Новини ОДПС
На яку дату складати розрахунок коригування при підвищенні ціни неоплаченого товару з відстроченням оплати
Податкові зобов’язання з постачання товарів або послуг виникають за правилом «першої події» відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (ПКУ). Тобто вони визначаються за датою податкового періоду, у якому раніше відбулася одна з таких подій: або отримання коштів від покупця, або постачання товарів чи послуг.
Датою отримання коштів вважається дата їх зарахування на банківський рахунок платника податку або на рахунок у небанківського надавача платіжних послуг. У разі розрахунків електронними грошима такою датою є зарахування електронних грошей на електронний гаманець платника. При готівкових розрахунках податкові зобов’язання виникають на дату оприбуткування коштів у касі, а за її відсутності – на дату інкасації готівки банком.
Датою постачання товарів є дата їх відвантаження, а при експорті – дата оформлення митної декларації, що підтверджує перетин митного кордону України. Для послуг такою датою є дата оформлення документа, який підтверджує факт їх постачання. Якщо документ складено в електронній формі, датою його оформлення вважається дата, зазначена в самому документі відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно з пп. 201.1, 201.7 та 201.10 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису уповноваженої особи, зареєструвати її в ЄРПН у встановлений строк та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна обов’язково повинна містити, зокрема, номенклатуру товарів або послуг, їх кількість, обсяг та ціну.
Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено, що у разі зміни суми компенсації вартості товарів або послуг після їх постачання, у тому числі при перегляді ціни, поверненні товарів чи послуг або поверненні авансу, суми податкових зобов’язань і податкового кредиту підлягають коригуванню. Таке коригування здійснюється на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, який складається та реєструється в ЄРПН за правилами, встановленими для податкових накладних.
Відповідно до п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307, порядок складання та реєстрації розрахунку коригування є аналогічним порядку складання податкових накладних, за винятком окремих випадків, визначених цим Порядком.
Отже, якщо після постачання відбувається збільшення ціни товарів, за які оплата ще не здійснена, розрахунок коригування складається на дату надходження оплати.
Неприбутковий статус: ключові правила
Неприбуткові підприємства, установи та організації не є платниками податку на прибуток за умови дотримання вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України.
Неприбутковою для цілей оподаткування визнається організація, яка створена і зареєстрована згідно із законом, що регулює її діяльність, має в установчих документах заборону на розподіл отриманих доходів або їх частини між засновниками, членами, працівниками (крім оплати праці та нарахування ЄСВ), членами органів управління та пов’язаними з ними особами. При цьому не вважається розподілом доходів фінансування витрат, пов’язаних з утриманням організації та реалізацією її статутної діяльності.
Також установчі документи неприбуткової організації повинні передбачати передачу її активів у разі припинення іншій неприбутковій організації відповідного виду або зарахування їх до доходу бюджету. Обов’язковою умовою є внесення організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Новостворені організації, які подали документи для включення до Реєстру під час або протягом 10 днів з дати державної реєстрації та були до нього внесені, вважаються неприбутковими з дати державної реєстрації.
Доходи неприбуткової організації можуть використовуватися виключно для фінансування витрат на її утримання та реалізацію мети, цілей і напрямів діяльності, визначених установчими документами. На період дії воєнного або надзвичайного стану ці вимоги застосовуються з урахуванням спеціальних норм Перехідних положень ПКУ. Для благодійних організацій передбачено, що виплата компенсацій та інших виплат працівникам, у тому числі додаткових благ, не є підставою для виключення з Реєстру, якщо такі виплати пов’язані з реалізацією цілей організації, передбачені її документами, не суперечать Закону про благодійну діяльність і не перевищують 25 відсотків адміністративних витрат за рік.
Для неприбуткових організацій, включених до Реєстру, встановлюється річний податковий (звітний) період. Такі організації зобов’язані подавати звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність. До неприбуткових організацій, зокрема, можуть належати благодійні організації.
Правові засади благодійної діяльності визначає Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Благодійна діяльність є добровільною допомогою, яка не передбачає отримання прибутку або будь-якої винагороди благодійником. Установчі документи благодійної організації мають містити цілі та сфери діяльності, джерела доходів, порядок контролю і звітності. Метою діяльності таких організацій не може бути одержання і розподіл прибутку між засновниками, членами органів управління чи працівниками. Благодійні організації самостійно визначають напрями, види та бенефіціарів своєї діяльності і мають право власності на майно та кошти, які використовуються виключно відповідно до цілей благодійної діяльності.
При цьому закон встановлює обмеження щодо адміністративних витрат благодійної організації – їх розмір не може перевищувати 20 відсотків доходу за поточний рік. Отже, для збереження статусу неприбуткової організації благодійна організація повинна дотримуватися вимог щодо цільового використання доходів та обмежень адміністративних витрат за підсумками календарного року. Якщо благодійна організація була створена і внесена до Реєстру, наприклад, у листопаді 2025 року, вона подає звіт за 2025 рік з дати включення до Реєстру по 31 грудня 2025 року з дотриманням вимоги щодо адміністративних витрат не більше 20 відсотків доходу за цей період.
У разі порушення вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ неприбуткова організація зобов’язана подати звіт за період з початку року або з дати набуття неприбуткового статусу до місяця, в якому допущено порушення, самостійно нарахувати та сплатити податок на прибуток із суми нецільового використання активів. Така організація виключається з Реєстру і вважається платником податку на прибуток з першого дня місяця, що настає за місяцем порушення.
Строки подання декларації і сплати податків для фізосіб
Декларація про майновий стан і доходи подається за рік, це передбачено п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податковим кодексом України (ПКУ), оскільки для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, базовим звітним періодом є календарний рік. Подати таку декларацію потрібно не пізніше 1 травня року, що настає за звітним, за винятком окремих випадків, передбачених розділом IV Податкового кодексу України.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 розд. IV ПКУ).
Згідно з п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій Декларації.
Як підприємцям 1-2 груп відобразити військовий збір у декларації, якщо аванс сплачено із запізненням
Відповідно до Податкового кодексу України платниками військового збору є фізичні особи – підприємці, які перебувають на єдиному податку першої, другої та четвертої груп. Для таких платників військовий збір сплачується у вигляді щомісячного авансового внеску не пізніше 20 числа поточного місяця. За бажанням військовий збір може бути сплачений авансом одразу за весь податковий (звітний) період – квартал або рік, але не пізніше кінця поточного року. Нарахування сум авансових внесків здійснюється контролюючими органами.
Нараховані суми військового збору, у тому числі щомісячні авансові внески, відображаються у складі Податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця. Платники єдиного податку першої та другої груп подають таку Декларацію у строки, встановлені для річного податкового (звітного) періоду, з відображенням, зокрема, сум щомісячних авансових внесків з військового збору.
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578. У розділі VIII Декларації «Визначення податкових зобов’язань по військовому збору» передбачено підрозділ для платників єдиного податку першої та другої груп, який містить 12 комірок за кількістю місяців року. У цих комірках проставляється відмітка «Х» щодо нарахування щомісячних авансових внесків, а у рядку 22 зазначається загальна сума військового збору, нарахована за звітний період.
Отже, фізичні особи – підприємці першої та другої груп єдиного податку, які зобов’язані сплачувати військовий збір, у Декларації розділу VIII проставляють відмітку «Х» у всіх 12 місячних комірках незалежно від фактичної своєчасності сплати збору та зазначають у рядку 22 загальну суму нарахованого військового збору за податковий (звітний) період.
Як платнику дізнатися про анулювання ПДВ-реєстрації, якщо рішення не надіслано в е-кабінет?
Реєстрація особи як платника ПДВ є чинною до дати її анулювання відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (ПКУ). Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ та проводиться у випадках, визначених податковим законодавством.
Однією з підстав для припинення реєстрації є прийняття контролюючим органом відповідного рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. У такому разі датою анулювання вважається дата прийняття такого рішення.
Згідно з п. 184.10 ст. 184 ПКУ контролюючий орган, який самостійно прийняв рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, зобов’язаний письмово повідомити про це особу протягом трьох робочих днів, що настають за днем анулювання реєстрації.
Крім того, відповідно до п. 5.6 розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (Положення № 1130), контролюючий орган не лише надсилає письмове повідомлення платнику у зазначений строк, а й одночасно відображає інформацію про анулювання реєстрації в Eлектронному кабінеті такої особи.
Разом з цим, п. 7.1 розд. VII Положення № 1130, з урахуванням вимог п. 183.13 ст. 183 ПКУ, встановлено обов’язок ДПС з метою інформування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб щоденно оприлюднювати відповідні відомості. Зокрема, на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а також на власному офіційному вебпорталі ДПС розміщується інформація про осіб, реєстрацію яких як платників ПДВ анульовано, із зазначенням їх індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, а також причин і підстав для такого анулювання.
Якщо щодо особи в Реєстрі платників ПДВ міститься інформація про те, що її реєстрація підлягає анулюванню, до моменту фактичного анулювання разом з іншими даними Реєстру оприлюднюється відповідна відмітка «Реєстрація особи підлягає анулюванню». Також зазначаються підстава для анулювання реєстрації платника ПДВ та дата виникнення такої підстави.
Громади Тернопільщини отримали понад 852 млн грн податкових надходжень
У січні цього року місцеві бюджети громад Тернопільщини поповнилися на 852,2 млн грн податків і зборів. Ця сума на 159,5 млн грн перевищує надходження січня минулого року. Приріст надходжень склав 23%. Планові показники бюджету виконано на 109%, бюджети громад додатково отримали 68,5 млн гривень.
Традиційно найбільше наповнив місцеві скарбниці податок на доходи фізичних осіб, якого надійшло 520 млн гривень. Єдиного податку малий бізнес області сплатив 196,9 млн гривень. У трійку лідерів також входить плата за землю, якої надійшло до бюджетів громад 61,5 млн гривень.
Податкова служба області вдячна всім платникам за сумлінність та партнерську позицію, адже надійна та своєчасна сплата податків – основа стабільного функціонування громад.
Майже 720 млн грн на соціальну підтримку: сплата єдиного внеску на Тернопільщині
Єдиний внесок – основний ресурс системи соцзабезпечення. Саме з нього фінансують пенсії, виплати безробітним, допомогу у випадку виробничих травм чи профзахворювань.
У січні платники Тернопільщини перерахували до бюджету 719,4 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Показник доходів виконано на 110%, що забезпечило ще 64,4 млн грн додаткових надходжень. Також це більше січня 2025 року на 103,2 млн грн (+16,7%).
Нагадаємо, що є категорії громадян, які звільнені від сплати єдиного внеску. Це зареєстровані на тимчасово окупованих територіях підприємці, наймані працівники (за яких платить роботодавець), пенсіонери, люди з інвалідністю, мобілізовані (на час служби) та ФОП на загальній системі без доходу.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
