Новини ОДПC
31 грудня – останній день, щоб скористатися податковою знижкою
Варто нагадати, що громадяни мають можливість скористатися правом на податкову знижку за 2024 рік до 31 грудня 2025 року включно. Право на її отримання на наступний рік не переноситься. Головні умови – офіційне працевлаштування, сплата податку на доходи фізичних осіб та подання до податкового органу Податкової декларації про майновий стан і доходи.
Витрати, які включаються до податкової знижки:
- оплата навчання українським закладам освіти – за себе або членів сім’ї першого ступеня споріднення або особи, над якою встановлено опіку чи піклування;
- пожертвування та благодійні внески – у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, але не більше ніж 4 % від загального доходу;
- оплата за користування іпотечним житловим кредитом – частина суми процентів за користування кредитом;
- страхові платежі та пенсійні внески – за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом;
- витрати на допоміжні репродуктивні технології – оплата допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
- оплата державних послуг – вартість державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
- витрати на переобладнання транспортного засобу – суми витрат на переобладнання транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;
- витрати на будівництво (придбання) доступного житла – суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла;
- витрати на оренду житла – для внутрішньо переміщених осіб (за певних умов) ;
- витрати на придбання акцій підприємства Дія Сіті – витрати на придбання акцій, емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті;
До декларації необхідно додати підтверджувальні документи залежно від виду понесених витрат.
Способи подання декларації:
- особисто або уповноваженою на це особою в орган ДПС за місцем обліку;
- поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- через Електронний кабінет платника чи мобільний застосунок «Моя податкова».
До якого контролюючого органу подають звітність і сплачують податок на прибуток платники податку (у т. ч. нерезиденти) та неприбуткові організації у разі зміни місцезнаходження?
Податковий кодекс України (ПКУ) визначає, що для податку на прибуток підприємств базовими податковими (звітними) періодами є календарні квартал, півріччя, три квартали та рік, якщо інше прямо не передбачено законодавством. Податкова декларація з податку на прибуток складається наростаючим підсумком, а кожний податковий (звітний) період починається з першого календарного дня відповідного періоду і закінчується його останнім календарним днем. Водночас для виробників сільськогосподарської продукції передбачено особливість: вони мають право обрати річний податковий період, який триває з 1 липня минулого звітного року до 30 червня поточного року.
Річний податковий (звітний) період також установлюється для окремих категорій платників податку на прибуток. До них належать новостворені платники, зареєстровані протягом звітного року, які подають річну декларацію за період своєї діяльності у цьому році, виробники сільськогосподарської продукції, а також платники, у яких річний дохід від будь-якої діяльності за попередній звітний рік, визначений за даними фінансової звітності без урахування непрямих податків, не перевищує 40 млн гривень. При цьому до такого доходу включаються всі складові фінансового результату, зокрема дохід від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг, інші операційні, фінансові та інші доходи. Для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ і організацій, також застосовується річний податковий період, за винятком окремих випадків, прямо передбачених ПКУ.
У разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новою адресою діють спеціальні правила щодо сплати податків. Загальнодержавні податки і збори, які відповідно до законодавства розподіляються між державним та місцевими бюджетами, сплачуються за попереднім місцезнаходженням платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду, тобто календарного року. Зміни до облікових даних платника податків у такому випадку вносяться на підставі інформації органів державної реєстрації або документально підтверджених відомостей, поданих самим платником. Якщо внаслідок зміни місцезнаходження змінюється контролюючий орган, платник знімається з обліку за попереднім місцем та береться на облік за новим місцезнаходженням у порядку, встановленому податковим законодавством.
Після взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням платник податків до кінця бюджетного року обліковується з ознакою сплати податків за попереднім місцезнаходженням, якщо йдеться про податки і збори, що розподіляються між державним і місцевими бюджетами, а також про місцеві податки і збори. Водночас така ознака не застосовується до неприбуткових організацій, платників податків – нерезидентів, фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, а також до відокремлених підрозділів юридичних осіб.
З урахуванням цих норм платник податку на прибуток у разі зміни місцезнаходження, що призвела до зміни контролюючого органу, продовжує подавати податкову декларацію та сплачувати податок на прибуток за попереднім місцезнаходженням до завершення поточного календарного року. Виняток становлять платники податку на прибуток — нерезиденти, які після взяття на облік за новим місцезнаходженням подають декларацію та сплачують податок уже за новим місцем обліку. Неприбуткові організації у разі зміни місцезнаходження також подають звітність за новим місцем обліку після взяття на облік у відповідному контролюючому органі.
Національна стратегія доходів як інструмент відновлення довіри громадян
Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що з метою реформування податкової та митної політики і перегляду процесів їх адміністрування Уряд затвердив Національну стратегію доходів до 2030 року (НСД).
НСД – це дорожня карта реформування податкової служби, яка буде реалізовуватись поетапно. Вона розрахована на 6 років, тобто, реформи будуть впроваджуватися поступово до 2030 року.
Впровадження НСД відбуватиметься у три основні етапи:
- зміна філософії податкових та митних органів шляхом обмеження втручання у діяльність бізнесу через консолідацію даних і перехід на роботу з знеособленою інформацією;
- відновлення рівня довіри громадян, що є критичними для успішності нових податкових ініціатив;
- впровадження заходів податкової та митної політики.
Основні положення Національної стратегії узгоджені з МВФ, враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.
З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України в спеціальній рубриці «Національна стратегія доходів» за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.
Податкові наслідки прощення дебіторської заборгованості нерезиденту
Мирова угода укладається сторонами для врегулювання спору на підставі взаємних поступок і стосується лише їхніх прав та обов’язків.
Зобов’язання припиняється у разі прощення боргу кредитором, якщо це не порушує прав третіх осіб. Для цілей оподаткування прощена дебіторська заборгованість вважається безповоротною фінансовою допомогою.
Оподаткування доходів нерезидентів регулюється Податковим кодексом України (ПКУ). До доходів нерезидента з джерелом походження з України належать, зокрема, інші доходи від господарської діяльності на території України.
Якщо резидент здійснює виплату доходу нерезиденту з джерелом походження з України, він зобов’язаний утримати податок за ставкою 15 відсотків, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Ця норма не застосовується до доходів нерезидента, отриманих через постійне представництво в Україні.
У разі виплати доходу в негрошовій формі або якщо податок не було утримано під час виплати, податок розраховується за спеціальною формулою, визначеною ПКУ, і сплачується резидентом.
Отже, якщо юридична особа – резидент прощає дебіторську заборгованість нерезиденту, така операція оподатковується як дохід нерезидента та підлягає оподаткуванню за ставкою 15 відсотків, якщо інше не встановлено міжнародним договором.
Крім того, якщо нерезидент не сплачує податок із суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої внаслідок прощення боргу, резидент повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму такої допомоги.
Під час формування дебіторської заборгованості також враховуються особливості коригування фінансового результату залежно від того, чи була операція з експорту товарів нерезиденту контрольованою.
Водночас кожен випадок прощення боргу потребує окремого розгляду з урахуванням умов договорів, первинних документів та вимог ПКУ.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43815
ФОП у зоні бойових дій: як скасовують нарахування військового збору
Відповідно до п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати військовий збір за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
При цьому, якщо платники військового збору – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи не сплачують єдиний податок та військовий збір, то такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку за період, в якому єдиний податок та військовий збір не сплачувався.
Для таких платників збору, які скористалися правом не сплачувати збір, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків військового збору.
Податкові зобов’язання із сплати військового збору нараховуються таким платникам збору за періоди, за які був сплачений військовий збір, що відображені в декларації платника єдиного податку.
Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (Перелік територій).
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Для таких платників військовий збір нараховується контролюючими органами та відображається в інтегрованій картці платника (ІКП) щомісяця, датою, що відповідає граничному терміну сплати військового збору (наприклад, 20 січня за січень, 20 лютого за лютий тощо).
Якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої – другої групи, зареєстрований на тимчасово окупованій території, скористався своїм правом і не сплатив військовий збір, то щомісяця після граничного терміну сплати контролюючий орган скасовує (зменшує) нарахування військового збору, про що в ІКП з’являється відповідний запис.
При цьому, cкасування нарахування військового збору в ІКП здійснюється контролюючим органом автоматично (жодних заяв подавати не потрібно) за умови, що податкова адреса таких фізичних осіб – підприємців станом на дату реєстрації платником єдиного податку першої або другої групи відповідає Переліку територій, з урахуванням визначених Переліком територій дат початку бойових дій або тимчасової окупації.
У випадку, якщо в ІКП нарахування продовжують відображатися, така фізична особа – підприємець має право подати до контролюючого органу письмову заяву в довільній формі (або в електронній формі через Електронний кабінет), до якої додати копії документів, що підтверджують реєстрацію (податкову адресу) на території бойових дій або на тимчасово окупованій російською федерацією території України, якщо ці дані відсутні в реєстрах або потребують уточнення.
На Тернопільщині надходження транспортного податку зросли майже у півтора рази
Власники розкішних авто упродовж 11 місяців 2025 року перерахували до місцевих бюджетів області 4 млн 690,3 тис. грн транспортного податку. Це на 43,5% або на 1,4 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Найбільшу частку надходжень забезпечили юридичні особи, сплативши понад 2,6 млн грн, тоді як фізичні особи внесли ще більш як 2 млн гривень.
Транспортний податок належить до майнових податків, його сплачують не всі автовласники, а лише ті, хто має автомобілі преміум-класу. До таких належать легкові авто віком не більше п’яти років, ринкова вартість яких перевищує 375 мінімальних зарплат. У 2025 році ця межа становить 3 мільйони гривень.
Розмір податку є фіксованим і становить 25 тисяч гривень на рік за кожен автомобіль, який є у переліку моделей, які підпадають під оподаткування транспортним податком. Щороку Міністерство економіки України затверджує такий перелік. Ознайомитися з актуальним списком можна за посиланням: https://me.gov.ua/view/6562e25f-8f3d-44bf-8436-ac495218255c
Надходження акцизного податку перевищили план у півтора рази: державний бюджет отримав 301 млн грн
За 11 місяців цього року до державного бюджету від виробників підакцизних товарів, виготовлених в Україні, надійшов 301 млн грн акцизного податку. Це на 53% або на 103,9 млн грн більше від запланованого показника.
Основними джерелами акцизних надходжень залишаються виробники тютюнових виробів, алкогольної продукції та пива.
Структура надходжень акцизного податку до держбюджету виглядає так:
- від виробництва тютюнових виробів – 243,4 млн грн (80,8% від усіх надходжень);
- від виробництва пива – 25,9 млн грн (8,6%);
- від виробництва горілчаної продукції – 20,4 млн грн (6,8%);
- від переобладнання транспортних засобів – 5,8 млн грн (1,9%);
- від виробництва спирту – 4,4 млн грн (1,5%);
- від виробництва виноробної продукції – 1,1 млн грн (0,4%).
Окрім цього, упродовж січня-листопада до місцевих бюджетів надійшло 121,1 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.
У структурі цих надходжень:
- з роздрібного продажу алкогольних напоїв – 86,3 млн грн (71,3%);
- з продажу пива – 34,8 млн грн (28,7%).
Загалом за підсумками січня-вересня 2025 року загальна сума акцизного податку (державний та місцеві бюджети) склала понад 422,1 млн грн, що свідчить про стабільну тенденцію зростання надходжень і відповідальне ставлення бізнесу до виконання податкових зобов’язань.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
