризиками в рамках експериментального проєкту має на меті:

- підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків шляхом використання підходу, що базується на оцінці ризиків;

- визначення причин виникнення ризиків та виявлення найбільш вагомих із них;

- ідентифікацію, аналіз та оцінювання податкових ризиків, визначення ефективних заходів реагування відповідно до положень Податкового кодексу України;

- мінімізацію ризиків з урахуванням фінансових, технічних та кадрових ресурсів ДПС;

- впровадження диференційованих підходів до управління ризиками на основі їхньої вагомості.

Реалізація експериментального проєкту дозволить сформувати системний, прозорий та аналітично обґрунтований підхід до управління податковими ризиками, що сприятиме підвищенню довіри між податковою службою та бізнесом і забезпечить стабільність надходжень до бюджету.

Ознайомитись із текстом Постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 р. № 854 можна за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/sistema-upravlinnya-podatkovimi-rizikami/normativno-pravovi-akti/79121.html

Строк і форма подання останньої декларації платника єдиного податку третьої групи після припинення юридичної особи

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається платником податків за звітний період у встановлені строки до податкового органу, де такий платник перебуває на обліку. Платник зобов’язаний подавати декларації за кожен звітний період, коли виникають об’єкти оподаткування або є показники, що підлягають декларуванню. Це стосується всіх платників, у тому числі тих, хто працює на спрощеній системі оподаткування.

Податкову декларацію можна подати трьома способами: особисто або через уповноважену особу, поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення, або в електронній формі з дотриманням вимог законів про електронні документи та електронну ідентифікацію. Електронний документообіг між платником і податковим органом припиняється, якщо отримано відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Платник податків повинен повідомити податковий орган за місцем обліку про свою ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з моменту прийняття відповідного рішення, якщо інше не передбачено законом.

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою, але може бути анульована у разі припинення юридичної особи. Це відбувається в день, коли податковий орган отримує від державного реєстратора повідомлення про державну реєстрацію припинення.

Для платників єдиного податку третьої групи звітним періодом є календарний квартал. Податкові декларації зазвичай подаються протягом 40 календарних днів після завершення звітного кварталу або півріччя. Якщо платник ліквідується або реорганізується до завершення звітного періоду, він може подати декларацію за період, на який припадає дата ліквідації.

Єдиний податок належить до місцевих податків. Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів № 578 від 19 червня 2015 року. Електронна форма цієї декларації розміщена на офіційному сайті ДПС під ідентифікатором J0103509.

Таким чином, після внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи, така особа подає до контролюючого органу останню Декларацію за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи, наростаючим підсумком з початку року (квартал або півріччя або 9 місяців або рік) до закінчення такого податкового (звітного) періоду або протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, у паперовому вигляді.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43683

Чи потрібно змінювати код УКТ ЗЕД у податкових накладних після коригування митної декларації та чи зберігає покупець право на податковий кредит?

Відповідно до п. 44.1 ст. 44, п. 187.1 ст. 187, п. 192.1 ст. 192, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПКУ, покупець може включити суму ПДВ до податкового кредиту на підставі податкової накладної, якщо вона:

складена з дотриманням вимог ПКУ;
зареєстрована в ЄРПН постачальником (платником ПДВ);
подана не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати її складання;
відповідає первинним бухгалтерським документам за відповідною операцією.

Податкова накладна з помилкою у коді товару за УКТ ЗЕД вважається такою, що складена з порушенням норм ПКУ, не дає можливості ідентифікувати операцію та не може бути підставою для податкового кредиту.

Таку помилку можна виправити шляхом складання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування. У такому разі право на податковий кредит виникає у покупця на підставі податкової накладної з урахуванням цього коригування – у тому звітному періоді, коли його зареєстровано, але також не пізніше 365 днів від дати складання накладної.

Чи сплачує земельний податок юрособа – єдинник 3-ї групи, якщо тимчасово не веде господарську діяльність

Згідно з підпунктом 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України (ПКУ) платниками плати за землю є власники земельних ділянок і паїв, а також землекористувачі, яким за законом надані в користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування. За пунктом 49.2 статті 49 ПКУ платник податків зобов’язаний подавати податкові декларації за кожен звітний період, коли виникають об’єкти оподаткування або є показники, що мають декларуватися. Це стосується всіх платників, у тому числі тих, хто перебуває на спрощеній системі.

Господарська діяльність – це діяльність, пов’язана з виробництвом чи реалізацією товарів, виконанням робіт або наданням послуг, спрямована на отримання доходу й здійснювана особою самостійно, через свої підрозділи або інших осіб за договорами комісії, доручення чи агентськими договорами.

Закон України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» та інші нормативно-правові акти не передбачають тимчасове припинення діяльності, а тимчасове припинення фактично означає, що заявлені види діяльності не здійснюються, і земельна ділянка не використовується у господарській діяльності.

Платники єдиного податку звільняються від нарахування, сплати та подання звітності з земельного податку щодо земельних ділянок, які вони використовують для господарської діяльності, крім випадків надання землі або нерухомості в оренду чи інше користування.

Підставами для припинення податкового обов’язку, окрім його виконання, є ліквідація юридичної особи, смерть фізичної особи, визнання її недієздатною чи безвісно відсутньою, втрата ознак платника податку або скасування обов’язку у встановленому законом порядку.

Оскільки звільнення за пунктом 297.1 ПКУ діє лише щодо земель, які фактично використовуються у господарській діяльності платників єдиного податку першої-третьої груп, то у разі тимчасового припинення діяльності земельний податок сплачується на загальних умовах. При цьому за земельні ділянки та паї, що знаходяться на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією, плата за землю, включно із земельним податком, не нараховується і не сплачується відповідно до розділу XII та підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Чому після подання заяви за ф. № 5ДР не оновлюються дані в держреєстрах і куди звертатися фізичній особі?

Якщо у даних фізичної особи містяться розбіжності з даними, наявними у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (Державний реєстр), особі необхідно звернутись для проведення перевірки своїх даних до ДПС. Під час звернення громадян до контролюючих органів здійснюється перевірка реєстраційних даних особи у Державному реєстрі на підставі документа, що посвідчує особу, та у разі необхідності, з метою актуалізації даних про особу, на підставі поданої фізичною особою заяви за ф. № 5ДР, вносяться зміни до Державного реєстру.

Якщо дані у Державному реєстрі збігаються з даними діючого документа, що посвідчує особу, особі необхідно з’ясувати, які саме дані про особу були зазначені у запиті на проведення верифікацій / ідентифікації (запит ДРАЦС, НСЗУ, ПФУ тощо): «Прізвище», «Ім’я», «По батькові», «Дата народження», «Місце проживання», «Документ, що посвідчує особу (серія (за наявності), номер, дата видачі, ким видано)», якщо дані в запиті не відповідають даними діючого документа, що посвідчує особу, необхідно виправити розбіжності у даних, які наявні реєстрах / інформаційних системах суб’єкта електронної взаємодії (ДРАЦС, НСЗУ, ПФУ тощо) та після чого сформувати новий запит до ДПС.

Як резидент Дія Сіті відображає в 4ДФ самостійно нарахований і сплачений 18% ПДФО, якщо у місяці не виконав вимоги Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»?

Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті визначені п. 170.14¹ ст. 170 Податкового кодексу України (ПКУ). Згідно з п.п. 170.14¹.1, резидент Дія Сіті є податковим агентом для своїх спеціалістів і під час нарахування чи виплати заробітної плати, інших стимулюючих та компенсаційних виплат, а також винагород за гіг-контрактами (укладеними відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (Закон № 1667), він зобов’язаний утримувати та сплачувати податок.

Підпункт 170.14¹.2 ПКУ встановлює, що доходи спеціалістів резидента Дія Сіті оподатковуються за ставкою 5 % (п. 167.2 ПКУ) починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання статусу резидента Дія Сіті. Це стосується:

а) заробітної плати;

б) винагород за гіг-контрактами, включно з оплатою за створення та передачу прав на твори;

в) авторських винагород за створення службових творів та передачу прав на них.

Доходи, нараховані у місяці, коли резидент Дія Сіті тільки отримав свій статус, оподатковуються за ставкою 18 % (п. 167.1 ПКУ).

Згідно з п.п. 170.14¹.5 ПКУ, якщо у певному місяці резидент Дія Сіті не відповідає вимогам, визначеним п. 2 і 3 ч. 1 ст. 5 Закону № 1667, він повинен самостійно донарахувати податок за ставкою 18% щодо доходів, визначених у підпунктах «а» і «б». Цей податок сплачується за рахунок резидента Дія Сіті (за мінусом уже утриманого 5 %), і така сплачена сума не включається до доходу спеціалістів.

Якщо резидент Дія Сіті не виконує вимоги Закону № 1667 у конкретному місяці, він зобов’язаний самостійно донарахувати 18 % податку з виплачених доходів і перерахувати його до бюджету з урахуванням вже сплачених сум.

Підпункт 170.14¹.6 передбачає, що до 31 грудня року, який настає після року набуття статусу резидента Дія Сіті, норми п.п. 170.14¹.5 щодо невідповідності вимозі п. 3 ст. 5 Закону № 1667 не застосовуються. У цей період оподаткування здійснюється за ставкою 5% згідно з п.п. 170.14¹.2.

Відповідно до Порядку № 4, у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку зазначаються персоніфіковані дані про доходи та утримані податки. Доходи у вигляді зарплати відображаються з ознакою «101».

Отже, якщо резидент Дія Сіті у певному місяці не виконав вимоги Закону № 1667, у додатку 4ДФ він зазначає:

у графі 4а – суму податку, нарахованого та утриманого за ставкою 5%;
у графі 4 – фактичну суму податку, сплачену до бюджету.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ, якщо податковий агент самостійно виявляє помилки у звітності, він має подати уточнюючий розрахунок. Порядок таких коригувань визначений розд. V Порядку № 4.

Ст. 119 ПКУ встановлює штрафи за подання звітності з помилками, що впливають на податкові зобов’язання: 1020 грн за перше порушення та 2040 грн – за повторне протягом року. Водночас штрафи не застосовуються, якщо помилки виникли у зв’язку з виконанням вимог ст. 169 ПКУ або були виправлені самостійно (зокрема, помилки в РНОКПП – протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення від контролюючого органу).

Леся Карнаух: Знаходимо оптимальні рішення у відкритому спілкуванні з бізнесом

Актуальним питанням бізнесу та новим рішенням у сфері адміністрування податків була присвячена традиційна зустріч команди Державної податкової служби України на чолі з в. о. Голови ДПС Лесею Карнаух з представниками бізнес-асоціацій та громадських об’єднань.

«Всі питання та проблеми проговорюємо чесно та відкрито. Саме такий формат дозволяє нам знаходити спільні рішення, щоб оперативно долати усі виклики, особливо в умовах війни», – наголосила Леся Карнаух.

Вона подякувала бізнесу, який сьогодні працює та сплачує податки, та звернулась з проханням активізувати всі можливі ресурси. Бо кожна гривня, яка надходить до бюджету, – це питання обороноздатності та існування країни.

«Постійні атаки росіян впливають на всіх без виключення. Ворог систематично знищує нашу енергетику, виробництва, логістичні лінії. Бізнесу в таких умовах все важче виконувати свої податкові зобовʼязання, відповідно це має наслідок і на надходження до бюджету податків та зборів в запланованих обсягах», – зазначила Леся Карнаух.

Загалом, за її словами, за січень – жовтень 2025 року ДПС забезпечила 1,54 трлн грн надходжень до зведеного бюджету. Виконання плану – 107,7 %.

Під час зустрічі обговорювалися питання:

Блокування податкових накладних

З початку року ДПС вчетверо скоротила кількість заблокованих податкових накладних. Наразі показник становить 0,2 %. Це результат комплексних заходів, як на рівні ДПС, так і завдяки ухваленню урядом змін до нормативних актів.

Сервіс TAX Control

Запроваджено новий цифровий сервіс, який дозволяє кожному долучитися до боротьби з тінню в сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування.

За тиждень роботи віджета вже надійшло майже 100 звернень. Найбільша кількість скарг – щодо невидачі фіскальних чеків та відмови приймати картку.

Е-аудит

ДПС докладає максимум зусиль, щоб вчасно впровадити е-аудит. Великі платники податків активно залучаються до експериментального запровадження е-аудиту. ДПС уклала 38 меморандумів про участь в експерименті. 73 субʼєкти вже подали 732 файли SAF-T UA.

Стягнення податкового боргу

Впроваджено систему автоматичного стягнення податкового боргу з юридичних осіб з використанням електронних платіжних інструкцій.

За два місяці:

- сформовано 1,4 млн електронних платіжних інструкцій;

- стягнуто 197 млн грн;

- борги погасили 3440 платників.

Судові рішення

Позиція ДПС: рішення судів, що набрали законної сили, мають виконуються. Скарг на невиконання рішення судів стало значно менше.

CRM

Триває робота з впровадження CRM – системи, що допомагає податковій виявляти платників, у яких можуть бути податкові порушення. Це світова практика.

ДПС вже розробила і затвердила кілька документів:

- загальний план з удосконалення роботи з податковими ризиками,

- оперативний план,

- плани для окремих секторів економіки.

Результати вже відчутні. Наприклад, у сфері продажу електроніки та побутової техніки:

- за 9 місяців сума нарахованого ПДВ зросла у 1,3 раза, а податкове навантаження – до 1,6 %;

- податок на прибуток за 6 місяців зріс у 1,2 раза, а податкове навантаження – до 0,5 %.

«Економічна стійкість – наша спільна мета з бізнесом. І постійний діалог одне з одним – дієвий інструмент», – зазначила Леся Карнаух.

Податківці Тернопільщини виявили майже 400 порушень у сфері торгівлі підакцизними товарами

За десять місяців 2025 року фахівці Головного управління ДПС у Тернопільській області провели 398 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, оптову чи роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним. Контрольні заходи охопили як великих операторів ринку, так і невеликі торгові точки, а їх результати демонструють реальний стан дисципліни у сфері обігу підакцизних товарів. За підсумками перевірок донараховано 72,7 млн грн штрафних санкцій. Така сума свідчить про масштабність виявлених порушень і про те, що тіньові схеми у сфері торгівлі підакцизними товарами досі залишаються проблемою, яка потребує постійного реагування.

У ході контрольних заходів інспектори встановили 394 порушення чинних вимог законодавства.

Найбільш поширеними стали такі:

- 127 фактів реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні;

- 81 факт продажу тютюнових виробів за цінами, вищими за максимально допустимі;

- 49 випадків невидачі розрахункових документів або порушення порядку ведення обліку товарних запасів;

- 25 фактів продажу алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка;

- 11 фактів торгівлі тютюновими виробами без ліцензії;

- 7 фактів реалізації алкогольних напоїв без ліцензії;

- 3 факти торгівлі пальним без ліцензії.

Системна робота податківців спрямована на те, щоб забезпечити чесні та рівні умови на ринку, убезпечити споживачів від неякісної продукції та підтримати легальний бізнес, який працює відповідально. Головне управління ДПС у Тернопільській області закликає суб’єктів господарювання неухильно дотримуватися законодавчих вимог, адже прозорі правила гри – основа стабільності та безпеки економіки регіону.

Бізнес Тернопільщини зменшив свій податковий борг на понад 61 млн гривень

За десять місяців цього року юридичні особи Тернопільщини продемонстрували стійку позитивну динаміку у скороченні податкового боргу. Загалом 533 підприємства, які мали заборгованість на початок року, сплатили до бюджету понад 61 млн грн. При цьому 414 суб’єктів господарювання повністю розрахувалися зі своїми податковими зобов’язаннями, забезпечивши майже 54 млн грн надходжень.

Лише у жовтні бізнес регіону зменшив податковий борг більш ніж на 20 млн гривень. Більшість платників, що мали заборгованість на початок місяця, повністю її погасили.

Суттєву роль у зменшенні боргу відіграє позовна робота. За десять місяців до суду подано 564 позови щодо стягнення заборгованості, у тому числі через вилучення готівкових та безготівкових коштів, а також майна боржників. Такі заходи забезпечують додаткові надходження до бюджетів, зокрема від продажу безхазяйного майна. З початку року від його реалізації вже отримано понад 620 тис. гривень.

Системна й постійна робота податкової служби області, зокрема у співпраці з органами місцевого самоврядування, спрямована як на погашення вже існуючого податкового боргу, так і на недопущення його виникнення. Водночас платники мають усвідомлювати, що виконання податкових зобов’язань – це їхня пряма зона відповідальності, адже саме через заборгованість бюджети всіх рівнів недоотримують необхідні кошти, які могли б бути спрямовані на розвиток громад і підтримку держави.

Понад 37 млн грн екоподатку – внесок бізнесу Тернопільщини у збереження довкілля

Підприємства області, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та розміщують відходи, перерахували до Зведеного бюджету України упродовж січня-жовтня цього року 37,4 млн грн екологічного податку.

Це на 8 млн грн більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Очікувані показники надходжень перевищено на 37%, до бюджету додатково надійшло понад 9,4 млн гривень.

Нагадаємо, що екологічний податок є загальнодержавним обов’язковим платежем. Його сплачують підприємства за фактичні обсяги:

- викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів безпечних відходів як вторинної сировини);

- утворення та зберігання радіоактивних відходів.

Завдяки стабільному надходженню екологічного податку держава має змогу інвестувати в чисте повітря, безпечну воду та здорове середовище для майбутніх поколінь.

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

« повернутися