Новини ОДПС
Витяг про розрахунки з бюджетом та єдиного внеску: подання запиту через Електронний кабінет
Електронний кабінет надає платникам податків згідно з п. 42¹.2 ст. 42¹ Податкового кодексу України (ПКУ) можливість реалізовувати права та виконувати обов’язки, передбачені ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких здійснюють контролюючі органи. Зокрема, через Електронний кабінет можна проводити звірку розрахунків з державним і місцевими бюджетами та отримувати документ, що підтверджує стан таких розрахунків. Цей документ формується автоматично шляхом вивантаження інформації з Електронного кабінету та підписується кваліфікованим електронним підписом посадової особи контролюючого органу.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження електронної ідентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою https://cabinet.tax.gov.ua або через офіційний вебпортал ДПС.
Для отримання витягу з ІКС ДПС про стан розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском платник у приватній частині Електронного кабінету через меню «Заяви, запити для отримання інформації» за основним місцем обліку створює та надсилає до відповідного органу ДПС запит за формою, визначеною додатком 1 до Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2025 № 416. Запит подається за ідентифікатором J1300208 для юридичних осіб та F1300208 для фізичних осіб.
Запит за декілька календарних років подається окремо за кожен рік та може охоплювати період у межах п’яти останніх календарних років з урахуванням року подання. Датою прийняття запиту в електронній формі вважається дата, зазначена у першій квитанції, сформованій за результатами автоматизованої перевірки реквізитів запиту.
Витяг надається платнику в електронній формі. Залежно від обраних у запиті реквізитів він може бути сформований з узагальнюючими показниками або з показниками в розрізі платежів, з накладенням КЕП керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС, або з накладенням кваліфікованої електронної печатки ДПС з розрахунком сум пені чи без такого розрахунку. Якщо додаткові реквізити не обрано, витяг формується з показниками в розрізі платежів без розрахунку пені. Юридичні особи з відокремленими підрозділами отримують витяг з даними як по юридичній особі, так і по її підрозділах.
Витяг надається платнику не пізніше другого робочого дня після дати прийняття запиту та відображається у приватній частині Електронного кабінету в меню «Вхідні/вихідні документи». Перевірити дані, на підставі яких сформовано витяг, платник може за інформацією про стан розрахунків з бюджетом у приватній частині Електронного кабінету.
Запитували-відповідаємо:
яку дату слід зазначати у заяві за формою 1-ПДВ у разі перевищення обсягу оподатковуваних операцій 1 млн грн при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну?
Порядок реєстрації платників ПДВ визначено ст. 183 розд. V Податкового кодексу України (ПКУ) та розд. ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (Положення № 1130). Саме ці норми регулюють, коли і як суб’єкт господарювання має зареєструватися платником податку на додану вартість.
Згідно з п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо протягом останніх 12 календарних місяців загальна сума операцій з постачання товарів або послуг, які підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі через Інтернет, перевищує 1 млн грн без ПДВ, особа зобов’язана зареєструватися платником ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням або місцем проживання. Ця вимога не застосовується до платників єдиного податку першої – третьої груп.
При переході зі спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплату ПДВ, на загальну систему, за умови перевищення зазначеного граничного обсягу операцій, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, у якому відбувся такий перехід. Тобто обов’язок зареєструватися платником ПДВ виникає з дати переходу на загальну систему оподаткування, якщо за останні 12 місяців обсяг оподатковуваних операцій перевищив 1 млн грн, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих під час перебування на спрощеній системі.
Відповідно до п. 3.6 розд. ІІІ Положення № 1130, при відмові від спрощеної системи оподаткування особа реєструється платником ПДВ за загальними правилами, визначеними ПКУ та Положенням. Для цього подається реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ, форму якої наведено в додатку 1 до Положення № 1130.
У заяві 1-ПДВ обов’язково зазначаються підстави реєстрації платником ПДВ. Якщо особа переходить зі спрощеної системи на загальну і при цьому підлягає обов’язковій реєстрації через перевищення 1 млн грн, у заяві одночасно зазначаються дві підстави: перехід зі спрощеної системи оподаткування та обов’язкова реєстрація відповідно до п. 181.1 ПКУ.
При обов’язковій реєстрації в заяві 1-ПДВ також заповнюються відомості про господарську діяльність. Зокрема, зазначається загальна сума оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців та дата, на яку було досягнуто обсяг 1 млн грн. Ця дата визначається як фактичний момент досягнення граничної суми у періоді, що передує переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну.
Повернення товару від неплатника ПДВ: як продавцю відобразити ПДВ, якщо кошти зараховано в рахунок іншого постачання
Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при постачанні товарів або послуг є дата податкового періоду, в якому першою відбулася одна з подій: або отримано оплату (на рахунок, електронний гаманець чи в касу), або відвантажено товари / оформлено митну декларацію при експорті, а для послуг – оформлено документ, що підтверджує факт їх надання. Це передбачено п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (ПКУ). Для електронних документів датою постачання послуг вважається дата їх складання, зазначена у самому документі, незалежно від дати накладення електронного підпису.
На дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений ПКУ строк (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).
Якщо після постачання змінюється сума компенсації вартості товарів або послуг (перегляд ціни, повернення товарів, повернення передоплати тощо), суми податкових зобов’язань і податкового кредиту підлягають коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, який складається та реєструється в ЄРПН. Такий розрахунок коригування може бути зареєстрований не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної.
При зменшенні суми компенсації на користь постачальника він має право зменшити податкові зобов’язання у тому податковому періоді, в якому проведено перерахунок. Водночас для операцій з неплатниками ПДВ зменшення податкових зобов’язань дозволяється лише за умови повернення товарів постачальнику з повною грошовою компенсацією їх вартості, у тому числі при гарантійній заміні або поверненні неякісних товарів.
Розрахунок коригування складається та реєструється в ЄРПН за правилами, аналогічними реєстрації податкових накладних.
Отже, якщо покупець – неплатник ПДВ повертає частину товарів, а сплачені кошти не повертаються, а зараховуються в рахунок оплати за інші товари, постачальник на дату першої події (повернення товарів або оформлення документа про зарахування коштів) повинен скласти та зареєструвати розрахунок коригування і нову податкову накладну на суму такої оплати, за умови що інші товари ще не були поставлені.
Придбали авто в різний час: нюанси подання 20-ОПП
З метою здійснення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (ПКУ). Основним місцем обліку є місцезнаходження юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи місце проживання фізичної особи, а неосновним – місце розташування підрозділів, рухомого та нерухомого майна та інших об’єктів оподаткування.
Об’єктами оподаткування, згідно з п. 63.1 ст. 63 ПКУ, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникає обов’язок зі сплати податків і зборів. Платник податків зобов’язаний стати на облік за всіма такими об’єктами та повідомляти про них контролюючий орган за основним місцем обліку відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ та Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (Порядок № 1588).
Відповідно до Порядку № 1588 заява про об’єкти оподаткування за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення або відкриття. У заяві зазначається інформація про всі об’єкти оподаткування, незалежно від того, чи є вони власними, орендованими або переданими в оренду.
Під час заповнення форми № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, передбачений п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588. Водночас такий принцип не застосовується до об’єктів рухомого та нерухомого майна, які підлягають державній реєстрації з присвоєнням реєстраційного номера.
Інформація про однотипні автомобільні транспортні засоби, які не використовуються як пункти пересувної торгівлі, громадського харчування або надання послуг (крім пасажирських і вантажних перевезень), може подаватися узагальнено з типом об’єкта оподаткування «автомобільні транспортні засоби» та зазначенням їх кількості, що відповідає нормам Порядку № 1588.
Відповідальність за порушення порядку взяття на облік у контролюючих органах встановлена ст. 117 ПКУ. Згідно з п. 117.1 ст. 117 ПКУ неподання або несвоєчасне подання заяв чи документів для взяття на облік тягне за собою накладення штрафу: на самозайнятих осіб – 340 грн, на юридичних осіб та їх відокремлені підрозділи – 1020 грн. У разі повторного порушення протягом року розмір штрафу становить відповідно 680 грн та 2040 гривень.
Разом з тим платник податків має право подати одну заяву за формою № 20-ОПП щодо кількох автомобільних транспортних засобів, придбаних у різні періоди. Однак така заява вважатиметься поданою з порушенням строку, встановленого п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588, щодо кожного окремого транспортного засобу, інформацію про який не було подано своєчасно.
З метою здійснення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку. Основним місцем обліку є місцезнаходження юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи місце проживання фізичної особи, а неосновним – місце розташування підрозділів, рухомого й нерухомого майна та інших об’єктів оподаткування.
Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника виникає обов’язок сплачувати податки і збори. Платник податків зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах за всіма такими об’єктами та повідомити про них податковий орган за основним місцем обліку відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну № 1588.
Для цього подається заява за формою № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення або відкриття об’єкта оподаткування. У заяві зазначається інформація про всі об’єкти оподаткування, незалежно від того, чи є вони власними, орендованими або переданими в оренду.
Під час подання форми № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, тобто однотипні об’єкти можуть зазначатися узагальнено. Водночас цей принцип не застосовується до об’єктів рухомого та нерухомого майна, які підлягають державній реєстрації з присвоєнням реєстраційного номера.
Інформація про однотипні автомобільні транспортні засоби, які не використовуються як пункти пересувної торгівлі, громадського харчування чи надання послуг, може подаватися узагальнено із зазначенням типу об’єкта «автомобільні транспортні засоби» та кількості таких транспортних засобів.
Продаж через автомати (водомати): чи має продавець видавати чек?
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій і програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265).
Реєстратор розрахункових операцій (РРО) – це пристрій або програмно-технічний комплекс, у якому реалізовані фіскальні функції та який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів або наданні послуг, у тому числі операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, операцій з видачі готівки та приймання готівкових коштів для виконання платіжних операцій. До РРО належать, зокрема, електронні контрольно-касові апарати, електронні таксометри, комп’ютерно-касові системи, торговельні автомати та інше подібне обладнання.
Програмний РРО (ПРРО) – це програмне або програмно-апаратне рішення, яке може використовуватися на будь-якому пристрої, а фіскальні функції в ньому реалізуються через фіскальний сервер контролюючого органу. ПРРО також призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів і наданні послуг.
Електронний контрольно-касовий апарат є різновидом РРО та забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг), облік їх кількості, а також друкування розрахункових і звітних документів. До таких апаратів Закон № 265 відносить і торговельні автомати або інше обладнання, яке здійснює продаж товарів чи послуг без участі продавця. Вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор застосовується у складі програмно-технічних комплексів самообслуговування, зокрема автоматів з продажу товарів (послуг).
Суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахунки на повну суму покупки через зареєстровані та переведені у фіскальний режим РРО або через зареєстровані ПРРО зі створенням розрахункових документів у паперовій та/або електронній формі. У передбачених законом випадках допускається використання розрахункових книжок.
Суб’єкти господарювання, які застосовують електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО для операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, зобов’язані передавати до контролюючих органів інформацію про обсяг розрахункових операцій, що міститься у фіскальній пам’яті таких РРО.
Разом з тим суб’єкти господарювання, які використовують автомати з продажу товарів (послуг), відповідно до п.п. 9 та 10 ст. 3 Закону № 265 не зобов’язані щоденно створювати фіскальні звітні чеки та контрольні стрічки у паперовій чи електронній формі і забезпечувати їх зберігання.
Отже, при продажі товарів або напоїв, зокрема води, через торговельні чи вендингові автомати суб’єкт господарювання не зобов’язаний видавати покупцям чеки або інші звітні документи. Водночас такі автомати повинні бути фіскалізовані та відповідати Вимогам щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу дозованих і штучних товарів.
При цьому право не видавати покупцям розрахункові документи не поширюється на торговельні автомати, які обладнані ПРРО. У такому випадку операції мають проводитися через ПРРО з обов’язковим наданням покупцям розрахункових документів встановленої форми у паперовій та/або електронній формі, зокрема шляхом відображення QR-коду на дисплеї або надсилання електронного чека на номер телефону чи адресу електронної пошти покупця.
Крім того, якщо оплата за товари або напої здійснюється лише готівкою, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 з 01 січня 2026 року торговці, які здійснюють продаж через торговельні автомати, зобов’язані забезпечити можливість безготівкових розрахунків.
Зазначені вимоги не застосовуються до суб’єктів господарювання, які провадять діяльність на територіях територіальних громад, що перебувають у районі проведення воєнних (бойових) дій, у тимчасовій окупації, оточенні або блокуванні, а також протягом трьох місяців після припинення бойових дій або деокупації таких територій відповідно до переліку, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44016
Понад 1,5 тисячі електронних підписів видано платникам Тернопільщини у січні
Цифрові сервіси дедалі впевненіше стають для усіх щоденною нормою, тож податкова служба постійно розвиває свої електронні сервіси. А для повноцінного користування ними потрібен сертифікат електронного цифрового підпису. Лише у січні цього року фахівці відділу реєстрації користувачів Головного управління ДПС у Тернопільській області видали 1644 таких сертифікати.
Однією з можливостей, які надає цифровий підпис, є подання звітності в електронному вигляді – швидко, зручно та без зайвих візитів. За підсумками січня в електронному форматі звітують 99,5% юридичних осіб та 97,3% фізичних осіб області. Це яскраве підтвердження того, що електронні сервіси ДПС не просто доступні, а справді затребувані.
Отримати кваліфікований електронний підпис нескладно. Достатньо підготувати необхідні документи та звернутися до одного з пунктів реєстрації. За наявності паспорта у застосунку «Дія» ідентифікацію можна пройти без паперів – через смартфон.
Для зручності користувачів також передбачена можливість дистанційного оновлення сертифікатів – усього за кілька хвилин і без відвідування податкової.
Пункти реєстрації електронних підписів у Тернопільській області працюють за адресами:
м. Тернопіль, вул. Білецька, 1 (Центр обслуговування платників, каб. 122);
м. Чортків, вул. Шевченка, 23 (Чортківська ДПІ).
Підсумки січня: до бюджету від платників Тернопільщини – понад 1,7 млрд гривень
Перший місяць цього року виявився дуже непростим, як для бізнесу, так і для країни в цілому. Проте, попри складні економічні умови, у січні вдалося забезпечити надходження до бюджетів усіх рівнів від платників Тернопільщини на суму понад 1,7 млрд гривень. При цьому, порівняно з січнем 2025 року, бюджет отримав на 302,1 млн грн або ж на 21% більше.
До загального фонду державного бюджету надійшло 801,6 млн гривень. Традиційно основну частину доходів сформував податок на додану вартість – 371,1 млн грн, військовий збір – 201,3 млн грн та податок на доходи фізичних осіб – 170,2 млн гривень.
Податкова служба Тернопільщини щиро дякує усім платникам регіону, які продовжують працювати, створювати робочі місця та вчасно й у повній мірі наповнювати бюджет.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
