Новини ОДПС
TAX Control: як громадяни можуть допомогти боротися з тіньовим бізнесом
Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що Національна стратегія доходів на 2024-2030 роки була схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р. Один із ключових напрямів реалізації цієї стратегії – впровадження сучасних цифрових рішень у податковому адмініструванні.
У межах цієї роботи у листопаді 2025 року Державна податкова служба України запустила новий цифровий сервіс «TAX Control». Це інструмент, який допомагає виявляти порушення у сфері торгівлі, послуг та громадського харчування.
Сервіс дає можливість кожному громадянину повідомити про можливі порушення податкового законодавства. Зокрема, через «TAX Control» можна поінформувати податкову про:
- невидачу фіскального чека;
- торгівлю без ліцензії або з порушенням правил продажу підакцизної продукції;
- відмову приймати оплату банківською карткою;
- ведення діяльності без державної реєстрації;
- використання праці неоформлених працівників.
Щоб подати повідомлення, достатньо зайти на вебпортал ДПС, обрати віджет «TAX Control» та заповнити відповідну форму. Після цього інформація надходить до податкової служби для опрацювання. Дані аналізуються і можуть бути використані під час організації перевірки суб’єкта господарювання.
При цьому персональні дані заявника надійно захищені, вони не передаються третім особам і використовуються виключно для розгляду повідомлення.
Сервіс TAX Control є зручним інструментом для громадян, які хочуть допомогти боротися з недоброчесним бізнесом. Кожне таке повідомлення сприяє зменшенню тіньової економіки та створенню рівних умов для всіх підприємців.
ДПС і надалі працює над розвитком цифрових сервісів та підвищенням довіри суспільства до податкових органів.
Ознайомитися з матеріалами щодо впровадження Національної стратегії доходів можна на вебпорталі ДПС України у розділі «Національна стратегія доходів» (https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/).
Крок до загальної системи: час відмовитися від єдиного податку
23 березня – останній день подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з ІI кварталу 2026 року
Довідково. Для своєчасного подання звітності до Державної податкової служби України та сплати податків і зборів до бюджету України пропонуємо користуватися інтерактивним Податковим календарем, розміщеним на платформі Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/calendar/ (для зміни місяця використовуйте стрілку).
Благодійність без ризиків: як правильно обліковувати допомогу та не втратити неприбутковий статус
Відносини у сфері оподаткування регулюються п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (ПКУ), а питання благодійної діяльності – Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (Закон № 5073). Саме цей закон визначає, що благодійність – це добровільна допомога без отримання прибутку, а її учасниками є благодійники та отримувачі допомоги (ст. 1 Закону № 5073). Благодійні організації здійснюють діяльність відповідно до своїх установчих документів, які мають містити цілі, джерела доходів і порядок звітності.
Благодійні організації можуть бути включені до Реєстру неприбуткових установ і не сплачувати податок на прибуток за умови дотримання вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ. Якщо ж такі вимоги порушуються, організація повинна подати звіт, самостійно визначити податкові зобов’язання та втрачає статус неприбуткової з наступного місяця після порушення.
Облік доходів і витрат ведеться на підставі первинних документів відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ. У звіті про використання доходів благодійна допомога відображається як у складі доходів (зокрема, добровільні внески), так і у складі витрат при її використанні. При цьому форма звіту заповнюється лише за тими показниками, які відповідають діяльності організації.
Якщо частина благодійної допомоги стала непридатною під час зберігання і це не пов’язано з порушенням законодавства, її доцільно відобразити як інші витрати. Якщо ж таке списання відбулося з порушенням вимог, його слід показати як використання коштів не за цільовим призначенням, що може вплинути на податкові зобов’язання.
При потребі платник має право подати разом зі звітністю пояснення у довільній формі, які стають її невід’ємною частиною (п. 46.4 ст. 46 ПКУ).
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44217
Заповнення реквізитів платіжної інструкції при сплаті податків за іншого платника
Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання або погасити податковий борг за рахунок власних коштів. Сплата податків і зборів здійснюється безпосередньо платником податку, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом або представником платника податку.
Згідно з п. 37 розд. ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 (Інструкція № 163), платіжна інструкція, оформлена платником у паперовій або електронній формі, повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема реквізит «Код платника». Водночас відповідно до п. 40 розд. ІІ Інструкції № 163 у разі ініціювання платіжної операції за фактичного платника або на користь фактичного отримувача (зокрема при сплаті податків, зборів та інших платежів до бюджетів) надавач платіжних послуг забезпечує можливість додатково заповнити реквізит «Код фактичного платника».
Отже, якщо податки, збори або інші платежі сплачуються за іншого платника податків у випадках, передбачених Податковим кодексом України, у платіжній інструкції у реквізиті «Код фактичного платника» зазначається податковий номер платника податків, грошові зобов’язання або податковий борг якого погашаються. Реквізити «Код платника» та «Код фактичного платника» використовуються органами ДПС для ідентифікації відповідно платника та фактичного платника під час зарахування платежу.
ПДФО: обов’язки податкового агента, строки звітності та відповідальність за порушення
Податковий агент, який нараховує або виплачує дохід фізичній особі, зобов’язаний утримати податок на доходи фізичних осіб із такого доходу за рахунок платника, застосовуючи ставку, визначену ст. 167 Податкового кодексу України (ПКУ).
Особи, які мають статус податкових агентів, а також платники єдиного внеску зобов’язані подавати до контролюючого органу за основним місцем обліку податковий розрахунок сум доходів, нарахованих (виплачених) фізичним особам, утриманого з них ПДФО та нарахованого єдиного внеску (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ). Строки подання залежать від категорії платника: фізичні особи – підприємці та особи, що провадять незалежну професійну діяльність, подають розрахунок протягом 40 календарних днів після закінчення кварталу, а інші податкові агенти – протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця (п.п. 49.18.1-49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
За порушення вимог щодо нарахування, утримання або сплати податків податкові агенти несуть фінансову відповідальність (п. 110.1 ст. 110 ПКУ). При виявленні порушень під час перевірок застосовуються штрафи, визначені ст. 125 прим. 1 ПКУ.
Зокрема, ненарахування, неутримання або несплата податку тягне за собою штраф у розмірі 10 % суми податку. Якщо такі дії вчинені умисно – штраф становить 25 %, при повторному порушенні протягом 1095 днів – 50 %, а при кожному наступному – 75 % суми податку.
Обов’язок зі сплати податкового зобов’язання та погашення податкового боргу, включаючи пеню, покладається саме на податкового агента. При цьому отримувач доходу звільняється від такого обов’язку, крім випадків, передбачених законодавством.
Водночас штрафи не застосовуються, якщо податковий агент самостійно виявив помилки під час проведення перерахунку ПДФО та виправив їх у наступних податкових періодах у межах звітного року (п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
Крім штрафів, нараховується пеня. Вона обчислюється з першого робочого дня після граничного строку сплати податкового зобов’язання або з дня виявлення заниження контролюючим органом (п.п. 129.1.4 п. 129.1 ПКУ). Пеня нараховується за кожний календарний день прострочення з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ.
Окремо передбачена адміністративна відповідальність. Неутримання або неперерахування ПДФО, а також неподання або несвоєчасне подання інформації про доходи фізичних осіб тягне за собою попередження або штраф для посадових осіб і підприємців у розмірі від 2 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне порушення протягом року штраф зростає до 3-5 таких мінімумів (ст. 163 прим. 4 КУпАП).
Податковий борг до 3060 грн: чому податкова не надсилає вимогу, але сплатити все одно потрібно
Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу платників податків, якщо загальна сума податкового боргу не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 грн × 180), тобто 3060 гривень, податкова вимога платнику не надсилається (не вручається). У такому випадку також не застосовуються заходи щодо стягнення податкового боргу.
Однак якщо сума боргу збільшується і перевищує 3060 грн, контролюючий орган надсилає або вручає платнику податкову вимогу.
Таким чином, інформація про податковий борг, який не перевищує 3060 грн, може не надходити платнику безпосередньо від податкового органу. Тому варто самостійно перевіряти стан розрахунків із бюджетом.
Для цього ДПС пропонує кілька зручних електронних сервісів, за допомогою яких можна отримати інформацію про наявність податкового боргу:
- Електронний кабінет – у вкладці «Повідомлення» меню «Вхідні документи»;
- мобільний застосунок «Моя податкова» – у розділі «Мої дані» (через застосунок також можна одразу сплатити податкові зобов’язання);
- чат-бот InfoTAX у месенджері Viber – де можна обрати відповідну опцію в меню;
- інтеграція з порталом «Дія» – дозволяє ФОП переглянути стан розрахунків із бюджетом, у тому числі інформацію про податковий борг.
ДПС закликає платників своєчасно перевіряти свої податкові зобов’язання та не допускати накопичення заборгованості. Якщо податковий борг є, навіть якщо він не перевищує 3060 грн, його необхідно сплатити.
Понад 62 млн грн податку на нерухомість отримали громади Тернопільщини
Стабільний розвиток територіальних громад області безпосередньо залежить від сумлінності платників податків. Одним із важливих джерел наповнення місцевих скарбниць залишається податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Упродовж січня-лютого 2026 року власники нерухомості спрямували до бюджетів громад області 62,2 млн гривень. Варто зазначити, що завдяки активній позиції платників фактичні надходження перевищили очікувані показники на 31%, що додатково забезпечило місцевим бюджетам 14,8 млн гривень.
Якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року, динаміка є позитивною: обсяг сплаченого податку зріс на понад 10 млн гривень.
Хто забезпечив надходження:
- юридичні особи перерахували 46,1 млн грн;
- фізичні особи (громадяни) сплатили 16,1 млн гривень.
Повідомлення про необхідність сплати податкова служба надсилає автоматично.
Проте платники можуть самостійно перевірити сформовані податкові повідомлення-рішення (ППР) у зручний для них спосіб:
- через Електронний кабінет платника;
- за допомогою мобільного застосунку «Моя податкова».
Детальна інструкція про те, на що звернути увагу при отриманні повідомлення та як провести звірку з податковою, доступна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/980389.html
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
