Новини ОДПC

Дата: 05.12.2025 12:35

Кількість переглядів: 70

Фото без опису

У які строки мобілізовані ФОП, самозайняті особи та члени фермерського господарства сплачують ЄСВ і подають звітність за найманих працівників під час служби?

Згідно з п. 9² розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464), під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Закон № 3543), від сплати та виконання обов’язків зі сплати єдиного внеску звільняються ті платники ЄСВ, які:

належать до пп. 4, 5 та 5¹ ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 (ФОПи, у тому числі на спрощеній системі; особи, що провадять незалежну професійну діяльність; члени фермерських господарств);
були призвані на військову службу під час мобілізації, залучені до виконання мобілізаційних обов’язків або уклали контракт на весь час служби;
не є роботодавцями.

Підставою для звільнення є дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів щодо дати мобілізації, укладення контракту чи демобілізації.

Якщо такі платники мають найманих працівників та на час служби уповноважують іншу особу виплачувати зарплату й інші доходи, то обов’язки, визначені п.п. 1 (крім сплати ЄСВ), 2, 3, 4, 5, 6, 10, 12 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, виконує ця уповноважена особа.

ЄСВ, нарахований уповноваженою особою, демобілізований платник має право сплатити протягом 180 днів з дати демобілізації без штрафів і санкцій.

Звітність з ЄСВ, нарахованого під час військової служби, платник подає самостійно протягом 150 днів з дати демобілізації, також без штрафів, санкцій і пені.

Вказані норми застосовуються з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента № 303 від 17.03.2014, і діють упродовж усього особливого періоду.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43721

Чи буде порушенням вимог ч. 13 ст. 42 Закону про держрегулювання спирту та пального недотримання рівня середньомісячної зарплати, якщо у ФОП із ліцензією працівник перебуває у відпустці без збереження зарплати, а діяльність здійснює сам ФОП?

Відповідно до частини тринадцятої статті 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (Закон № 3817), суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, сидром та перрі без додавання спирту, тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет або пальним, зобов’язаний забезпечити середню щомісячну заробітну плату на рівні не менше двох мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року. Якщо всі місця роздрібної торгівлі такого суб’єкта господарювання розташовані на відстані понад 50 кілометрів від обласних центрів, Києва чи Севастополя та мають торговельні зали площею до 500 м², тоді вимога є меншою і становить не менше 1,5 розміру мінімальної зарплати.

Розрахунок середньої зарплати здійснюється шляхом ділення всієї нарахованої заробітної плати, виплат за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності та допомоги по непрацездатності за рахунок Пенсійного фонду на кількість застрахованих осіб, яким у звітному періоді була нарахована зарплата, при цьому не враховуються особи, які отримують грошове забезпечення.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 42 Закону № 3817, для фізичної особи – підприємця без найманих працівників, яка отримала одну з вищезазначених ліцензій, загальний місячний оподатковуваний дохід має бути не меншим ніж дві мінімальні зарплати, або не меншим ніж 1,5 мінімальної зарплати за умов, аналогічних вимогам до суб’єктів, що працюють у віддалених місцях із торговельними залами до 500 м².

У наведеній ситуації ФОП має ліцензію на торгівлю алкогольними напоями та офіційно оформленого працівника, який перебуває у відпустці без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану. Незважаючи на те, що фактично діяльність здійснює сам ФОП, він не вважається підприємцем без найманих працівників. Відповідно, на нього поширюються вимоги частини тринадцятої статті 42 Закону № 3817, тобто він зобов’язаний забезпечувати рівень середньої заробітної плати не нижче встановленого законом. Закон не містить винятків щодо таких випадків, коли працівник перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, тому вимога щодо мінімального рівня середньої зарплати залишається обов’язковою.

У разі порушення цих вимог протягом трьох повних календарних місяців поспіль, відповідно до пункту 49 частини другої статті 46 Закону № 3817, орган ліцензування має право припинити дію ліцензії, якщо це порушення встановлено контролюючим органом під час перевірки та зафіксовано в акті.

Як задекларувати доходи з OnlyFans без підтверджувальних даних після видалення акаунта

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначений у розділі IV Податкового кодексу України (ПКУ). Згідно з п. 162.1 ст. 162 ПКУ, платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як в Україні, так і за кордоном.

Іноземний дохід – це будь-який дохід, який резидент отримує за межами митної території України.

Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ, якщо джерело виплати доходу знаходиться за кордоном, цей дохід включається до загального річного оподатковуваного доходу. Фізична особа-отримувач зобов’язана подати річну декларацію і сплатити податок за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, за винятком доходів, для яких цим пунктом передбачені інші правила.

Також, згідно з п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, такі доходи є базою для нарахування військового збору.

Відповідно до п.п. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ, платники податку зобов’язані вести облік доходів і витрат, якщо повинні подавати декларацію або мають право подати її для повернення надмірно сплачених сум чи податкової знижки.

Форма книги обліку доходів і витрат та правила її ведення визначені наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2017 № 591.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків повинні вести облік доходів, витрат та інших показників на підставі первинних документів, бухгалтерських регістрів, фінансової звітності та іншої документації, пов’язаної з обчисленням і сплатою податків.

Платники також зобов’язані зберігати ці документи протягом строків, визначених законодавством, але не менше 1095 днів, якщо на них не поширюються спеціальні вимоги п.п. 44.3.1 та 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ.

Отже, фізична особа повинна вести облік своїх доходів і витрат, необхідних для визначення загального річного оподатковуваного доходу, та зберігати всі документи, пов’язані з оподаткуванням.

Окремо варто врахувати, що відповідно до п. 1 ст. 22 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, будь-яка інформація, яку країна отримує в межах цієї Конвенції, вважається конфіденційною так само, як інформація, отримана відповідно до її внутрішнього законодавства або згідно з вимогами країни, що надала інформацію, якщо ці вимоги суворіші.

Така інформація може надаватися лише органам чи особам, які займаються оцінкою, збором або стягненням податків, виконанням рішень чи розглядом справ, пов’язаних із податками. Вони можуть використовувати її лише для цих цілей. Розголошення під час судового розгляду дозволяється лише за попереднім погодженням держави, яка надала інформацію, якщо інше не узгоджено сторонами (п. 2 ст. 22 Конвенції).

Як і коли оскаржувати рішення податкової: просто про складне

Податковий кодекс України (ПКУ) встановлює, що рішення контролюючого органу можна оскаржити двома шляхами – адміністративно або через суд.

Платник податків має право подати позов до суду щодо податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу у будь-який момент після його отримання, але в межах строків давності, визначених ст. 102 ПКУ. Якщо справа подана до суду, адміністративне оскарження вже не застосовується. Адміністративна процедура вважається досудовим способом вирішення спору.

Поки триває судовий процес щодо оскарження рішення контролюючого органу, грошове зобов’язання вважається неузгодженим до моменту, коли судове рішення набере законної сили.

Якщо перед зверненням до суду платник проходив адміністративне оскарження, він має подати позов у місячний строк після завершення цієї процедури (п. 56.19 ст. 56 ПКУ).

КАСУ визначає, що адміністративні суди розглядають публічно-правові спори, зокрема між громадянами чи юрособами та органами влади. Звернення до адміністративного суду зазвичай можливе протягом 6 місяців від моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав. Якщо був досудовий порядок, строк скорочується до 3 місяців від дня отримання рішення за скаргою. Якщо відповідь на скаргу не надали вчасно, діє 6-місячний строк від дня подання скарги.

Велика Палата ВС у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 зазначила: норма п. 56.19 ст. 56 ПКУ є спеціальною і має перевагу над загальною нормою ст. 122 КАСУ у податкових спорах. Тому саме вона визначає строки для оскарження податкових рішень після адміністративного оскарження.

Також суд підкреслив: п. 56.18 ст. 56 ПКУ не встановлює строку звернення до суду. А 1095 днів зі ст. 102 ПКУ – це строк давності для збереження права на оскарження, а не строк, у який потрібно подати позов.

Тож якщо платник не подавав скаргу адміністративно:

- він може звернутися до суду протягом 6 місяців з дня отримання рішення контролюючого органу.

Якщо платник скористався адміністративним оскарженням:

- податкове повідомлення-рішення можна оскаржити у суді протягом 1 місяця після завершення процедури адміноскарження;

- інше рішення контролюючого органу – протягом 3 місяців від дня вручення рішення за скаргою.

Якщо ж контролюючий орган не прийняв рішення за скаргою або не вручив його вчасно:

- платник має 6 місяців від дати подання скарги, щоб звернутися до суду.

Як можна подати заяву на повернення надміру чи помилково сплаченого ЄСВ

Відповідно до пункту 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (Порядок № 417), надміру або помилково сплачені суми єдиного внеску можуть бути повернуті у випадках:

- коли ЄСВ або штрафи сплачені надмірно чи помилково на правильний рахунок 3556;

- такі суми сплачені не на той рахунок 3556;

- помилково потрапили на бюджетний рахунок;

- податки чи штрафи, передбачені ПКУ, помилково сплачені на рахунок 3556;

- коли виникла технічна чи методологічна помилка щодо сум, що були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.

Пункт 6 Порядку встановлює, що повернення відбувається на підставі заяви платника. У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 і 4 пункту 5 Порядку № 417, заява подається до територіального органу ДПС за місцем обліку коштів за формою з додатка 1 Порядку № 417. Якщо має місце ситуація, описана в підпункті 3 пункту 5, повернення здійснюється за правилами статті 43 ПКУ.

Заява може бути подана особисто, поштою або в електронній формі через Електронний кабінет з дотриманням законодавства щодо електронного документообігу, захисту інформації та електронних довірчих послуг.

До заяви обов’язково додається копія документа, що підтверджує сплату на рахунок 3556; в електронній формі – електронна копія, завірена платником. Після надходження електронної заяви інформація про неї автоматично заноситься до Журналу реєстрації заяв про повернення надміру або помилково сплачених коштів, що ведеться ІТ-системою податкових органів. Якщо заява подана у паперовому вигляді, дані до Журналу вносить відповідальний працівник ДПС.

Подати заяву в електронній формі можна через приватну частину Електронного кабінету, доступ до якої здійснюється за допомогою кваліфікованого електронного підпису. У меню «Листування з ДПС» користувач може створити та надіслати заяву. Протягом одного робочого дня після подання платник отримує повідомлення про вхідний номер та дату реєстрації заяви; переглянути ці дані можна у розділі «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

ДПС розповіла, яким має бути фіскальний чек, та закликала українців завжди його брати та перевіряти

Невидача фіскального чека чи незастосування РРО/ПРРО. Це майже половина скарг, які отримує ДПС від громадян через «TAX Control». Про це на своїй сторінці у Facebook розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.

«Здавалося б, це дрібниця. Бо дуже часто на автоматі ми викидаємо чек, або взагалі не звертаємо увагу, чи отримали його. Але дрібниць не буває!» – додала вона.

По-перше: чек – це захист кожного покупця!

Він підтверджує покупку, дає право на повернення чи гарантію.

По-друге: це підтвердження того, що бізнес працює відкрито і сплачує податки.

Але це в тому випадку, якщо чек не фальшивка. Перевірити, що чек справжній – дуже просто.

Леся Карнаух оприлюднила відео, де чітко прописані 4 маркери справжнього фіскального чека: додати посилання

1. У шапці – назва підприємства і назва господарської одиниці, її адреса і код підприємства.

2. Далі – назва товару або послуги, їх кількість та вартість.

3. Обов'язкова форма оплати, податки, загальна сума.

4. Завжди є фіскальний номер, дата, час і номер чека.

У чеку можуть бути й інші обов'язкові реквізити та додаткова інформація, але це вже питання податкової.

Перевірити чек легко можна на cabinet.tax.gov.ua. Не знайшли його в реєстрі? Повідомте ДПС.

Тернопільщина спрямувала понад 2,1 мільярда гривень на оборону: кожна гривня працює для ЗСУ

Військовий збір залишається вагомою підтримкою для українських захисників. Кошти, які жителі та підприємства Тернопільщини сумлінно сплачують щомісяця, допомагають забезпечувати підрозділи Збройних Сил України дронами, засобами захисту, технікою та необхідним спорядженням.

Протягом одинадцяти місяців цього року платники області спрямували до державного бюджету 2 млрд 111,2 млн грн військового збору (105,9% виконання показника доходів). Це майже учетверо більше, ніж за аналогічний період минулого року – приріст становить 1 млрд 576,1 млн грн до підтримки оборони.

Це зростання стало можливим завдяки законодавчим ініціативам, розширенню кола платників, але передусім – завдяки високій податковій свідомості людей, які розуміють: кожна гривня – це внесок у силу нашої армії.

Податкова служба Тернопільщини дякує кожному, хто сумлінно й відповідально виконує свій фінансовий обов’язок. У час війни це є проявом громадянської гідності та пряма підтримка наших захисників

Тернопільщина: понад 9 млрд грн податкових надходжень – для громад

За 11 місяців цього року місцеві бюджети громад Тернопільщини отримали 9 млрд 67,3 млн грн гривень податків і зборів. Ця на майже 1,4 млрд грн більше, ніж за аналогічний період торік. Приріст надходжень становить 17,8%. Планові показники бюджету виконано на 108,9%, тож додатковий фінансовий ресурс для розвитку громад – майже 741 млн гривень.

Найбільший внесок традиційно забезпечив податок на доходи фізичних осіб – до місцевих бюджетів надійшло понад 6 млрд гривень. Вагому підтримку громадам надав і малий бізнес – єдиного податку сплачено понад 1,4 млрд гривень. Стабільно наповнюють бюджети також плата за землю (майже 746 млн грн) та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (408,2 млн грн).

У Головному управлінні ДПС у Тернопільській області дякують усім платникам за відповідальну позицію та партнерство. Саме довіра, прозоре адміністрування та фахові консультації сьогодні формують фінансову основу для розвитку кожної громади. Ці кошти – це дороги, освітлення, школи, лікарні та соціальні проєкти для жителів Тернопільщини. Разом – посилюємо громади. Разом – працюємо для людей.

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

« повернутися