Новини ОДПС

Дата: 30.01.2026 14:50

Кількість переглядів: 34

Податковий календар на 30 січня

30 січня – останній день сплати податку, збору (платежу):

- акцизного податку за грудень 2025 року;

- військового збору з нарахованого за грудень 2025 року доходу у вигляді процентів на поточний або депозитний банківський рахунок; процентів на вклади члена кредитної спілки;

- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за грудень 2025 року;

- єдиного податку платниками єдиного податку четвертої групи за IV квартал 2025 року;

- ПДФО із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за грудень 2025 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;

- ПДФО податковим агентом з нарахованого, але не виплаченого доходу за грудень 2025 року;

- земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) за грудень 2025 року;

- ПДВ за грудень 2025 року;

- авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за січень 2026 року;

- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за грудень 2025 року;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за грудень 2025 року;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за грудень 2025 року;

- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за грудень 2025 року.

Довідково. Для своєчасного подання звітності до Державної податкової служби України та сплати податків і зборів до бюджету України пропонуємо користуватися інтерактивним Податковим календарем розміщеним на платформі Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/calendar/ (для зміни місяця використовуйте стрілку).

Ліцензія онлайн: умови автоматичного дозволу на алкоголь, тютюн і пальне

Надання в автоматичному режимі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет, а також ліцензій на право зберігання пального виключно для власного споживання та/або промислової переробки передбачено Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ.

Відповідно до ст. 47 Закону № 3817 ліцензія в автоматичному режимі надається за умови дотримання суб’єктом господарювання таких вимог:

1. суб’єкт господарювання зареєстрований або взятий на облік у податкових органах та повідомив про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відповідно до п. 63.6 ст. 63 і п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України;
2. на дату подання заяви до суб’єкта господарювання не застосовано санкцію, передбачену п. 6 ч. першої ст. 4 Закону України «Про санкції», на підставі рішення РНБО, введеного в дію указом Президента України;
3. на дату подання заяви відсутня інформація про здійснення контролю над суб’єктом господарювання резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України;
4. на дату подання заяви протягом останніх 12 місяців не було рішення податкового органу про припинення дії ліцензії на той самий вид господарської діяльності;
5. відсутній податковий борг зі сплати акцизного податку та заборгованість зі сплати штрафних санкцій, застосованих відповідно до Закону № 3817;
6. суб’єкт господарювання пройшов електронну ідентифікацію в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;
7. на дату подання заяви протягом останніх 12 місяців за рішенням податкового органу не припинялася дія ліцензії на той самий вид діяльності за тим самим місцем її провадження, крім випадків припинення за заявою суб’єкта або з підстав, визначених ст. 46 Закону № 3817.

Для отримання ліцензії в автоматичному режимі суб’єкт господарювання подає заяву до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або в електронній формі відповідно до ст. 42 ПКУ.

Опрацювання заяви та перевірка відповідності суб’єкта господарювання встановленим умовам здійснюються програмним забезпеченням податкового органу з використанням державних електронних реєстрів. Таке опрацювання проводиться в автоматичному режимі не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви.

Національна стратегія доходів: що чекає платників у 2026 році

ДПС України впроваджує сучасну систему управління податковими ризиками та вдосконалює адміністрування податків у рамках Національної стратегії доходів. Мета – спростити процедури, підвищити ефективність та підтримати економічне зростання.

У 2026 році ДПС планує:

• контролювати та аналізувати підзвітні рахунки CRS для виявлення прихованих активів;
• перевіряти своєчасність подання звітів платниками та фінансовими установами;
• використовувати електронні платіжні інструкції для роботи з боржниками;
• опитувати платників і покращувати якість сервісів ДПС;
• впроваджувати антикорупційні заходи та е-аудит;
• застосовувати міжнародні підходи до управління податковими ризиками;
• запровадити обмін звітами міжнародних груп компаній;
• цифровізувати контроль за обігом підакцизних товарів;
• інформувати про нові електронні сервіси та зміни в сплаті платежів.

У фокусі системи – зручність платників, зменшення порушень та прозорість адміністрування податків.

Податкове адміністрування через призму комплаєнс‑ризиків

ГУ ДПС у Тернопільській області нагадує, що ДПС України продовжує впровадження сучасної системи управління податковими ризиками – системи комплаєнс-ризиків. Її головна мета – підвищити рівень добровільного дотримання податкового законодавства платниками через своєчасне виявлення, оцінку та мінімізацію ризиків. Особлива увага приділяється попереджувальним заходам, які допомагають роз’яснювати вимоги законодавства та покращувати взаємодію між податковою службою і платниками, замість того щоб покладатися лише на перевірки.

Відповідно до постанови Кабміну № 854 від 25.07.2024, яка визначає методологію експериментального проєкту з комплаєнс‑ризиків, система не встановлює нових обов’язків для платників, а забезпечує системний підхід до виявлення та управління ризиками у податковому адмініструванні. Це дає змогу ефективніше розподіляти ресурси та зменшувати кількість порушень податкового законодавства.

Основні види комплаєнс-ризиків охоплюють реєстраційні, звітні, декларувальні та платіжні аспекти. Аналіз цих ризиків дозволяє вчасно виявляти можливі невідповідності та надавати роз’яснення платникам, щоб запобігти порушенням ще до їх виникнення.

Щоб мінімізувати податкові ризики, слід своєчасно подавати звітність і сплачувати податки, ретельно перевіряти дані перед поданням документів, користуватися електронними сервісами ДПС, зокрема Електронним кабінетом платника, та за потреби звертатися за консультаціями до фахівців.

Чи потрібно подавати Розрахунок, якщо немає працівників і жодних виплат фізособам не було?

Податкові агенти та платники єдиного внеску зобов’язані подавати до контролюючого органу за основним місцем обліку податковий розрахунок, у якому відображаються суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб, суми утриманого з них податку та суми нарахованого єдиного внеску:

для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.

Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, визначено, що Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того, чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.

Тож податковий агент, який не має найманих працівників та дохід на користь фізичних осіб у звітному місяці не нараховував та не виплачував, Розрахунок не подає.

ПДВ після анулювання реєстрації: що робити з невикористаними товарами та активами

Реєстрація особи як платника ПДВ є чинною до дати її анулювання. Це передбачено п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (ПКУ). Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника з реєстру платників ПДВ та проводиться у випадках, передбачених податковим законодавством, зокрема на дату прийняття контролюючим органом рішення про анулювання такої реєстрації.

При анулюванні реєстрації платника ПДВ, якщо товари, послуги або необоротні активи, за якими суми ПДВ були включені до податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання. Такі зобов’язання визначаються виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів, послуг чи необоротних активів та повинні бути нараховані в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання реєстрації. Виняток становлять випадки анулювання реєстрації у зв’язку з реорганізацією платника шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу або виділення відповідно до закону, що передбачено п. 184.7 ст. 184 ПКУ.

При цьому, згідно з п. 184.6 ст. 184 ПКУ, останнім звітним (податковим) періодом у разі анулювання реєстрації платника ПДВ є період, який починається з дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Для виконання вимог п. 184.7 ст. 184 ПКУ платник ПДВ, у тому числі при анулюванні його реєстрації за рішенням контролюючого органу, зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання за товарами, послугами та необоротними активами, суми ПДВ за якими були включені до податкового кредиту та не використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Крім того, такий платник повинен скласти та подати податкову декларацію з ПДВ за останній звітний (податковий) період і сплатити нараховані суми податку до бюджету.

Податкова декларація з ПДВ за останній звітний період подається виключно у граничний строк, встановлений ПКУ, а саме протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного (податкового) періоду.

Операції, пов’язані з нарахуванням податкових зобов’язань у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ, відображаються у рядках 4.1, 4.2 та/або 4.3 податкової декларації з ПДВ. Інформація про податкові накладні, складені за такими операціями та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначається у таблиці 1.1 додатка 1 (Д1) до декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період.

Водночас якщо за результатами останнього податкового періоду у платника, реєстрацію якого анульовано, виникають податкові зобов’язання, їх сума враховується у зменшення бюджетного відшкодування. При відсутності такого відшкодування платник зобов’язаний у строки, визначені ПКУ, сплатити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з ПДВ, що виникли до анулювання реєстрації, незалежно від того, чи залишається він зареєстрованим платником ПДВ на дату такої сплати, що передбачено п. 184.8 ст. 184 ПКУ.

Якщо за результатами документальної перевірки контролюючим органом буде встановлено недотримання платником вимог п. 184.7 ст. 184 ПКУ щодо визначення податкових зобов’язань у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді, до такого платника застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 123 ПКУ.

На Громадській раді при ГУ ДПС говорили про прозорість і рівні умови для бізнесу

Перше у цьому році засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбулося у форматі відкритої розмови – про результати, виклики та чесні правила гри.

До зустрічі долучилася начальниця ГУ ДПС Ольга Ліщинська. Вона подякувала членам Громадської ради за дієву й конструктивну співпрацю та наголосила на важливості постійного діалогу з платниками податків.

«Для нас принципово важливо, щоб бізнес розумів логіку наших дій, а податкова – потреби платників. Лише так можна вибудувати довіру і працювати на результат», – зазначила Ольга Ліщинська.

Попри непрості економічні умови, минулий рік став результативним. До бюджетів усіх рівнів надійшов 21 мільярд гривень – це майже на 25% більше, ніж у 2024-му, тож динаміка суттєва.

Найбільш жваве обговорення викликали питання перевірок та протидії дробленню бізнесу. Очільниця податкової служби наголосила: підхід до перевірок залишається ризикоорієнтованим – контрольні заходи проводяться виключно щодо платників із найвищими ризиками несплати податків. А щодо дроблення бізнесу – то така мінімізація сплати не лише зменшує надходження до бюджету, а й створює неконкурентні умови на ринку, тому ДПС послідовно працює над подоланням таких схем.

Громади Тернопільщини отримали майже 428 млн грн податку на нерухоме майно

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є одним із стабільних джерел наповнення місцевих бюджетів. Усі надходження за нерухомість зараховуються до бюджетів територіальних громад і використовуються на місцеві потреби.

Упродовж 2025 року громади Тернопільської області отримали 427,8 млн грн податку на нерухоме майно. Фактичні надходження перевищили планові показники на 25,5 млн гривень. Порівняно з 2024 роком обсяг сплаченого податку зріс на 54,2 млн гривень.

Надходження формувалися як за рахунок суб’єктів господарювання, так і фізичних осіб. Юридичні особи перерахували до місцевих бюджетів 180,3 млн грн, тоді як громадяни сплатили 247,5 млн грн податку на нерухоме майно.

Транспортний податок: власники елітних авто сплатили більше 5 млн грн

Упродовж 2025 року цього року на Тернопільщині власники легкових автомобілів преміум-класу спрямували до місцевих бюджетів Тернопільської області понад 5 млн грн транспортного податку. Це на 1,6 млн грн, або ж у півтора рази більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Із загальної суми юридичні особи перерахували майже 2,7 млн грн цього податку, а громадяни поповнили місцеві бюджети ще на понад 2,3 млн гривень.

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, зокрема нерезиденти, які є власниками зареєстрованих в Україні легкових автомобілів, що відповідають критеріям оподаткування:

- з року їх випуску минуло не більш ніж 5 років (включно);

- середньоринкова вартість авто становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (МЗП), установленої станом на 1 січня податкового (звітного) року.

Ставка податку – 25 тисяч гривень на рік за кожне окреме авто.

Мінекономіки щороку, до 1 лютого, на своєму офіційному вебсайті розміщує перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком на поточний рік.

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

« повернутися