Новини ОДПС

Дата: 11.02.2026 15:43

Кількість переглядів: 211

Фото без опису

Чи подається річна декларація при продажу вантажного авто фізособі, якщо ПДФО сплачено під час оформлення договору?

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна встановлено ст. 173 Податкового кодексу України (ПКУ). Згідно з п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід фізичної особи від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного року, як правило, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід від продажу або обміну рухомого майна, крім легкових автомобілів, мотоциклів і мопедів, визначається за ціною, зазначеною в договорі, але не нижче його оціночної вартості. Для легкових автомобілів, мотоциклів і мопедів дохід визначається за договірною ціною, але не нижче середньоринкової або ринкової вартості транспортного засобу (за вибором платника податку).

Водночас п. 173.2 ст. 173 ПКУ передбачає пільги. Дохід від продажу протягом року одного легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда не оподатковується. Дохід від продажу другого такого об’єкта протягом року оподатковується за ставкою 5 відсотків. Дохід від продажу третього і кожного наступного об’єкта рухомого майна у вигляді транспортного засобу оподатковується за ставкою 18 відсотків відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ. При цьому дохід від продажу третього та наступних транспортних засобів може бути зменшений на вартість такого майна, якщо воно було задеклароване в межах одноразового добровільного декларування згідно з підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ.

При укладенні договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, що здійснюють реєстрацію або перереєстрацію, такий орган або посередник виконує функції податкового агента щодо подання інформації до контролюючого органу, а фізична особа-продавець зобов’язана самостійно сплатити податок з отриманого доходу під час укладення договору.

Суб’єкти господарювання та товарні біржі, які беруть участь в укладенні угод з відчуження рухомого майна, за наявності оціночної вартості та документа про сплату податку подають до контролюючого органу податковий розрахунок у порядку, визначеному розд. IV ПКУ та п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ. Аналогічний обов’язок щодо подання інформації покладено й на органи, у присутності яких здійснюється оформлення договорів купівлі-продажу між фізичними особами.

Платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує її до бюджету через банки або небанківських надавачів платіжних послуг. У разі переходу права власності на рухоме майно за рішенням суду податок сплачує особа, у власності якої перебував такий об’єкт, шляхом відображення доходу у складі річного оподатковуваного доходу.

Якщо договір купівлі-продажу рухомого майна нотаріально посвідчується між двома фізичними особами, продавець відповідає за нарахування та сплату податку до бюджету за місцем нотаріального посвідчення договору. В інших випадках податок сплачується за податковою адресою платника, якою є місце його проживання.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи визначено ст. 179 ПКУ. Декларація не подається, якщо фізична особа отримувала доходи від операцій з продажу майна, які не оподатковуються, оподатковуються за нульовою ставкою або з яких податок був сплачений під час нотаріального посвідчення договору. В інших випадках декларація подається за календарний рік до 01 травня року, що настає за звітним (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Отже, фізична особа-резидент, яка продає іншій фізичній особі вантажний автомобіль через орган реєстрації або товарну біржу, зобов’язана самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб за своєю податковою адресою та подати річну декларацію про майновий стан і доходи до 01 травня року, що настає за звітним.

Розрахунок і самозайняті: чи потрібно показувати виплати

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (ПКУ) податкові агенти та платники єдиного внеску зобов’язані подавати до контролюючого органу за основним місцем обліку податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, сум утриманого податку та сум нарахованого єдиного внеску. Для податкових агентів – фізичних осіб – підприємців і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, такий Розрахунок подається у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу з розбивкою по місяцях, а для інших податкових агентів – у строки, встановлені для податкового місяця (п.п. 51.1 ст. 51 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, самозайнята особа, яка зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО, вести податковий облік, подавати звітність і нести відповідальність за порушення норм ПКУ. При цьому п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що самозайнята особа – це фізична особа – підприємець або особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, за умови, що вона не є працівником у межах такої діяльності.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПКУ податковий розрахунок є документом податкової звітності, що подається платником податків у встановлені строки та містить, зокрема, інформацію про доходи, виплачені фізичним особам, суми утриманого податку і нарахованого єдиного внеску. Такі дані використовуються контролюючими органами для здійснення податкового контролю (п. 61.1, ст. 62 ПКУ) та в межах інформаційно-аналітичного забезпечення їх діяльності (п. 71.1, п.п. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПКУ).

Форма Розрахунку та Порядок його заповнення і подання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4. Податковий агент при нарахуванні або виплаті доходів на користь самозайнятих осіб зобов’язаний подавати податкову звітність, зокрема Розрахунок, навіть якщо ПКУ передбачає звільнення від нарахування та сплати ПДФО і військового збору за умови надання самозайнятою особою копій документів про державну реєстрацію та, за потреби, витягу з реєстру платників єдиного податку. Виплачений самозайнятій особі дохід відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку з ознакою доходу «157» відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб (додаток 2 до Порядку).

Запитували-відповідаємо:

чи порушує ФОП на єдиному податку умови спрощеної системи у 2026 році при отриманні доходу за охоронну діяльність 2025 року

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування для фізичних осіб – підприємців регулюється розділом XIV Податкового кодексу України (ПКУ). Відповідно до підпункту 5 пункту 298.3 статті 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи зазначаються обрані види господарської діяльності згідно з КВЕД.

Законом України від 03 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах», який набрав чинності з 1 січня 2026 року, внесено зміни, якими встановлено, що фізичні особи – підприємці, які здійснюють охоронну діяльність, не можуть бути платниками єдиного податку другої або третьої групи.

Разом з тим фізична особа – підприємець, яка до 01.01.2026 здійснювала охоронну діяльність, має право з цієї дати залишатися на спрощеній системі оподаткування за умови відмови від здійснення охоронної діяльності та внесення відповідних змін до реєстраційних даних.

Згідно з підпунктом 1 пункту 292.1 статті 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для ФОП є дохід, отриманий протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. При цьому до такого доходу не включаються пасивні доходи, страхові виплати, бюджетні гранти, а також доходи від продажу власного рухомого чи нерухомого майна, яке використовується в господарській діяльності.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів та інших показників на підставі первинних документів, що передбачено пунктом 44.1 статті 44 ПКУ. Формування податкової звітності без документального підтвердження забороняється. Водночас контролюючі органи мають право під час перевірок вимагати такі документи, а платники зобов’язані їх надавати.

Пунктом 299.11 статті 299 ПКУ визначено, що у разі виявлення під час перевірки порушень вимог перебування на спрощеній системі оподаткування реєстрація платника єдиного податку може бути анульована з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення.

Отже, якщо фізична особа – підприємець у 2026 році отримає дохід від охоронної діяльності, яку було виключено з видів діяльності з 01.01.2026, і не матиме документального підтвердження, що ці кошти стосуються послуг, наданих до цієї дати, це вважатиметься порушенням умов перебування на спрощеній системі. У такому разі контролюючий орган може анулювати реєстрацію платника єдиного податку та застосувати до такого доходу ставку 15 відсотків відповідно до підпункту 4 пункту 293.4 статті 293 ПКУ.

Якщо ж платник підтвердить документально, що отримані у 2026 році кошти є оплатою за охоронні послуги, надані до 01.01.2026, порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування не виникає.

Мінімальне податкове зобов’язання: що врахувати при розрахунку і декларуванні юрособам

Мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38¹ «Визначення МПЗ» Податкового кодексу України (ПКУ).

Відповідно до пункту 297¹.1 статті 297¹ Податкового кодексу України, юридичні особи – платники єдиного податку, які володіють або користуються сільськогосподарськими землями, зобов’язані подавати податкову декларацію з додатком, у якому здійснюється розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік.

Згідно з пунктом 74 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ), мінімальна сума МПЗ, визначена за підпунктами 38¹.1.1 та 38¹.1.2 статті 38¹ ПКУ, не може бути меншою за 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, де частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.

При цьому тривалість фактичного володіння або користування земельною ділянкою не впливає на встановлений мінімум.

Міністерство фінансів України висловило позицію, яка полягає в тому, що при переході права власності або права користування за земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого землекористувача протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої ділянки визначається:

для попереднього землекористувача – за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис);

для нового користувача – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку;

та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.

Отже, граничний розмір МПЗ, встановлений пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння/користування земельними ділянками, які враховуються при визначенні суми МПЗ відповідно до ст. 38¹ МПЗ.

Разом з тим, дія пункт 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Форма податкової декларації платника єдиного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (Декларація) та передбачає заповнення додатка «Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік» (Додаток) з урахуванням положень пункт 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

У Додатку заповнюються всі рядки та графи усіх розділів з урахуванням приміток. Якщо будь-які графи/рядки Додатка не заповнюються через відсутність показників, то у разі подання Декларації у паперовому вигляді такі графи/рядки прокреслюються, в електронному вигляді – не заповнюються. Вартісні показники Додатка зазначаються у гривнях з двома десятковими знаками.

Зокрема, у графах 3-10 Додатка зазначається наступна інформація:

у графі 3 – площа власної земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;

у графі 4 – частка ріллі власної земельної ділянки у відсотках;

у графі 5 – площа орендованої земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;

У графі 6 – частка ріллі орендованої земель у відсотках;

графі 7 – нормативна грошова оцінка (НГО) з урахуванням коефіцієнта індексації, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (НГО якої проведена);

у графі 8 – НГО 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої не проведена);

у графі 9 – коефіцієнт, який становить за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан – 0, 057;

у графі 10 – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків.

Якщо за розрахунком платника єдиного податку сума МПЗ з І гектара становить менше суми, визначеної пунктом 74 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, то у графі 11 (для земельної ділянки, НГО якої проведена) або 12 (для земельної ділянки, НГО якої не проведена) Додатка зазначається МПЗ земельної ділянки (крім земельних ділянок, земельних часток (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій), обчислене відповідно до положень пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ за формулою:

МПЗ = графа 3 або графа 5 х 1400 х графа 10/12 – для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс;

МПЗ = графа 3 або графа 5 х 700 х графа 10/12 – для інших земельних ділянок.

Разом з тим, платники заповнюючи графи 11, 12 Додатка мають право надати розшифровку щодо кількості місяців користування (володіння) земельною ділянкою протягом року.

Охоронна діяльність – поза спрощеною системою оподаткування

Варто нагадати, що з 01.01.2026 розширено перелік видів діяльності, заборонених для платників єдиного податку. До такого переліку включено охоронну діяльність. Це передбачено Законом України від 03 грудня 2025 року № 4698-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (Закон № 4698), який набрав чинності 26.12.2025.

Згідно з п.п. 11 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (ПКУ) з 01.01.2026 суб’єкти господарювання – юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які здійснюють охоронну діяльність, не можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Для продовження здійснення господарської діяльності такі суб’єкти відповідно до п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ мали право добровільно відмовитися від спрощеної системи оподаткування з 01.01.2026.

Водночас платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які здійснюють види діяльності, що не дають права застосовувати спрощену систему, відповідно до п.п. 3 п. 293.5 ст. 293 ПКУ зобов’язані застосовувати подвійну ставку єдиного податку та згідно з п.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалася заборонена діяльність.

При виявленні контролюючим органом під час перевірки порушень вимог глави 1 розд. XIV ПКУ анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп здійснюється за рішенням такого органу з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення. У цьому випадку суб’єкт господарювання має право знову обрати або перейти на спрощену систему оподаткування лише після закінчення чотирьох послідовних кварталів з дати прийняття відповідного рішення (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

Пароль КЕП: як змінити через сервіси ДПС

Користувач, який отримав кваліфікований електронний підпис у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України, може змінити пароль захисту особистого ключа за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1». Для цього необхідно встановити актуальну безкоштовну версію програми, яку можна завантажити на вебсайті Надавача за адресою https://ca.tax.gov.ua у розділі «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг» → «Програмне забезпечення» → «ІІТ Користувач ЦСК-1» або безпосередньо за посиланням https://ca.tax.gov.ua/korustyvach_csk.

Порядок зміни пароля захисту ключа наведено в п.п. 5.3 п. 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1», розміщеної на тому ж вебсайті. Відповідно до інструкції у програмі необхідно обрати пункт меню «Особистий ключ» та функцію «Змінити пароль захисту особистого ключа». Після цього користувач зазначає тип і назву носія ключової інформації, вводить чинний пароль захисту ключа та встановлює новий пароль із його підтвердженням.

Понад 18 млн грн акцизного податку отримали державний та місцеві бюджети від платників Тернопільщини

У січні цього року місцеві бюджети області отримали 14,2 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

Із загальної суми акциз від продажу алкогольних напоїв приніс громадам 9 млн грн (63,7%), а надходження з продажу пива становлять 5,2 млн грн (36,6%) акцизного податку.

Окрім цього, у січні до державного бюджету від виробників підакцизних товарів, виготовлених в Україні, надійшло 4 млн грн акцизного податку.

Основними джерелами сплати акцизного податку залишаються виробники пива та горілчаної продукції.

Структура надходжень виглядає так:

- від виробництва пива – 2,1 млн грн (53,8%);

- від виробництва горілчаної продукції – 1,4 млн грн (35,4%);

- від переобладнання транспортних засобів – 287,8 тис. грн (7,3%);

- від виробництва виноробної продукції – 72,7 млн грн (1,9%);

- від виробництва спирту – 64,6 тис. грн (1,6%).

Загалом за підсумками січня цього року загальна сума акцизного податку (державний та місцеві бюджети) склала понад 18 млн гривень.

У січні малий бізнес Тернопільщини спрямував до місцевих бюджетів майже 197 млн грн єдиного податку

Перший місяць року був дуже непростим для кожного українця, а особливо для малого бізнесу. Незважаючи на це, представники малого бізнесу Тернопільщини сплатили до місцевих бюджетів області понад 196,9 млн грн єдиного податку. Заплановані показники виконано на 108%, до бюджетів додатково надійшло 15,5 млн гривень.

Порівняно з минулорічним січнем надходження зросли на 15 млн гривень.

Загальна сума надходжень сформована за рахунок:

- фізичних осіб – підприємців, які сплатили 134,9 млн гривень;

- юридичних осіб – платників єдиного податку 3-ї та 4-ї груп, які спрямували 62 млн гривень.

Головне управління ДПС у Тернопільській області дякує усій активній бізнес-спільноті регіону, яка не лише забезпечує сталий розвиток економіки регіону, а й відіграє важливу соціальну роль у громадах. Підприємці створюють робочі місця, підтримують розвиток своїх громад та створюють гнучке конкурентоспроможне середовище.

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

« повернутися