Новини ОДПС
Як діяти при отриманні запиту від ДПС: строки, правила, електронна відповідь
Контролюючі органи мають право надсилати платникам податків та іншим суб’єктам інформаційних відносин письмові запити про надання інформації та її документального підтвердження. Це передбачено абзацом першим п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (ПКУ). Така інформація повинна відповідати вичерпному переліку і підставам, визначеним законом, та бути необхідною для виконання функцій і завдань контролюючих органів.
Згідно з п.п. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 ПКУ платники податків і інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надати зазначену у запиті інформацію та документи (крім випадків проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем отримання запиту, якщо інше не передбачено ПКУ. Відповідь надається у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
При проведенні зустрічної звірки інформація подається протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, а документальне підтвердження – на вимогу контролюючого органу, також у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Крім того, відповідно до п.п. 78.1.1, 78.1.4 та 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПКУ пояснення та їх документальне підтвердження на письмовий запит контролюючого органу подають протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Пунктом 15 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245, передбачено, що відповідь на запит органу ДПС повинна містити номер і дату запиту, а також запитувану інформацію.
Варто знати, що Електронний кабінет забезпечує можливість платникам податків реалізовувати свої права та обов’язки, у тому числі здійснювати листування з контролюючими органами в електронній формі.
Через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платник може подати відповідь на запит разом із документами у форматі pdf загальним обсягом до 5 МБ. Якщо розмір файлів перевищує 5 МБ, їх можна надіслати кількома частинами в одному часовому проміжку, при цьому кожен файл не повинен перевищувати встановлений обсяг. У реквізиті «Короткий зміст» необхідно зазначити номер і дату запиту органу ДПС, на який надається відповідь.
Нерухомість резидентів Дефенс Сіті: коли податок не сплачується
Резиденти Дефенс Сіті (крім тих, хто одночасно є резидентами Дія Сіті) звільняються від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це передбачено п.п. 76.3 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України. Таке звільнення діє з місяця, що настає після отримання статусу резидента Дефенс Сіті, і до кінця місяця, в якому цей статус припинено.
Пільга застосовується до об’єктів нерухомості, які розташовані в населеному пункті, обраному для релокації, перебувають у власності резидента Дефенс Сіті, не передаються в оренду, лізинг чи позичку (за винятком проживання працівників) та використовуються у господарській діяльності або для проживання працівників. Також звільнення поширюється на промислові та складські будівлі (клас 125 за НК 018:2023), які на період релокації не використовуються за призначенням і не передаються третім особам.
Господарською діяльністю резидентів Дефенс Сіті вважається виробництво оборонних товарів, визначених Законом України «Про національну безпеку України», зокрема озброєння, військової та спеціальної техніки, зброї та боєприпасів, що належать до секції С «Переробна промисловість» КВЕД.
Водночас платниками податку на нерухоме майно є всі власники житлової та нежитлової нерухомості. Тому об’єкти, які належать резиденту Дефенс Сіті, але фактично не використовуються у виробництві оборонних товарів, оподатковуються на загальних підставах.
Окремо слід враховувати, що інженерні споруди, віднесені до класу 242 «Інженерні споруди, не класифіковані раніше» за НК 018:2023, наприклад випробувальні полігони, які використовуються у виробництві оборонних товарів, не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно.
Таким чином, право на звільнення від податку на нерухомість для резидентів Дефенс Сіті залежить не лише від наявності статусу, а й від фактичного використання об’єктів нерухомості у визначеній законодавством діяльності.
Коли єдиний внесок сплачено роботодавцем: чи потрібно ФОП і самозайнятим подавати Додаток ЄСВ1?
Фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім е-резидентів), а також особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не сплачують єдиний внесок за себе за ті місяці звітного періоду, за які роботодавець, у тому числі резидент Дія Сіті, уже сплатив за них страховий внесок у розмірі не менше мінімального. Якщо ж роботодавець сплатив внесок у меншому розмірі або не сплатив його взагалі, такі особи мають право самостійно визначити базу для нарахування єдиного внеску за відповідні місяці. При цьому ця база не може бути більшою за максимальну величину, і меншою за мінімальний страховий внесок. Це передбачено Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають додаток ЄСВ1 разом із Податковою декларацією про майновий стан і доходи. Якщо протягом усього звітного періоду за таких осіб роботодавцем було сплачено єдиний внесок не менше мінімального за кожен календарний місяць, додаток ЄСВ1 не заповнюється і не подається. Якщо єдиний внесок роботодавцем сплачувався у меншому розмірі або не сплачувався, особа визначає базу нарахування єдиного внеску самостійно за відповідні місяці та подає додаток ЄСВ1 у складі декларації з дотриманням вимог щодо мінімальної та максимальної величини бази нарахування.
Під час заповнення табличної частини додатка ЄСВ1 у графі 3 зазначається сума чистого доходу (прибутку), відображена в декларації, а за її відсутності ставиться «0,00». У графі 4 вказується сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини бази; якщо дохід відсутній, у цій графі зазначається самостійно визначена сума, яка не може бути меншою за мінімальну заробітну плату та більшою за максимальну базу нарахування. У графі 5 проставляється ставка єдиного внеску – 22,00 відсотка. У графі 6 зазначається сума нарахованого єдиного внеску, яка розраховується як добуток показників графи 4 та графи 5.
Запитували-відповідаємо: як відобразити мікрогрант на бізнес у додатку 4ДФ
Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738. Цей Порядок визначає умови, критерії та механізм надання безповоротної державної допомоги фізичним особам і суб’єктам господарювання у формі мікрогрантів.
Отримувачами мікрогрантів можуть бути суб’єкти мікро- та малого підприємництва – фізичні особи – підприємці або юридичні особи, крім підприємств державного і комунального секторів. Метою надання мікрогрантів є сприяння зайнятості населення та створенню або розвитку власного бізнесу.
Фінансування мікрогрантів здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та державного бюджету, у тому числі коштів спеціального фонду підтримки малого і середнього бізнесу. Головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство економіки України, а розпорядником коштів Фонду – Державний центр зайнятості.
Оскільки дохід у вигляді мікрогранту не пов’язаний безпосередньо з результатами господарської діяльності фізичної особи – підприємця, він оподатковується за загальними правилами, встановленими для фізичних осіб, незалежно від обраної системи оподаткування. Водночас Податковим кодексом України передбачено перелік доходів, які не включаються до загального оподатковуваного доходу.
До таких доходів належать, зокрема, суми державної та соціальної допомоги, що надаються з бюджетів та державних фондів відповідно до актів Кабінету Міністрів України. Тому, якщо мікрогрант надається на умовах, визначених урядовими актами, і фінансується виключно з бюджету та/або Фонду, він не включається до загального оподатковуваного доходу фізичної особи.
Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати до контролюючих органів податковий розрахунок щодо нарахованих фізичним особам доходів і сум утриманих податків. Такий розрахунок подається лише у разі фактичного нарахування або виплати доходів у звітному періоді.
Суми державної допомоги, у тому числі мікрогрантів, отримані фізичними особами – підприємцями з бюджетів та фондів, відображаються податковими агентами у податковому розрахунку з ознакою доходу «157».
Порушення на 400 мільйонів гривень виявили податківці на одному з тернопільських підприємств
Понад 400 мільйонів гривень порушень податкового законодавства – такий результат планової документальної перевірки підприємства з оптової торгівлі хімічними продуктами, проведеної фахівцями Головного управління ДПС у Тернопільській області.
До плану перевірок підприємство потрапило не випадково – підставою стала інформація правоохоронних органів про можливе ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Окрім цього, під час аналізу діяльності товариства встановлено, що в періоді, який підлягав перевірці, його основним постачальником було білоруське державне підприємство.
Уже під час перевірки податківці зіткнулися з відвертим перешкоджанням: посадова особа товариства не надала первинні документи та бухгалтерські дані, через що частину господарських операцій не підтверджено.
Після отримання акта перевірки підприємство подало заперечення.
Однак розпочати перевірку на прохання платника, не вдалося, оскільки останній систематично відмовлявся надати документи та допустити до перевірки.
У результаті податкові повідомлення-рішення залишено без змін. Матеріали перевірки буде передано до правоохоронних органів.
Спадщина, інвестиції, іноземні доходи: що декларували жителі Тернопільщини у січні
Станом на початок лютого цього року 735 жителів Тернопільщини подали податкову декларацію про майновий стан і доходи, отримані у 2025 році. Із них 231 громадянин виконав обов’язок щодо декларування доходів, а 504 особи скористалися правом на податкову знижку, щоб повернути частину сплаченого податку.
Загальна сума задекларованого доходу громадянами, які мають обов’язок щодо подання декларації, становить 51,9 млн гривень. Громадяни самостійно визначили до сплати 3,1 млн гривень податку на доходи фізичних осіб та 2,5 млн гривень військового збору. Станом на початок лютого вже сплачено 1,6 млн грн ПДФО та понад 1,2 млн грн військового збору.
Найбільшу частку задекларованих доходів традиційно становлять доходи, отримані у вигляді спадщини чи дарування – 150 громадян задекларували понад 41 млн гривень таких надходжень. Саме ця категорія сформувала і найбільші нарахування податку на доходи фізичних осіб – 2,1 млн гривень.
Від продажу нерухомого чи рухомого майна 28 громадян задекларували 4,4 млн гривень доходу, визначивши до сплати 221,9 тис. гривень ПДФО.
Шістнадцять осіб, які провадили незалежну професійну діяльність, задекларували 1,9 млн гривень доходів і 346,4 тис. гривень податку.
Троє громадян відобразили 933,4 тис. гривень інвестиційних доходів, нарахувавши 168,0 тис. гривень ПДФО.
Вісім жителів області задекларували 330,7 тис. гривень доходів від надання майна в оренду.
Ще п’ятеро громадян, які отримували доходи за кордоном, задекларували 413,6 тис. гривень іноземних доходів та визначили до сплати 74,4 тис. гривень податку.
Дякуємо громадянам за активність на початку деклараційної кампанії, яка свідчить про розуміння важливості прозорого декларування доходів та сумлінного виконання податкових зобов’язань. Податкова служба області і надалі надаватиме консультаційну підтримку платникам, аби кожен житель краю мав можливість коректно подати декларацію та реалізувати свої права відповідно до чинного законодавства.
Бюджети громад Тернопільщини отримали 61,5 млн грн плати за землю
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно. Вона включає земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної й комунальної власності.
За січень цього року громади області отримали понад 61,5 млн грн від земельного податку та орендної плати. Це на 33,4% більше, ніж торік – додатково 15 млн грн у місцеві скарбниці.
Основну частину надходжень забезпечив бізнес. Юридичні особи сплатили майже 51,5 млн гривень.
Водночас громадяни та власники земельних ділянок, які обробляють землю самостійно, перерахували ще майже 10 млн гривень.
Згідно з Податковим кодексом України, власники та землекористувачі сплачують податок із моменту державної реєстрації права власності або користування ділянкою. Якщо ж ці права припиняються, сплата здійснюється лише за фактичний період володіння у поточному році.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
