Новини ОДПC
4ДФ без помилок: з якою ознакою відображати нецільову благодійну допомогу
Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України не включається до оподатковуваного доходу фізичної особи сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка надається резидентами – юридичними або фізичними особами протягом звітного податкового року, якщо її загальний розмір не перевищує граничну суму доходу, визначену абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ. Така сума дорівнює місячному прожитковому мінімуму для працездатної особи, встановленому на 01 січня звітного року, помноженому на 1,4 та округленому до найближчих 10 гривень. У 2026 році цей розмір становить 4660,00 грн (3328,00 грн × 1,4).
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ податкові агенти зобов’язані подавати до контролюючого органу за основним місцем обліку податковий розрахунок сум доходів, нарахованих (виплачених) на користь фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску у строки, встановлені ПКУ.
Форма такого Податкового розрахунку та Порядок його заповнення і подання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку в графі 6 «Ознака доходу» зазначається код доходу згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку.
Згідно з цим Довідником сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір, відображається у додатку 4ДФ з ознакою доходу «169».
Код бюджетної класифікації ПДФО для самозайнятих, які отримують виплати від пенсійного фонду
Податковим агентом з податку на доходи фізичних осіб є юридичні особи, їх відокремлені підрозділи, самозайняті особи, представництва нерезидентів та інші особи, які зобов’язані нараховувати, утримувати і сплачувати ПДФО до бюджету від імені фізичної особи, вести податковий облік, подавати звітність та нести відповідальність відповідно до Податкового кодексу України.
Об’єктом оподаткування резидента є його загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Податковий агент, який виплачує оподатковуваний дохід, зобов’язаний утримати податок із такого доходу за ставкою, визначеною ст. 167 Податкового кодексу України (ПКУ).
ПКУ передбачає перелік доходів, які не включаються до оподатковуваного доходу. При цьому ці винятки не застосовуються до заробітної плати, вихідної допомоги та виплат, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності.
Право на страхові виплати у разі тимчасової втрати працездатності мають застраховані особи, зокрема громадяни України. Таке право виникає з моменту настання страхового випадку в період роботи або здійснення підприємницької чи іншої діяльності.
Уповноваженим органом управління у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування є Пенсійний фонд України. Фінансування страхових виплат здійснюється його територіальними органами на підставі заяви-розрахунку страхувальника.
Для зарахування страхових коштів страхувальник відкриває окремий поточний рахунок. Отримані кошти можуть використовуватися виключно для виплати страхового забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Самозайнята особа одночасно є і страхувальником, і застрахованою особою: вона самостійно нараховує виплати у разі тимчасової непрацездатності, отримує фінансування від Пенсійного фонду на спеціальний рахунок та, як податковий агент, зобов’язана нарахувати, утримати і сплатити податок на доходи фізичних осіб у повному обсязі.
Відповідно до бюджетної класифікації, ПДФО з доходів, інших ніж заробітна плата, сплачується за кодом 11010400. Таким чином, самозайнята особа сплачує ПДФО з виплат, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності, отриманих від Пенсійного фонду України, саме за цим кодом.
Перевищення доходу на спрощеній системі оподаткування
Коли платник єдиного податку виходить за межі дозволеного доходу, застосування ставок єдиного податку змінюється: вони використовуються з урахуванням спеціальних правил, встановлених п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України (ПКУ) з урахуванням норм п. 293.3-293.5 цієї статті.
Платники єдиного податку першої групи, які протягом календарного кварталу перевищили обсяг доходу, визначений п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, встановленої для платників другої або третьої групи, або відмовляються від спрощеної системи оподаткування. До суми перевищення такі платники зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, що настає за кварталом, у якому допущено перевищення доходу.
Платники єдиного податку другої групи, які перевищили граничний обсяг доходу у податковому (звітному) періоді, з наступного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, встановленої для платників третьої групи, або відмовляються від спрощеної системи оподаткування. До суми перевищення також застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Заява подається у строк не пізніше 20 числа місяця, що настає за кварталом перевищення.
Платники єдиного податку третьої групи – фізичні особи – підприємці, які у податковому (звітному) періоді перевищили обсяг доходу, визначений п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми такого перевищення застосовують ставку єдиного податку 15 відсотків. Крім того, вони зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів у порядку, встановленому главою 1 розд. XIV ПКУ. Відповідна заява подається не пізніше 20 числа місяця, що настає за кварталом, у якому допущено перевищення доходу.
Повернення ЄП і військового збору для ФОП під час мобілізації або контракту
Порядок звільнення від нарахування, сплати та подання звітності з єдиного податку і військового збору для платників єдиного податку, які були призвані на військову службу під час мобілізації або уклали контракт, визначено п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (ПКУ).
Підставою для такого звільнення є відомості про дату мобілізації, укладення контракту або демобілізації, які ДПС отримує з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Наразі такі дані ДПС ще не отримала.
Якщо відповідна інформація в Реєстрі відсутня або не надійшла до ДПС, самозайнята особа має право самостійно подати до податкового органу заяву та копії підтвердних документів (військовий квиток, інший документ про мобілізацію або копію контракту). У такому разі до неї застосовуються процедури звільнення від сплати податків і зборів, ненарахування податкових зобов’язань, списання штрафів і пені, відновлення статусу платника єдиного податку та звільнення від відповідальності.
Самозайнята особа, яка через мобілізацію або проходження військової служби не виконала податкові обов’язки у встановлені строки, звільняється від відповідальності за умови виконання таких обов’язків протягом 180 календарних днів з дня демобілізації, звільнення з військової служби або закінчення лікування (реабілітації).
Від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з єдиного податку, звільняються фізичні особи, які були зареєстровані як самозайняті до дати мобілізації або укладення контракту, незалежно від того, чи отримували вони дохід під час проходження військової служби.
При цьому ПКУ не забороняє ФОП – платнику єдиного податку під час військової служби подавати декларацію з метою відображення отриманого доходу. Така декларація подається без визначення податкових зобов’язань з єдиного податку та військового збору, за умови неперевищення річного ліміту доходу для відповідної групи.
Норми звільнення не застосовуються до осіб, які зареєструвалися як самозайняті після дати мобілізації або укладення контракту, а також у разі перевищення встановленого для групи обсягу доходу. У таких випадках податкові обов’язки виконуються на загальних підставах.
Надміру або помилково сплачені суми податків, зборів, штрафів і пені можуть бути зараховані або повернуті платнику у порядку, визначеному ПКУ.
Платники єдиного податку першої та другої груп, яким авансові внески нараховує контролюючий орган, для звільнення та повернення сплачених сум подають:
- повідомлення про звільнення від сплати податків із копіями військових документів;
- заяву про повернення або зарахування надміру сплачених коштів.
ФОП третьої групи, які під час військової служби подали декларацію з нарахованими податковими зобов’язаннями, можуть їх не сплачувати та подати:
- повідомлення з підтвердними документами;
- уточнюючу декларацію із зменшенням податкових зобов’язань;
- заяву про повернення або зарахування надміру сплачених сум.
При цьому ФОП під час військової служби зобов’язаний дотримуватися загальних вимог перебування на спрощеній системі оподаткування. При їх порушенні можливе виключення з реєстру платників єдиного податку з відповідними податковими наслідками.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43897.
Податкова соціальна пільга для працівників з неповним робочим днем
Платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову соціальну пільгу, якщо його місячна заробітна плата, отримана від одного роботодавця, не перевищує встановлений граничний розмір. Це передбачено до ст. 169 Податкового кодексу України Такий розмір визначається як прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня звітного року, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 гривень.
У 2026 році граничний розмір заробітної плати для застосування податкової соціальної пільги становить 4660,00 грн (3328,00 грн × 1,4).
Фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови, що її заробітна плата не перевищує зазначений граничний розмір.
Розрахунок податку на нерухомість: як враховується житло на окупованих територіях і в зоні бойових дій
Розмір податку на нерухомість напряму залежить не від вартості житла, а від його площі. Саме загальна площа квартир, будинків та іншої житлової й нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, є базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (ПКУ).
Нарахування податку на житлову нерухомість фізичних осіб здійснює контролюючий орган за місцем податкової адреси власника. Якщо платник володіє одним об’єктом житлової нерухомості або його часткою, сума податку визначається з урахуванням зменшення бази оподаткування, передбаченого п.п. «а» або «б» п.п. 266.4.1 ст. 266 ПКУ, та застосування відповідної ставки податку. Коли у власності є кілька об’єктів житлової нерухомості одного типу або їх частки, податок обчислюється із сумарної загальної площі таких об’єктів із урахуванням установленої пільги. Якщо ж платнику належать об’єкти житлової нерухомості різних видів, податок розраховується виходячи із їх загальної сумарної площі зі зменшенням бази оподаткування відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 ст. 266 ПКУ. Нарахована сума податку в такому випадку розподіляється контролюючим органом пропорційно площі кожного об’єкта.
Водночас якщо загальна площа квартири перевищує 300 кв. м та/або будинку – 500 кв. м, сума податку, визначена за загальними правилами, додатково збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт або його частку.
Податок на нерухоме майно не нараховується і не сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, включених до відповідного Переліку. З 1 січня 2023 року податок не справляється за період з першого числа місяця початку бойових дій або тимчасової окупації до останнього числа місяця їх завершення на відповідній території.
Крім того, при визначенні бази оподаткування контролюючий орган не враховує такі об’єкти нерухомості, за якими податок не нараховується і не сплачується. Це правило застосовується до об’єктів, розташованих на зазначених територіях, починаючи з 1 січня 2025 року і до закінчення бойових дій або тимчасової окупації.
Також не підлягають оподаткуванню об’єкти житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, які проживають на материковій частині України, якщо така нерухомість розташована на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Отже, з 1 січня 2025 року при обчисленні бази оподаткування податком на нерухоме майно об’єкти житлової нерухомості або їх частки, розташовані на територіях активних бойових дій, тимчасово окупованих територіях, у тому числі на території АР Крим, не враховуються.
Як не допустити помилки у «Призначенні платежу»
Під час сплати податків, зборів, митних платежів або єдиного внеску на бюджетні рахунки особливу увагу слід приділяти правильному заповненню реквізиту «Призначення платежу». Саме від цього залежить, чи буде платіж зарахований коректно та чи не виникне податковий борг.
Насамперед у платіжному документі обов’язково потрібно зазначити код виду сплати. Його слід обирати виключно з офіційного Переліку, наведеного в додатку 1 до Порядку №148. Зокрема, код 101 застосовується для сплати податку, а код 140 – для сплати податкового боргу.
Також необхідно заповнити додаткову інформацію запису, яка пояснює, за що саме здійснюється платіж. У цьому полі можна вказати період сплати (місяць і рік), номер податкового повідомлення-рішення, а також вид платежу – податок, пеня, авансовий внесок чи інше.
Варто пам’ятати, що у разі відсутності коду виду сплати або зазначення неправильного значення платіж автоматично зараховується як сплата податку з кодом 101.
Крім того, кожен платіж на бюджетні, небюджетні, єдині або депозитні рахунки за окремим напрямом і кодом виду сплати має оформлюватися окремою платіжною інструкцією.
Податківці Тернопільщини радять перед підтвердженням платежу уважно перевіряти, чи правильно та повністю заповнено поле «Призначення платежу». Це гарантія того, що кошти будуть зараховані коректно та без зайвих проблем.
Слід також пам’ятати: збереження платіжного документа ще не означає здійснення оплати. Натомість правильно заповнені реквізити – це реальний спосіб уникнути помилок і фінансових непорозумінь.
Довідково. Наказ Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення».
Акцент на сервіс: понад 96 тисяч адміністративних послуг отримали платники від податкової області
Упродовж 2025 року фахівці Головного управління ДПС у Тернопільській області надали платникам податків 96 437 адміністративних послуг.
Найпопулярнішою серед громадян залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Упродовж року нею скористалися 39 793 фізичні особи, що становить 41,3% від загальної кількості адмінпослуг.
Також стабільним є попит на надання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо сум та джерел отриманих доходів і утриманих податків. Такі довідки у 2025 році отримали 13 294 громадянина (13,8%).
Серед підприємців однією з найбільш затребуваних послуг залишається отримання витягів з реєстру платників єдиного податку – видано 10 763 витяги. Важливою для бізнесу є і довідка про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, яку у 2025 році отримав 4281 платник податків.
Все більш популярнішими стають електронні сервіси ДПС. Електронний кабінет платника та мобільний застосунок «Моя податкова» дозволяють отримувати послуги, подавати заяви та звітність без відвідування податкових органів – у зручний час і з будь-якого пристрою.
Показовий факт: у 2025 році майже 98% платників податків Тернопільщини подали податкову звітність в електронному вигляді. Це ще одне підтвердження того, що сучасні податкові сервіси – це про зручність, оперативність і безбар’єрність.
Економічна карта Тернопільщини: які галузі сплатили найбільше податків у 2025 році
Упродовж 2025 року п’ять провідних галузей економіки забезпечили основний обсяг надходжень від Тернопільщини до Зведеного бюджету України. Від платників цих секторів надійшло 14,6 млрд грн, що становить 69,5% загальних бюджетних надходжень.
Найбільші суми податків і зборів до зведеного бюджету сплатили:
1. Сільське, лісове та рибне господарство – майже 3,5 млрд грн (частка у загальних надходженнях – 16,6%).
2. Оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – понад 3,3 млрд грн (частка – 15,8%).
3. Державне управління, оборона та обов’язкове соціальне страхування — 3,3 млрд грн (частка – 15,7%).
4. Переробна промисловість – 3,2 млрд грн (частка – 15,2%).
5. Транспортна інфраструктура, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність – 1,3 млрд грн (частка – 6,2%).
Вагомим залишається внесок цих галузей і в наповнення місцевих бюджетів, адже саме ці кошти є фінансовою основою для розвитку громад. Загалом у 2025 році з п’яти ключових секторів економіки до місцевих бюджетів Тернопільщини надійшло більш як 6,3 млрд грн, або 63,4% усіх надходжень.
Найбільший внесок до місцевих бюджетів забезпечили:
- аграрний сектор – 1,9 млрд грн;
- торгівля та ремонт транспорту – майже 1,5 млрд грн;
- переробна промисловість – майже 1,4 млрд грн.;
- державне управління та оборона – 970,7 млн грн;
- транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність – 639 млн гривень.
Головне управління ДПС у Тернопільській області висловлює вдячність кожному платнику податків, кожному великому і малому бізнесу, який попри надскладні умови продовжує працювати, створює робочі місця та відповідально виконує свої податкові зобов’язання. Це кошти, які зараз вкрай необхідні бюджету для соціальних виплат та програм, зарплат військовим, підтримки енергетики, розвитку освіти й медицини.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
