Новини ОДПC
Використання цифрових документів «Дії» для реєстрації в ДРФО
Для реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО), внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з реєстру можуть використовуватися е-паспорт та е-паспорт для виїзду за кордон. Вони пред’являються замість паперових документів і не потребують додаткового подання паспорта. Контролюючі органи перевіряють такі документи відповідно до законодавства.
Фізична особа – платник податків може подавати дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків як внесені до цифрових документів, так і окремо – у вигляді електронної копії через Портал «Дія», зокрема за допомогою мобільного застосунку, за умови перевірки та підтвердження таких даних.
Під час отримання адміністративних послуг у Центрах обслуговування платників посадові особи ДПС отримують електронні копії цифрових документів через шеринг у застосунку «Дія».
Шеринг відбувається так:
- особа генерує у застосунку «Дія» тимчасовий код документа;
- код відображається у вигляді QR/штрих-коду та 13-значного числового коду;
- працівник ДПС вводить цей код до інформаційної системи;
- особа надає згоду на передачу документа;
- після цього електронні копії цифрових документів автоматично надходять до системи ДПС.
Отже, громадяни України під час подання облікових карток або заяв до ДРФО, а також для отримання підтвердних документів, можуть використовувати е-свідоцтва та витяги через мобільний застосунок «Дія». Передача документів здійснюється шляхом шерингу електронних копій.
Право на відмову: яка норма закону дозволяє не враховувати таблицю даних платника ПДВ
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами), затверджено, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок зупинення).
Відповідно до п. 12 Порядку зупинення платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку (Таблиця) за встановленою формою (додаток 5 до Порядку зупинення).
Згідно з п. 14 Порядку зупинення Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Пунктом 16 Порядку зупинення визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет за допомогою електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Податкового кодексу України, законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (додаток 6 до Порядку зупинення).
Відповідно до п. 17 Порядку зупинення у рішенні про неврахування Таблиці комісія регіонального рівня обов’язково зазначає підстави такого неврахування.
Коли однією з підстав для прийняття рішення про неврахування Таблиці визначено наявність у контролюючих органів податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, у відповідних полях рішення зазначаються тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД / Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 19 Порядку зупинення визначено, зокрема, що рішення про неврахування Таблиці може бути оскаржено:
- в адміністративному або судовому порядку у разі прийняття рішення комісією регіонального рівня;
- у судовому порядку у разі прийняття рішення комісією центрального рівня.
Згідно з п. 22 Порядку зупинення Таблиця враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.
Які торгові точки враховуються для вимог щодо середньої зарплати: усі чи лише ліцензовані на підакцизні товари?
Відповідно до частини тринадцятої ст. 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (Закон № 3817) розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Вимоги щодо розміру середньої щомісячної заробітної плати працівників суб’єкта господарювання у розмірі 1,5 мінімальних заробітних плат застосовуються до суб’єкта господарювання, який отримав ліцензію/ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, якщо всі його місця роздрібної торгівлі підакцизними товарами, на які отримано ліцензію, знаходяться за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торгівельні зали площею до 500 метрів квадратних.
Разом з цим, у разі якщо хоча б одне місце роздрібної торгівлі підакцизними товарами суб’єкта господарювання, на які отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, знаходиться на відстані до 50 кілометрів від населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя, або у зазначених населених пунктах, розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року на всі місця роздрібної торгівлі підакцизними товарами.
Отже, при визначенні розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, враховуються тільки ті місця роздрібної торгівлі, на які таким суб’єктом отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами.
При цьому відстань визначається не тільки між місцем роздрібної торгівлі та адміністративним центром області, в якому таке місце знаходиться, а між місцем роздрібної торгівлі та адміністративними центрами всіх областей і м. Києва та м. Севастополя.
Мешканцям Тернопільщини уже повернуто понад 27,1 млн грн податкової знижки
Упродовж 11 місяців року 5719 громадян задекларували 162 млн 720 тис. грн витрат з метою отримання податкової знижки, сума якої становить 29 млн 731,7 тис. гривень. Для порівняння, у січні-листопаді минулого року 5636 осіб задекларували 138 млн 825 тис. грн витрат, а сума податкової знижки становила 24 млн 988,5 тис. гривень.
Що стосується понесених витрат у цьогорічних заявників на отримання податкової знижки, переважна більшість, традиційно, подали декларації у зв’язку з понесеними витратами на навчання. Таких осіб уже 4696 (82% від загальної кількості заявників).
Ще 962 громадян подали декларації у зв’язку зі сплатою страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя; 25 – зі сплатою відсотків за іпотечними кредитами; 8 – сума коштів або вартість майна, перерахованих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям.
За наслідками поданих декларацій 5440 громадянам уже повернуто податкову знижку на загальну суму 27 млн 157,5 тис. гривень.
Нагадуємо! Для отримання податкової знижки за наслідками 2024 року необхідно до 31 грудня 2025 року включно подати податкову декларацію про майновий стан та доходи.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
