Новини ОДПС
1095 днів минули: чи дозволено подати уточнюючий 4ДФ?
Податковий кодекс України передбачає, що якщо платник податків у наступних податкових періодах самостійно виявляє помилки у раніше поданій податковій декларації (у тому числі за результатами електронної перевірки), він зобов’язаний подати уточнюючий розрахунок до такої декларації. Це потрібно зробити за формою, яка є чинною на момент подання уточнення та відповідно до абзаців першого та четвертого п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (ПКУ).
Контролюючий орган, крім випадків, передбачених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків не пізніше ніж через 1095 днів (2555 днів – при перевірці операцій відповідно до ст. 39 і ст. 39 прим. 2 ПКУ та застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ). Відлік цього строку починається з останнього дня граничного строку подання податкової декларації або сплати грошових зобов’язань, а якщо декларацію подано пізніше – з дня її фактичного подання. Якщо протягом цього періоду контролюючий орган не визначив суму грошового зобов’язання, платник податків вважається вільним від такого зобов’язання (у тому числі від нарахованої пені), а спір щодо такої декларації або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному чи судовому порядку.
Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ податкові агенти та платники єдиного внеску зобов’язані подавати до контролюючого органу за основним місцем обліку податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок). Фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають такий розрахунок у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях кварталу), а інші податкові агенти – у строки, встановлені для податкового місяця. Розрахунок подається лише у разі нарахування доходів фізичним особам протягом звітного періоду.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок його заповнення і подання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
З огляду на те, що контролюючий орган має право визначати грошові зобов’язання платника податків у межах 1095 днів, податковий агент може подати уточнюючий Розрахунок з додатком 4ДФ лише протягом цього строку. Подання такого Розрахунку після спливу строку позовної давності положеннями ПКУ не передбачено.
Водночас відповідно до частини шістнадцятої ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування єдиного внеску, застосування та стягнення недоїмки, штрафів і пені не застосовується.
Отже, страхувальник має право виправити помилки у раніше поданій звітності з єдиного внеску навіть за періоди, за якими строк позовної давності вже минув.
Аванс отримано, а потім повернено: як ФОП на спрощеній системі оподаткування визначає дохід
Варто нагадати, що до платників єдиного податку третьої групи належать фізичні особи – підприємці, які можуть не використовувати найману працю або мати необмежену кількість працівників. При цьому протягом календарного року їх дохід не повинен перевищувати 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року. Це передбачено п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (ПКУ)).
Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом ФОП – платника єдиного податку є кошти, отримані протягом звітного періоду у грошовій формі (готівковій або безготівковій), а також у матеріальній чи нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються пасивні доходи, зокрема проценти, дивіденди, роялті, страхові виплати та відшкодування, бюджетні гранти, а також кошти від продажу рухомого чи нерухомого майна, що належить фізичній особі та використовується у її діяльності.
Крім того, відповідно до п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ до доходу не включаються кошти, які повертаються покупцю при поверненні товару, розірвання договору або на підставі заяви про повернення коштів.
Отже, якщо на рахунок ФОП – платника єдиного податку третьої групи надійшла передоплата (аванс) за товари чи послуги, вона включається до доходу в тому звітному періоді, коли кошти були зараховані. Якщо ж повернення такого авансу відбулося в іншому податковому періоді, підприємець повинен провести перерахунок доходу у періоді, коли кошти були повернуті. При цьому повертається саме та сума авансу, яка фактично була зарахована на рахунок підприємця.
Активізувалися шахраї: до платників податків області надходять підозрілі електронні листи з вимогами надати документи
Головне управління ДПС у Тернопільській області спільно з другим відділом Західного управління Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції повідомляє про випадки надходження суб’єктам господарювання електронних листів від невстановлених осіб зі сторонніх електронних адрес.
Такі повідомлення надходять підприємствам області та можуть містити інформацію про нібито проведення документальної перевірки або інші контрольні заходи щодо діяльності підприємства. У листах адресатів спонукають надати установчі, фінансові чи податкові документи.
При цьому у повідомленнях можуть використовуватися псевдоофіційні бланки, зазначатися вигадані вихідні номери, прізвища посадових осіб та контактні дані.
Також такі електронні листи часто містять архіви або інші вкладення, які пропонується завантажити чи відкрити для отримання додаткової інформації або електронних форм документів.
Звертаємо увагу, що офіційне листування органів ДПС здійснюється виключно у визначеному законодавством порядку. Офіційні документи надсилаються з використанням службових каналів зв’язку та, у разі електронної взаємодії, підписуються із застосуванням кваліфікованого електронного підпису.
У разі отримання подібних електронних листів рекомендуємо не відкривати вкладення, не завантажувати файли та не надавати жодних документів чи інформації у відповідь, а одразу повідомляти про такі випадки компетентні правоохоронні органи.
Гроші чи майно до статутного капіталу – як правильно показати в 4ДФ?
Податкові агенти та платники єдиного внеску зобов’язані подавати до податкового органу за основним місцем обліку Податковий розрахунок доходів, нарахованих (виплачених) фізичним особам, а також сум утриманого ПДФО і нарахованого єдиного внеску. Це передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податковий кодекс України (ПКУ).
ФОПи та особи з незалежною професійною діяльністю подають його щокварталу (з розбивкою по місяцях), інші податкові агенти – щомісяця. Розрахунок подається лише за умови, якщо протягом звітного періоду нараховувався дохід фізичним особам.
Форма Розрахунку та порядок його заповнення затверджені наказом Мінфіну № 4 від 13.01.2015. У додатку 4ДФ відображаються персоніфіковані дані про доходи фізосіб, ПДФО та військовий збір.
Якщо фізична особа вносить грошові кошти або майно до статутного капіталу юридичної особи в обмін на корпоративні права, така сума відображається з ознакою доходу «178». Згідно з п.п. 165.1.44 ПКУ ця сума не включається до оподатковуваного доходу фізичної особи, а отже не оподатковується ПДФО і військовим збором.
Щодо заповнення граф розділу I додатка 4ДФ у такому випадку:
у графі 3а «Сума нарахованого доходу» зазначається повна сума внеску (грошового або вартість майна), нарахована фізичній особі у відповідному місяці звітного періоду. Заповнення цієї графи є обов’язковим навіть якщо фактичної виплати як такої не відбувається (адже відбувається відображення доходу за ознакою 178).
у графі 3 «Сума виплаченого доходу» зазначається сума фактично здійсненої операції у звітному місяці. Якщо внесок здійснений одразу (наприклад, грошові кошти перераховані), то в більшості випадків суми в графах 3а і 3 співпадатимуть;
у графі 4а «Сума нарахованого ПДФО» проставляється прочерк, оскільки податок не нараховується;
у графі 4 «Сума перерахованого ПДФО» також ставиться прочерк, адже сплата податку не здійснюється;
у графі 5а «Сума нарахованого військового збору» – прочерк, оскільки військовий збір не нараховується;
у графі 5 «Сума перерахованого військового збору» – також прочерк;
у графі 6 обов’язково зазначається ознака доходу «178».
Таким чином, юридична особа – емітент корпоративних прав виконує функцію податкового агента лише в частині відображення цієї інформації у додатку 4ДФ, без нарахування та сплати ПДФО і військового збору.
Хто має право підписувати звітність у випадку смерті засновника-директора
Варто знати, що податкова декларація має бути підписана керівником підприємства або уповноваженою особою, а також особою, відповідальною за бухгалтерський облік. Якщо облік і звітність веде сам керівник – він підписує декларацію одноособово.
Декларація вважається належно оформленою, якщо на паперовому документі є оригінальний підпис, а на електронному – кваліфікований або удосконалений електронний підпис відповідно до Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Подати декларацію можна особисто або через уповноважену особу.
У Єдиному державному реєстрі (ЄДР), відповідно до Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», містяться відомості про керівника юридичної особи, а також інформація про його смерть. Саме дані з ЄДР є підставою для внесення інформації до баз ДПС.
Згідно зі ст. 1216, 1218, 1220 та 1285 Цивільний кодекс України, у разі смерті особи її права та обов’язки переходять до спадкоємців. Якщо у складі спадщини є майно, яке потребує управління (наприклад, підприємство), нотаріус може укласти договір управління спадщиною. Особа, яка управляє спадщиною, має право здійснювати необхідні дії для її збереження, і в договорі на неї можуть бути покладені обов’язки директора.
Якщо спадкоємець подає заяву про прийняття спадщини, договір управління припиняється (відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій).
Водночас відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звітності несе юридична особа та її посадові особи. Тому важливо, щоб особа, яка фактично виконує функції керівника, була офіційно внесена до ЄДР.
У разі укладення договору управління спадщиною така особа повинна подати документи до територіального органу Мін’юсту для внесення змін до ЄДР щодо керівника. Після оновлення даних у ЄДР інформація автоматично передається до ДПС.
Отже, якщо помер засновник, який одночасно був директором і бухгалтером підприємства, особа, що управляє спадщиною, має право підписувати та подавати податкову звітність лише після внесення її як керівника до ЄДР. До цього моменту вона не має повноважень офіційно підписувати декларації.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44118
Малий бізнес Тернопільщини поповнив місцеві бюджети на майже 371 млн грн єдиного податку
Для громад Тернопільщини єдиний податок є одним ключових джерел формування їхніх бюджетів. У січні-лютому цього року представники малого бізнесу Тернопільщини сплатили до місцевих бюджетів області понад 370,9 млн грн єдиного податку. Заплановані показники виконано на 110%, до бюджетів додатково надійшло 35,6 млн гривень.
Порівняно з аналогічним періодом торік надходження зросли на 40,1 млн гривень.
Загальна сума надходжень сформована за рахунок:
- фізичних осіб – підприємців, які сплатили 276,2 млн гривень;
- юридичних осіб – платників єдиного податку 3-ї та 4-ї груп, які спрямували ще 94,7 млн гривень.
Головне управління ДПС у Тернопільській області дякує усій активній бізнес-спільноті регіону, яка не лише забезпечує сталий розвиток економіки регіону, а й відіграє важливу соціальну роль у громадах.
Бізнес Тернопільщини сплатив до бюджету понад 141 млн грн податку на прибуток
За перші два місяці року підприємства Тернопільщини сплатили до зведеного бюджету 141,3 млн грн податку на прибуток. Порівняно із січнем-лютим минулого року надходження зросли на 56,6 млн грн або 166,8%. Очікувані показники перевищено у півтора раза – на 43,9 млн гривень.
Із загальної суми 126,5 млн грн надійшло до державного бюджету (при запланованих 88,6 млн грн), ще 14,8 млн грн отримали місцеві громади – це на 6 млн грн понад план.
Окрім цього упродовж січня-лютого 2026 року до зведеного бюджету надійшло 300 тис. грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету.
Стабільні надходження податку на прибуток, який залишається одним з ключових у загальній сумі надходжень, доводять, що навіть у непростих умовах підприємства Тернопільщини працюють результативно, сплачують податки та підтримують економіку країни.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
