Новини ОДПC
Податковий календар на 29 грудня
29 грудня – останній день сплати податку, збору (платежу):
- гірничими підприємствами за найманих працівників за листопад 2025 року.
Довідково. Для своєчасного подання звітності до Державної податкової служби України та сплати податків і зборів до бюджету України пропонуємо користуватися інтерактивним Податковим календарем на грудень 2025 року, розміщеним на платформі Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/calendar/ (для зміни місяця використовуйте стрілку).
Відповідальність за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім і в заборонених місцях
Відповідно до ст. 71 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (Закон № 3817) забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних і слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин для електронних сигарет та пристроїв для споживання тютюнових виробів без згоряння особами, які не досягли 18 років, а також продаж таких товарів особам, які не досягли 18 років. Заборонено здійснювати продаж у приміщеннях та на територіях закладів освіти і охорони здоров’я (крім ресторанів у санаторіях), у спеціалізованих магазинах дитячих або спортивних товарів та відповідних відділах універсальних магазинів, у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі), з торговельних автоматів, з рук і з лотків, на полицях самообслуговування (за винятком визначених законом випадків), у місцях, не визначених для торгівлі такою продукцією, а також шляхом електронної торгівлі, крім випадків, передбачених частиною дев’ятою ст. 71 Закону № 3817. Також заборонено продаж тютюнових виробів поштучно (крім сигар) та в упаковках, що містять менше або більше 20 сигарет, сигарил чи цигарок, а також продаж будь-яких дитячих товарів, що імітують тютюнові вироби чи електронні сигарети. На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради можуть у межах своєї території забороняти або обмежувати продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних і слабоалкогольних напоїв, куріння тютюнових виробів та використання електронних сигарет і відповідних пристроїв.
Згідно з ч. 2 ст. 73 Закону № 3817 за порушення вимог ст. 71 до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року. Якщо порушення допущене особою, яка здійснює доставку зазначеної продукції, відповідальність покладається саме на таку особу.
Частинами другою і третьою ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що порушення працівниками підприємств торгівлі або громадського харчування правил продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних і слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин до них та відповідних пристроїв, зокрема продаж у заборонених законом або рішенням органів місцевого самоврядування місцях, через торговельні автомати, у заборонений час доби, продаж неповнолітнім, поштучно або в заборонених упаковках, тягне за собою накладення штрафу від 400 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Торгівля з рук, з лотків або у заборонених законом місцях додатково передбачає конфіскацію предметів торгівлі та виручки. Повторне вчинення таких порушень протягом року тягне за собою штраф від 800 до 1400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та отриманої виручки.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43817.
Коли стартує строк давності для визнання податкового боргу безнадійним
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (ПКУ) податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим ПКУ та/або Митним кодексом України.
Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПКУ строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов’язку платника податків визначається календарною датою.
Пунктом 31.3 ст. 31 ПКУ визначено, що строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.
Отже, дата виникнення податкового боргу – це гранична дата, до якої включно платник має погасити своє податкове (або грошове) зобов’язання, і саме з цієї дати починається перебіг строку давності, встановлений ст. 102 ПКУ (1095 днів).
Коригування фінансового результату при списанні дебіторської заборгованості нерезидента після спливу строку позовної давності
Податковий кодекс України визначає ознаки безнадійної заборгованості. До неї, зокрема, належить заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є фінансовий результат до оподаткування, визначений за даними бухгалтерського обліку, скоригований на різниці, передбачені Податковим кодексом.
Якщо в обліку є дебіторська заборгованість, щодо якої існує ризик непогашення, платник податку формує резерв сумнівних боргів. Різниці, що виникають під час формування такого резерву та списання безнадійної заборгованості, визначено статтею 139 ПКУ.
Фінансовий результат до оподаткування збільшується на:
- суму витрат на створення резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків;
- суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму створеного резерву.
Фінансовий результат до оподаткування зменшується на:
- суму зменшення резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків;
- суму списаної дебіторської заборгованості, що відповідає ознакам безнадійної.
У разі списання дебіторської заборгованості, за якою було створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат зменшується на суму такої заборгованості, якщо строк позовної давності за нею минув.
Якщо ж безнадійна дебіторська заборгованість списується без створення резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму списаної заборгованості.
Водночас платники податків зобов’язані вести облік доходів і витрат на підставі первинних документів, бухгалтерських регістрів та фінансової звітності. Формування показників податкової звітності на підставі непідтверджених документами даних заборонено.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43814
Оподаткування військовим збором передачі товарів військовослужбовцям
Податковий кодекс України (ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів. Ним також тимчасово запроваджено військовий збір – до ухвалення рішення про завершення реформи Збройних Сил України.
Платниками військового збору є фізичні особи, визначені ПКУ. Об’єктом оподаткування є доходи, встановлені статтею 163 ПКУ, зокрема загальний місячний або річний оподатковуваний дохід резидента.
До такого доходу включаються, серед іншого, виграші та призи. Оподаткування доходів фізичних осіб здійснюється відповідно до розділу IV Податкового кодексу.
Ставка військового збору для платників податку становить 5 відсотків від об’єкта оподаткування. Водночас для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України й інших військових формувань ставка 1,5 відсотка застосовується до доходів у вигляді грошового забезпечення та інших виплат, визначених законодавством.
Нарахування, утримання та сплата військового збору здійснюються за правилами, встановленими ПКУ.
Отже, дохід у негрошовій формі, зокрема передача товарів або матеріальних цінностей військовослужбовцю, оподатковується військовим збором за ставкою 5 відсотків.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43808.
Понад 16 млн грн заборгованих зарплат повернуто працівникам: результат діалогу з роботодавцями Тернопільщини
Своєчасна та повна виплата заробітної плати – не лише обов’язок роботодавця, а й важливий показник соціальної відповідальності бізнесу. Саме тому питання дотримання законодавства про оплату праці перебуває на постійному контролі Головного управління ДПС у Тернопільській області.
Упродовж цього року податківці спільно з органами місцевої влади провели низку засідань профільних комісій, на яких заслухали керівників семи підприємств, що допустили заборгованість із виплати заробітної плати, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Проведена робота дала конкретний результат – борги було повністю ліквідовано. Працівники отримали понад 5,6 млн грн заробітної плати, а до бюджетів і соціальних фондів надійшло більш як 2,2 млн грн податкових платежів.
Ефективною виявилася й індивідуальна роз’яснювальна робота з роботодавцями. Після спілкування з керівниками 53 підприємств більшість із них погасили заборгованість, що дозволило виплатити працівникам понад 10,7 млн грн зарплати та забезпечити надходження до бюджету 9,4 млн грн податку на доходи фізичних осіб і 3,6 млн грн єдиного внеску.
Окрему увагу приділено підприємствам, де заробітна плата виплачувалася на мінімальному або близькому до нього рівні. Цьогоріч на засіданнях комісій було заслухано керівників 520 підприємств та організацій області. У результаті майже всі з них підвищили рівень оплати праці, що дало додаткові надходження до бюджету та соціальних фондів.
Роз’яснювальна робота з аналогічних питань охопила майже 800 підприємств області. Переважна більшість роботодавців відреагувала відповідально, підвищивши зарплати своїм працівникам. Як наслідок до бюджету надійшло 7,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 7,9 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Понад 45 млн грн екологічного податку сплатили підприємства Тернопільщини
Підприємства області, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та розміщують відходи, перерахували до Зведеного бюджету України упродовж 11 місяців цього року 45 млн 86,4 тис. грн екологічного податку.
Це на 8,5 млн грн більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Очікувані показники надходжень перевищено більш як у півтора рази, до бюджету додатково надійшло 16,1 млн гривень.
Нагадаємо, що екологічний податок є загальнодержавним обов’язковим платежем. Він є формою відповідальності бізнесу за користування природними ресурсами. Його сплачують підприємства за фактичні обсяги:
- викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
- скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів безпечних відходів як вторинної сировини);
- утворення та зберігання радіоактивних відходів.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
