Новини ОДПС
Автоматичне списання податкового боргу: як працюють електронні платіжні інструкції ДПС
Відповідно до Податкового кодексу України податкові органи мають повноваження забезпечувати погашення податкового боргу та стягнення інших обов’язкових платежів, контроль за сплатою яких на них покладено. Зокрема, вони здійснюють стягнення податкового боргу, недоїмки з єдиного внеску, а також простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою чи місцевими бюджетами за кредитами та позиками, у тому числі шляхом звернення стягнення на майно платника.
Податковим боргом вважається узгоджене грошове зобов’язання, яке платник податків не сплатив у встановлений строк, разом із нарахованою пенею. Грошове зобов’язання – це сума коштів, яку платник повинен сплатити до бюджету або на єдиний рахунок як податок, інший обов’язковий платіж, штраф чи пеню.
Якщо у платника виникає податковий борг, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу – письмове повідомлення з вимогою погасити заборгованість. Така вимога надсилається за місцем обліку платника і в тому ж порядку, що й податкове повідомлення-рішення. Водночас податкова вимога не надсилається і заходи стягнення не застосовуються, якщо сума податкового боргу не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо ж борг збільшується понад цей розмір, податкова вимога надсилається, а строк давності для його стягнення починає обчислюватися з дати виникнення боргу понад зазначений поріг.
Погашення податкового боргу здійснюється шляхом стягнення коштів платника, а якщо їх недостатньо – шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі. Такі заходи можуть застосовуватися не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надсилання або вручення податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків або електронних гаманців платника, а також з рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, як правило, здійснюється за рішенням суду. Однак якщо податковий борг виник через несплату сум, самостійно задекларованих платником у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, і такий борг не сплачується протягом 90 календарних днів після граничного строку сплати, контролюючий орган має право стягнути кошти за рішенням свого керівника без звернення до суду. Це правило застосовується з урахуванням наявності або відсутності заборгованості держави перед платником (переплат, бюджетного відшкодування ПДВ).
Порядок електронного стягнення податкового боргу врегульовано Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.12.2024 № 669, який визначає взаємодію Державної податкової служби, Державної казначейської служби та банків і небанківських надавачів платіжних послуг. За цим порядком ДПС щоденно автоматично формує інформацію про суми податкового боргу, підтверджує її на рівні територіальних органів, після чого в інформаційній системі ДПС створюються платіжні інструкції. Такі інструкції підписуються уповноваженими посадовими особами ДПС і передаються до Казначейства, яке через систему електронних платежів НБУ надсилає їх на виконання відповідним надавачам платіжних послуг платника.
Надавачі платіжних послуг перевіряють реквізити платіжних інструкцій і, при відсутності помилок, приймають їх до виконання. Якщо реквізити заповнені з порушенням вимог, платіжна інструкція повертається без виконання з відповідним повідомленням.
Слід враховувати, що описаний механізм автоматизованого формування та виконання платіжних інструкцій для списання податкового боргу застосовується виключно щодо юридичних осіб. Процес є повністю автоматизованим і здійснюється територіальними органами ДПС на щоденній основі щодо кожної юридичної особи, яка має податковий борг і щодо якої прийняті відповідні рішення згідно зі статтею 95 Податкового кодексу України.
Податковий календар на 28 січня
28 січня – останній день сплати податку, збору (платежу):
- гірничими підприємствами за найманих працівників за грудень 2025 року.
Довідково. Для своєчасного подання звітності до Державної податкової служби України та сплати податків і зборів до бюджету України пропонуємо користуватися інтерактивним Податковим календарем, розміщеним на платформі Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/calendar/ (для зміни місяця використовуйте стрілку).
Декларуємо доходи: кому з громадян треба встигнути до 1 травня
Триває кампанія декларування доходів за 2025 рік.
Декларацію обов’язково подають фізичні особи, які минулого року отримували доходи, з яких податок не утримувався під час виплати, але вони не звільнені від оподаткування; доходи від осіб, які не є податковими агентами (наприклад, від інших громадян); іноземні доходи; доходи від підприємницької діяльності (крім ФОП на спрощеній системі); доходи від незалежної професійної діяльності (адвокати, нотаріуси, аудитори тощо); а також інші доходи у випадках, передбачених Податковим кодексом України (ПКУ). Важливо задекларувати доходи до 1 травня.
Подати декларацію також мають іноземці, які у 2025 році набули статусу податкового резидента України (вони декларують доходи як з України, так і іноземні); а також громадяни-резиденти, що виїжджають за кордон на постійне проживання – не пізніше ніж за 60 днів до виїзду.
Декларація не подається, якщо громадянин отримував лише доходи, що не включаються до оподатковуваного доходу, доходи виключно від податкових агентів (наприклад, зарплату), доходи від операцій із майном, що не оподатковуються або оподатковуються за нульовою ставкою, а також спадщину, з якої податок уже сплачено або що оподатковується за нульовою ставкою. Інші випадки, коли декларація не потрібна, визначені ПКУ.
Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України та є єдиною для всіх громадян.
Єдиний податок 1-2 груп: подати і сплатити вчасно
Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку за річний податковий (звітний) період (п. 296.2 ст. 296 ПКУ).
У такій декларації зазначаються сума отриманого доходу за рік, суми щомісячних авансових внесків з єдиного податку, а також відомості про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Річна декларація подається за умови, що протягом року платник не перевищив граничний обсяг доходу, встановлений п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та не переходив на іншу групу або систему оподаткування.
Якщо протягом року платник єдиного податку першої або другої групи перевищив дозволений обсяг доходу, самостійно вирішив перейти на ставки єдиного податку, встановлені для другої або третьої групи, або відмовився від спрощеної системи оподаткування, він зобов’язаний подати податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду. У такій декларації окремо відображаються доходи, оподатковані за ставками першої або другої груп, доходи, оподатковані за ставкою 15 відсотків, доходи, що оподатковуються за новообраною ставкою, а також суми авансових внесків. Подання квартальної декларації звільняє платника від обов’язку подавати річну декларацію за цей рік.
Податкові декларації подаються у встановлені ПКУ строки: за квартал – протягом 40 календарних днів після його закінчення, за рік – протягом 60 календарних днів після закінчення року. Якщо останній день подання декларації припадає на вихідний або святковий день, граничним вважається наступний робочий день. Єдиний податок платники першої та другої груп сплачують щомісяця авансовими внесками не пізніше 20 числа поточного місяця, при цьому допускається сплата авансом за квартал або за рік у межах поточного року. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси платника, а у разі зміни ставок місцевою радою – за новими ставками у порядку та строки, визначені ПКУ.
Індексація земель у 2026-му: новий коефіцієнт для всіх категорій угідь
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у 2026 році (за 2025 рік) становить 1,08 і застосовується до всіх категорій земель та видів угідь. Про це повідомила Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до вимог статті 289 Податкового кодексу України (ПКУ).
Як застосовується коефіцієнт індексації: він нараховується кумулятивно, розрахунок плати за землю залежить від дати проведення нормативної грошової оцінки, а порядок застосування регламентовано пунктом 289.2 статті 289 ПКУ. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням індексації слугує базою для розрахунку земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності.
Для порівняння, коефіцієнти індексації в попередні роки були такими: 1996 – 1,703; 1997 – 1,059; 1998 – 1,006; 1999 – 1,127; 2000 – 1,182; 2001 – 1,02; 2005 – 1,035; 2007 – 1,028; 2008 – 1,152; 2009 – 1,059; 2010–2013 – 1,0; 2014 – 1,249; 2015 – 1,433 (крім с/г угідь), 1,2 (с/г угіддя); 2016 – 1,06 (несільськогосподарські), 1,0 (с/г угіддя); 2021 – 1,1 (несільськогосподарські), 1,0 (с/г угіддя); 2022 – 1,15 (крім с/г угідь), 1,0 (с/г угіддя); 2023 – 1,051; 2024 – 1,12.
Індексація за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не здійснювалася.
Варто знати, що витяги, які були сформовані в період 01 січня до 15 січня 2026 року не містять коефіцієнтів індексації за 2025 рік, відповідно, значення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зазначене в цих витягах, потребуватиме перерахунку із застосуванням коефіцієнта індексації за 2025 рік.
РРО на точці продажу: які документи мають бути під рукою у суб’єкта господарювання
Cуб’єкти господарювання, які застосовують РРО при проведенні розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані виконувати встановлені вимоги щодо формування та зберігання розрахункових документів. Це передбачено п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (Порядку № 547). Зокрема, наприкінці кожного робочого дня (зміни) у разі здійснення розрахункових операцій вони повинні створювати фіскальні звітні чеки у паперовій та/або електронній формі (абз. восьмий п. 4 розд. III Порядку № 547).
Крім того, платники зобов’язані створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі та забезпечувати їх зберігання на РРО протягом трьох років, за винятком автоматів з продажу товарів (послуг) (абз. дев’ятий п. 4 розд. III Порядку № 547). Також відповідно до абз. тринадцятого п. 4 розд. III Порядку № 547 необхідно створювати X-звіти, Z-звіти та інші документи, передбачені документацією на РРО, у порядку, визначеному законодавством.
Окремо Порядком № 547 встановлено обов’язок зберігати безпосередньо на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення РРО та останню довідку про його опломбування або їх копії (абз. п’ятнадцятий п. 4 розд. III Порядку № 547). Тобто платники зобов’язані забезпечити збереження як розрахункових документів (чеки, контрольні стрічки, X- та Z-звіти), так і реєстраційних документів на РРО.
Плюс 103,8 млн грн до держбюджету: на Тернопільщині акцизні надходження перевищили план у півтора рази
У 2025 році виробники підакцизної продукції Тернопільщини відчутно перевиконали план надходжень з акцизного податку. До державного бюджету з вироблених в Україні підакцизних товарів протягом року надійшло 330,2 млн грн, що майже у півтора рази більше запланованого. Це принесло бюджету додаткові 103,8 млн гривень.
Структура надходжень акцизного податку виглядає так:
- виробництво тютюнових виробів – 268,2 млн гривень (81,2%);
- виробництво пива – 27 млн гривень (8,2%);
- виробництво горілчаної продукції – 22,6 млн гривень (6,8%);
- переобладнання транспортних засобів – 6,7 млн гривень (2,0%);
- виробництво спирту – 4,5 млн гривень (1,4%);
- виробництво виноробної продукції – 1,2 млн гривень (0,4%).
Окремо варто відзначити результати надходжень акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. За рік вони склали 132,2 млн гривень при прогнозованих показниках 128,1 млн гривень.
У структурі роздрібного акцизу основні надходження забезпечили алкогольні напої – це 86,3 млн гривень (71,3%). Ще 34,8 млн грн (28,7%) надійшло від продажу пива.
Варто зазначити, що податкові надходження з продажу підакцизної продукції зараховуються до місцевих бюджетів, тож напряму формують фінансову стабільність тергромад регіону.
Земельний податок приніс громадам Тернопільщини більш як 823 мільйони гривень
Земельні ресурси залишаються одним із ключових джерел наповнення місцевих бюджетів Тернопільщини. У 2025 році громади області отримали понад 823 млн гривень від земельного податку та орендної плати за землю. Це на 28,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року, або на 182 млн гривень у грошовому еквіваленті.
Водночас фактичні надходження перевищили заплановані показники на 92 млн гривень.
Основну частку доходів традиційно забезпечив бізнес. Юридичні особи перерахували до місцевих бюджетів 608,4 млн гривень. Ще 214,7 млн гривень сплатили громадяни та власники земельних ділянок, які обробляють землю самостійно.
Податок на землю нараховується з моменту набуття права власності або користування земельною ділянкою і діє до моменту його припинення. У разі зміни власника сплата здійснюється за фактичний період користування землею в межах поточного року.
Актуальну інформацію щодо нарахувань, строків сплати та реквізитів можна перевірити через Електронний кабінет платника податків або за допомогою мобільного застосунку «Моя податкова». Цифрові сервіси також дозволяють переглянути історію платежів і своєчасно виконати податкові зобов’язання, уникаючи штрафів.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
