Новини ОДПС
4ДФ: хто подає, коли і чому важливо не запізнитись
Особи, які відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ) мають статус податкових агентів, а також платники єдиного внеску зобов’язані подавати до контролюючого органу за основним місцем обліку податковий розрахунок сум доходів, нарахованих (виплачених) фізичним особам, сум утриманого з них податку та сум нарахованого єдиного внеску. Такий обов’язок встановлено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.
Фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податковий розрахунок у строки, визначені ПКУ для податкового кварталу, з розбивкою показників за місяцями звітного кварталу. Інші податкові агенти, крім ФОП та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, подають розрахунок у строки, встановлені для податкового місяця. Податковий розрахунок подається виключно при нарахуванні доходів фізичним особам протягом відповідного звітного періоду.
Якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не наділений повноваженнями нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подається юридичною особою до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку, що відповідає вимогам п. 63.3 та п. 168.4 ПКУ.
Відповідно до п. 111.1 ст. 111 ПКУ за порушення податкового законодавства застосовується фінансова, адміністративна, а в окремих випадках і кримінальна відповідальність. Згідно з п. 119.1 ст. 119 ПКУ неподання, несвоєчасне подання, подання не в повному обсязі або з недостовірними відомостями податкової звітності щодо доходів фізичних осіб, сум утриманого податку чи виплат за товари, роботи або послуги, якщо такі порушення призвели до зміни податкових зобов’язань або платника податку, тягне за собою штраф у розмірі 1020 гривень. Повторне протягом року вчинення такого порушення передбачає штраф у розмірі 2040 гривень.
Крім фінансової відповідальності, посадові особи підприємств, установ і організацій, а також фізичні особи – підприємці можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності. Відповідно до ч. 1 ст. 163¹⁴ КУпАП неповідомлення або несвоєчасне повідомлення контролюючим органам відомостей про доходи громадян тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення такого порушення, згідно з ч. 2 ст. 163¹⁴ КУпАП, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Війна не зупиняє пільги: продовження податкових привілеїв для організацій осіб з інвалідністю
Державна податкова служба України нагадує про особливості користування податковими пільгами для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю під час воєнного стану (постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 № 323).
Згідно з пунктом 197.6 статті 197 Податкового кодексу України, такі підприємства звільняються від ПДВ на операції з постачання товарів (крім підакцизних) та послуг (крім лотерей, розважальних ігор та послуг із передачі товарів за договорами комісії, доручення тощо), якщо:
- не менше 50% штатних працівників – особи з інвалідністю;
- фонд оплати праці цих працівників становить щонайменше 25% загальних витрат на оплату праці;
- витрати на переробку матеріалів у виробництві товарів/послуг складають не менше 8% їх ціни.
Підприємства та організації мають право на пільгу за умови реєстрації у контролюючому органі та отримання відповідного дозволу, виданого на підставі заяви платника податку. Порушення умов застосування пільги призводить до скасування реєстрації та перерахунку податкових зобов’язань за загальними правилами з фінансовими санкціями.
Податкові пільги надаються на квартал, півріччя, три квартали або рік відповідним органом соціального захисту осіб з інвалідністю. Під час дії воєнного стану, а також протягом двох календарних кварталів після його завершення, дозволи на користування пільгами, термін яких закінчився, продовжуються автоматично.
Отже, підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які мають дійсні дозволи, можуть застосовувати податкову пільгу протягом воєнного стану та ще два квартали після його завершення за умови дотримання вимог податкового та соціального законодавства.
Детально про це йдеться у листі ДПС України від 22.01.20266 №1362/7/99-00-21-03-02-07: https://tax.gov.ua/data/files/634487.pdf
З якого моменту новостворені сільськогосподарські підприємства можуть обрати єдиний податок IV групи
Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи мають право стати платниками єдиного податку четвертої групи лише з року, що настає після року їх державної реєстрації.
Це передбачено підпунктом 291.4.7 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, відповідно до якого юридичні особи – сільськогосподарські товаровиробники можуть застосовувати IV групу єдиного податку за умови, що частка доходу від сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік становить не менше 75 відсотків.
Водночас, згідно з абзацом другим пункту 294.2 статті 294 ПКУ, для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб попереднім податковим (звітним) роком вважається період з дати державної реєстрації такого суб’єкта господарювання до 31 грудня цього ж року.
Отже, новостворене сільськогосподарське підприємство протягом першого року діяльності працює на загальній системі оподаткування або іншій дозволеній системі, а подати документи для переходу на єдиний податок IV групи може вже на наступний календарний рік, за умови дотримання критерію 75% сільськогосподарського доходу.
Зберігання пального для генератора під час війни: до 2000 літрів – без ліцензії
На період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів після його припинення або скасування для суб’єктів господарювання діють спрощені правила зберігання пального для заправлення електрогенераторних установок.
Суб’єкт господарювання має право без будь-яких дозвільних документів, ліцензій чи інших адміністративних процедур зберігати пальне в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, де встановлено електрогенераторну установку.
Якщо ж обсяг пального для заправлення генератора на одному об’єкті перевищує 2000 літрів, таке зберігання дозволяється лише за умови подання декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального. Декларація подається безоплатно до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
У декларації зазначаються відомості про суб’єкта господарювання (для юридичних осіб – найменування, код ЄДРПОУ та місцезнаходження; для ФОП – ПІБ, адреса, податкові реквізити; для інших визначених законом осіб – відповідні ідентифікаційні дані), а також загальна місткість резервуарів і ємностей для зберігання пального та їх фактичне місцезнаходження.
Декларація складається у довільній формі та подається в паперовому або електронному вигляді з дотриманням порядку, встановленого статтею 42 Податкового кодексу України. Право на зберігання пального в обсязі понад 2000 літрів виникає з моменту подання такої декларації до податкового органу.
Якщо під час воєнного стану або протягом 30 днів після його завершення контролюючий орган виявить зберігання пального в обсягах понад 2000 літрів без ліцензії та без поданої декларації, до суб’єкта господарювання застосовується відповідальність за зберігання пального без ліцензії, передбачена статтею 73 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Інвестиційний прибуток від продажу частки: правила оподаткування
Згідно з Податковим кодексом України (ПКУ) інвестиційний прибуток визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу окремого інвестиційного активу (з урахуванням курсової різниці, якщо вона є), та його вартістю. Вартість активу підтверджується документально як витрати на його придбання або береться у сумі, задекларованій під час одноразового (спеціального) добровільного декларування. Ці правила застосовуються з урахуванням норм ПКУ та не поширюються на операції з деривативами.
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з повернення платнику податку коштів або майна, раніше внесених до статутного капіталу емітента корпоративних прав. Це відбувається при виході особи зі складу засновників (учасників), зменшення статутного капіталу або ліквідації такого емітента.
Платник податку самостійно веде облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами окремо від інших доходів і витрат. Звітним періодом для оподаткування інвестиційного прибутку є календарний рік. За його підсумками подається річна податкова декларація про майновий стан і доходи, у якій відображається загальний фінансовий результат – інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток.
До загального річного оподатковуваного доходу включається лише позитивне значення фінансового результату від операцій з інвестиційними активами. Ставка податку на доходи фізичних осіб для інвестиційного прибутку становить 18 відсотків.
Разом з тим не підлягає оподаткуванню дохід від продажу інвестиційних активів, отриманий протягом року, якщо його сума не перевищує граничний розмір, визначений ПКУ. У 2026 році така сума становить 4660,00 гривень. У цьому випадку дохід не включається до загального річного оподатковуваного доходу.
Фіктивне набуття статусу агровиробника як фінансовий інструмент: податкова викрила схему на понад 280 млн грн
Податкова служба планомірно й системно руйнує схеми ухилення від сплати податків, незалежно від масштабів бізнесу чи структури власності. Один із таких показових випадків було викрито фахівцями Головного управління ДПС у Тернопільській області.
Під час планової документальної перевірки підприємства Тернопільщини, що входить до складу одного з агрохолдингів, встановлено порушення податкового законодавства на суму понад 280 мільйонів гривень.
Перевірка засвідчила: підприємство з самого початку було створене не для ведення сільськогосподарської діяльності, а як спеціально вбудований фінансово-податковий інструмент у структурі агрохолдингу. За відсутності власної техніки, виробничих ресурсів і достатньої кількості працівників воно умисно набуло статусу сільськогосподарського товаровиробника та перейшло на спрощену систему оподаткування з єдиною метою – уникнути сплати податку на прибуток за внутрішньогруповими операціями.
Орендовані у фізичних осіб земельні ділянки підприємство самостійно не обробляло. Фактичне користування землею передавалося пов’язаній компанії за винагороду. Для формального підтвердження «аграрного статусу» підприємство придбало готові посіви в іншої компанії того ж агрохолдингу на землях, взятих у суборенду, створивши імітацію власного виробництва.
Така модель була вибудувана свідомо та цілеспрямовано і була спрямована на уникнення сплати податку на прибуток підприємств.
Спроба платника податків оскаржити результати перевірки в адміністративному порядку результату не дала – у задоволенні скарги було відмовлено. За встановленими фактами розпочато кримінальне провадження, а незалежна судова експертиза підтвердила обґрунтованість донарахувань, визначених податковою службою.
Цей кейс наочно демонструє: використання підприємств як інструментів податкових схем не може розглядатися як легальна податкова оптимізація чи технічна помилка в обліку. Податкова служба й надалі системно виявляє та припиняє подібні практики, забезпечуючи дотримання принципів справедливого оподаткування та захист фінансових інтересів держави.
Четверта група єдиного податку: порядок переходу чи відмови
Порядок обрання, переходу або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи визначено пунктом 298.8 статті 298 ПКУ та підпунктами 298.8.1-298.8.9.
Платники єдиного податку IV групи мають право самостійно перейти на іншу групу єдиного податку або відмовитися від спрощеної системи оподаткування з переходом на сплату інших податків і зборів, передбачених ПКУ. Такий перехід здійснюється з першого числа місяця, що настає після податкового (звітного) кварталу, у якому подано відповідну заяву.
При цьому платник зобов’язаний сплатити єдиний податок за поточний рік у розмірі 25% річної суми податку за кожний квартал, протягом якого він перебував на IV групі.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання подає заяву до контролюючого органу не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року).
Платники єдиного податку також можуть добровільно відмовитися від спрощеної системи у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, що настає після кварталу подання заяви.
Крім того, за умови дотримання вимог ПКУ для обраної групи, платник єдиного податку може перейти на іншу групу єдиного податку, подавши відповідну заяву не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.
Понад 1,5 млрд гривень до місцевих бюджетів: результати роботи малого бізнесу Тернопільщини
Платники єдиного податку області залишаються однією із ключових фінансових опор для територіальних громад, забезпечуючи стабільні та прогнозовані надходження до місцевих бюджетів. За результатами 2025 року платники єдиного податку спрямували до бюджетів громад області 1 млрд 502 млн гривень, що на 156,8 млн гривень перевищує показники аналогічного періоду 2024 року.
Планові показники доходів виконано на 106,5%, що дало додаткові 92,3 млн гривень понад запланований обсяг.
Основну частину надходжень сформували:
- фізичні особи – підприємці, які сплатили до місцевих бюджетів понад 1,1 млрд гривень;
- юридичні особи – платники єдиного податку 3-ї та 4-ї груп, внесок яких склав 382 млн гривень.
Податкова служба Тернопільщини висловлює щиру вдячність підприємницькій спільноті області, яка в надскладних умовах продовжує наповнювати місцеві бюджети, створювати робочі місця та сприяти розвитку територіальних громад.
Майже 11,4 млрд грн ПДФО: надходження від платників Тернопільщини зросли на третину
У 2025 році платники області перерахували до зведеного бюджету країни 11 мільярдів 373,7 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Це на 30% більше, ніж за 2024 рік, надходження зросли на більш як 2,6 млрд гривень.
Загальна сума податкових надходжень розподілилася наступним чином:
- 6,8 млрд грн отримали бюджети територіальних громад області;
- майже 4,6 млрд грн було спрямовано до державного бюджету.
Податок на доходи фізичних осіб залишається ключовим джерелом наповнення бюджетів усіх рівнів. Завдяки стабільному надходженню ПДФО забезпечується фінансування таких важливих сфер, як освіта, медицина, соціальний захист населення, а також реалізуються інфраструктурні проєкти в громадах.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
