Новини ОДПС
Алкоголь у Додатку 5 акцизної декларації: як правильно розподілити за видами
Алкогольні напої – це продукти, отримані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом етилового спирту понад 0,5 % об’ємних одиниць, це передбачено п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (ПКУ). До них належать товари, зазначені у позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 УКТ ЗЕД, а також продукти з вмістом спирту 8,5 % і більше, що віднесені до позицій 2103 90 30 00 та 2106 90 УКТ ЗЕД.
Слабоалкогольний напій – це алкогольний напій із вмістом спирту понад 0,5 %, але не більше 8,5 %, який виробляється на основі водно-спиртової суміші або алкогольного напою з додаванням інгредієнтів і може бути насичений або ненасичений діоксидом вуглецю.
Відповідно до п.п. 14.1.26 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, виноробна продукція – це вина виноградні натуральні, вина кріплені, шампанські, ігристі та газовані вина, вермути, бренді, коньяки, виноградне сусло та інші виноматеріали, а також інші алкогольні напої з винограду, плодів і ягід.
Згідно з п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту понад 0,5 %, отриманий шляхом бродіння пивного сусла пивними дріжджами та віднесений до товарної групи 2203 00 УКТ ЗЕД. При цьому безалкогольне пиво (позиція 2202 УКТ ЗЕД) не є підакцизним товаром.
Варто нагадати, що форма декларації з акцизного податку та порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (Порядок № 14).
Відповідно до п. 10 розд. V Порядку № 14, Додаток 5 до декларації заповнюють суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом та алкогольними напоями. Такий додаток складається окремо за кожною адміністративно-територіальною одиницею, де здійснюється реалізація підакцизних товарів, із зазначенням коду території за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.
Водночас алкогольні напої, які реалізуються в Україні, повинні бути належним чином промарковані. Маркування має містити, зокрема, назву алкогольного напою, власну назву продукції, вміст спирту (у % об.) та інші обов’язкові відомості. Саме на підставі цієї інформації визначається вид алкогольного напою для заповнення декларації.
У графі 2 «Вид підакцизних товарів» Додатка 5 до декларації зазначається назва товару, який відповідно до п.п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ належить до підакцизних.
При цьому у декларації використовуються такі рядки:
рядок 1.1 «Лікеро-горілчана продукція» – зазначається інформація про горілку, лікеро-горілчані та слабоалкогольні напої;
рядок 1.2 «Виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту 8,5 % і більше» – зазначаються вина, шампанське, ігристі та газовані вина, вермути, бренді, коньяки та інші алкогольні напої з винограду, плодів і ягід;
рядок 1.3 «Пиво» – зазначається пиво всіх видів, крім безалкогольного.
Від контролю до партнерства: як ДПС впроваджує систему комплаєнс-ризиків
ДПС України продовжує впроваджувати сучасний підхід до управління податковими ризиками – систему комплаєнс-ризиків. Її ключове завдання полягає у підвищенні рівня добровільного дотримання податкового законодавства шляхом своєчасного виявлення, оцінки та зменшення ризиків. При цьому акцент робиться саме на попередженні порушень: платникам надаються роз’яснення та підтримка, що сприяє кращій взаємодії з податковими органами і дозволяє уникати необхідності застосування контрольних заходів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 854 від 25.07.2024, якою затверджено методологію реалізації експериментального проєкту з комплаєнс-ризиків, така система не вводить нових обов’язків для платників. Вона формує комплексний і структурований підхід до виявлення та управління ризиками у сфері податкового адміністрування, що, у свою чергу, дає можливість більш ефективно використовувати ресурси та знижувати рівень порушень податкового законодавства.
Комплаєнс-ризики охоплюють основні етапи виконання податкових обов’язків, зокрема реєстрацію, подання звітності, декларування та своєчасність сплати податків. Їх аналіз допомагає оперативно виявляти потенційні невідповідності та завчасно інформувати платників, щоб запобігти можливим порушенням.
Для мінімізації податкових ризиків платникам варто дотримуватися базових правил: подавати звітність у встановлені строки, своєчасно сплачувати податки, уважно перевіряти інформацію перед поданням документів, користуватися електронними сервісами ДПС, зокрема Електронним кабінетом платника, а також за потреби звертатися за консультаціями до фахівців.
Дві квитанції – один результат: строки та порядок їх отримання при електронному документообігу
Електронний документообіг між платником податків і контролюючими органами здійснюється відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ), а також законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». При цьому укладення окремого договору для такого обміну не вимагається (п. 42.6 ст. 42 ПКУ). Платник стає учасником електронного документообігу вже з моменту надсилання першого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог зазначених законів.
Порядок обміну електронними документами визначається центральним органом виконавчої влади, що формує державну фінансову політику (п. 42.6 ст. 42 ПКУ), та регулюється Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557. Відповідно до нього платник створює електронні документи у строки, встановлені законодавством, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів і застосуванням кваліфікованого електронного підпису та, за наявності, печатки.
Після підписання документ шифрується та надсилається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку протягом операційного дня. Після отримання документа здійснюється його автоматизована перевірка, яка проводиться в день надходження або не пізніше наступного робочого дня.
Під час такої перевірки контролюючий орган перевіряє дійсність електронного підпису та печатки, правильність їх накладання, відповідність формату документа, наявність обов’язкових реквізитів, а також право підпису.
За результатами перевірки платнику надсилається перша квитанція – протягом двох годин з моменту отримання документа або протягом перших двох годин наступного операційного дня. У ній повідомляється про результати перевірки. Якщо документ не прийнято, зазначаються причини, і друга квитанція вже не формується. Якщо ж перша квитанція не надійшла у встановлений строк, документ вважається неотриманим контролюючим органом.
Друга квитанція формується не пізніше наступного робочого дня після першої і є підтвердженням прийняття (реєстрації) або повідомленням про неприйняття документа. У ній зазначаються всі основні реквізити документа, дата і час його обробки, реєстраційний номер та інформація про підписувачів.
Датою та часом прийняття документа вважаються дата і час, зафіксовані у першій квитанції, за умови отримання другої квитанції про прийняття.
Якщо платник надсилає кілька примірників одного документа (наприклад, через виправлення або відсутність квитанції), оригіналом вважається останній документ, поданий до закінчення граничного строку, за умови, що він прийнятий контролюючим органом, що підтверджується другою квитанцією.
Продали банківські метали: чи потрібно платити ПДФО?
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (Закон № 2473), до валютних цінностей належать: національна валюта (гривня), іноземна валюта, банківські метали.
При цьому поняття «банківські метали» розкривається в іншому законі – «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними».
Банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, які доведені до найвищих проб (афіновані) та випускаються у вигляді зливків або порошків із сертифікатом якості, а також монет із дорогоцінних металів.
Водночас п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону № 2473 визначає, що торгівля валютними цінностями – це операції з їх купівлі, продажу або обміну. Такі операції можуть здійснюватися у готівковій формі (для банківських металів – із фізичною передачею металу) та у безготівковій формі (для банківських металів – без фізичної передачі).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами розд. IV Податкового кодексу України. Це передбачено п.п. 165.1.51 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.
Отже, дохід, отриманий фізичною особою від продажу банківських металів, які були придбані в банку, не підлягає оподаткуванню.
ФОП у відпустці по догляду за дитиною: чи потрібно платити ЄСВ після 2026 року
Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами один із батьків може оформити відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Таке право передбачене законодавством про відпустки. Відпустка надається за заявою матері або батька дитини (а в окремих випадках – інших осіб, які фактично доглядають за дитиною) і оформлюється наказом роботодавця. Важливо, що цей період зараховується до загального та безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.
Працівники, які перебувають у такій соціальній відпустці, мають право на державну допомогу відповідно до законодавства про підтримку сімей з дітьми. До 1 січня 2026 року при народженні дитини одному з батьків або опікуну, який проживає разом із дитиною, призначалася допомога у розмірі 41 280 грн: одноразово виплачувалося 10 320 грн, а решта суми – рівними частинами протягом наступних 36 місяців.
Законодавство також передбачає, що якщо така допомога була призначена до 1 січня 2026 року, її продовжують виплачувати у тих самих розмірах і за тими ж правилами до повного завершення виплат.
Окремо врегульовано питання єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ). Платниками ЄСВ, зокрема, є фізичні особи-підприємці. Разом з тим вони можуть бути звільнені від сплати внеску за себе за ті місяці, коли роботодавець сплачує за них страховий внесок у розмірі не менше мінімального.
При цьому законодавство передбачає, що за деякі категорії застрахованих осіб, зокрема тих, хто перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років та отримує відповідну допомогу, єдиний внесок нараховується у розмірі мінімального страхового внеску. Сплата такого внеску здійснюється без додаткового звернення до Пенсійного фонду.
Нарахування і сплату єдиного внеску за таких осіб здійснює Пенсійний фонд України, який також подає відповідну звітність до податкових органів.
Отже, якщо відпустку для догляду за дитиною до трьох років було оформлено до 1 січня 2026 року, то після цієї дати виплата допомоги продовжується за попередніми правилами, а сплата єдиного внеску та подання звітності здійснюється у встановленому законодавством порядку. Водночас на фізичну особу-підприємця, яка перебуває у такій відпустці, і надалі поширюються загальні правила щодо сплати ЄСВ.
Як отримати податковий номер в Україні, навіть перебуваючи за кордоном
Всі фізичні особи підлягають обов’язковій реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків. Це передбачено п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України. Така реєстрація здійснюється шляхом подання Облікової картки за формою № 1ДР, порядок якої визначено наказом Мінфіну від 29 вересня 2017 року № 822. Облікова картка є заявою для отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків (ІПН) і подається особисто, через представника або в електронній формі (через Електронний кабінет чи портал «Дія») з дотриманням вимог законодавства про електронні документи.
В Обліковій картці за ф. № 1ДР зазначаються: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата та місце народження, місце проживання (перебування), громадянство, а для іноземців – податковий номер у країні громадянства (за наявності), а також реквізити документа, що посвідчує особу (назва, номер, дата видачі, орган видачі). Для підтвердження місця проживання подається один із документів: витяг з реєстру територіальної громади, паспорт у формі книжечки або тимчасове посвідчення громадянина України. Картка заповнюється українською мовою.
Для реєстрації використовуються документи, що посвідчують особу, зокрема: паспорт громадянина України, паспорт для виїзду за кордон (з відповідною відміткою), або тимчасове посвідчення громадянина України. Облікова картка може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує його особу, копії документа довірителя та нотаріально посвідченої довіреності. За результатом реєстрації податковий орган видає Картку платника податків (ІПН), яку також може отримати представник.
Фізичні особи, які перебувають за кордоном і не можуть особисто звернутися до податкового органу в Україні, мають право надіслати документи поштою. У такому випадку необхідно направити на адресу ДПС 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8:
- заповнену та належним чином засвідчену Облікову картку за ф. № 1ДР;
- копію документа, що посвідчує особу (з чітким зображенням).
Підпис на заяві та довіреність (за наявності) повинні бути засвідчені відповідно до законодавства. Документи, видані іноземними органами, мають бути легалізовані (за потреби) та перекладені українською мовою.
Якщо оформлюється ІПН для дитини (до 14 років), документи подає один із батьків або опікун. При перебуванні за кордоном необхідно надіслати поштою:
- Облікову картку за ф. № 1ДР на дитину;
- копію свідоцтва про народження дитини;
- копію документа, що посвідчує особу одного з батьків;
- документ, що підтверджує місце проживання одного з батьків;
- витяг з реєстру територіальної громади щодо дитини (якщо є або якщо адреса відрізняється від батьків).
Готова Картка платника податків може бути надіслана за кордон на адресу, вказану заявником, або до закордонної дипломатичної установи України. Також її може отримати представник за нотаріально посвідченою довіреністю.
Як правильно заповнити Таблицю даних платника ПДВ, щоб уникнути блокування податкових накладних в ЄРПН?
Таблиця даних платника податку – це інформація, яку платник подає до податкового органу про свою діяльність, а саме про коди видів економічної діяльності, а також коди товарів і послуг, які він купує, постачає або ввозить в Україну. Це визначено п. 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.
У Таблиці обов’язково зазначаються КВЕДи, коди товарів за УКТ ЗЕД і коди послуг за ДКПП. Важливо правильно їх заповнювати: в одному рядку не можна одночасно показувати і придбання, і постачання. Коди послуг мають містити від 5 до 14 символів.
Після подання Таблиці всі коди в податкових накладних або розрахунках коригування потрібно зазначати на тому ж рівні деталізації. Якщо, наприклад, у Таблиці код вказано укрупнено (4 знаки), а в накладній – детально (більше знаків), це може стати причиною зупинення реєстрації, оскільки такі коди вважаються різними.
Навіть якщо постачання ще не відбулося, але отримано передоплату, платник має право включити такі товари до Таблиці.
Таблиця подається разом із поясненням, де потрібно описати вид діяльності з посиланням на податкову чи іншу звітність (п. 14 Порядку). При цьому подати її можна наперед – не чекаючи, поки реєстрацію податкової накладної або розрахунку коригування буде зупинено.
До відома. Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує про можливість долучитися до ініціативи ДПС з формування Єдиного каталогу типових таблиць даних платника податку на додану вартість для суб’єктів господарювання, які представляють виробничі галузі.
Проблемні питання, що виникають під час: подання таблиць даних платника податку на додану вартість; розгляду та врахування таких таблиць; виконання процедур передбачених Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 №520, а також пропозиції щодо вирішення проблемних питань і покращення комунікації між платниками та контролюючими органами можна надсилати на Електронну скринька комунікаційної податкової платформи в області: tr.ikc@tax.gov.ua.
На Тернопільщині виявлено майже сотню фактів недотримання законодавства щодо реалізації підакцизних товарів
У цьому року фахівці Головного управління ДПС у Тернопільській області продовжили системний контроль за обігом підакцизних товарів. Упродовж січня-лютого проведено 89 перевірок суб’єктів господарювання, які працюють у сфері продажу алкоголю, тютюну та пального. Результат – 99 виявлених порушень і понад 2,4 млн гривень донарахованих штрафних санкцій.
Найчастіше фіксувалися цінові порушення. Зокрема, у 45 випадках алкоголь реалізовували дешевше встановленого мінімуму, а у 18 – тютюнові вироби продавали за цінами, що перевищують максимально допустимі. Ще 13 порушень стосувалися розрахункових операцій – покупцям не видавали чеки або неналежно вели облік товарних запасів.
Поряд із цим виявлено й більш серйозні порушення. Зафіксовано по одному факту торгівлі без ліцензії алкоголем, тютюновими виробами та пальним. У п’яти випадків виявлено виробництво, зберігання чи реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку або з ознаками підробки, ще у трьох – недотримання вимог щодо обліку пального.
Контроль за ринком підакцизних товарів і надалі залишатиметься одним із пріоритетів роботи ГУ ДПС у Тернопільській області. Адже йдеться не лише про наповнення бюджету, а й про формування чесного конкурентного середовища та безпеку споживачів.
Понад 1 мільйон гривень транспортного податку отримали місцеві бюджети Тернопільщини від власників елітних авто
Транспортний податок є одним із майнових податків, що стягується не з усіх автовласників, а лише з тих, хто володіє автомобілями преміум-класу. Згідно з чинним законодавством, такими є легкові авто, не старші п’яти років, ринкова вартість яких перевищує 375 мінімальних зарплат. У 2026 році це понад 3,2 млн гривень. Для таких авто встановлено фіксовану ставку транспортного податку – 25 тис. грн на рік за кожен автомобіль.
Платники транспортного податку Тернопільщини у січні-лютому цього року сплатили до місцевих бюджетів області понад 1 млн грн цього майнового платежу. Це на 535,4 тис. грн, або ж удвічі більше очікуваних надходжень.
Із загальної суми 581,8 тис. грн податку перерахували юридичні особи, а громадяни поповнили місцеві бюджети ще на 468,6 тис. гривень.
До офіційного переліку автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2026 році, включено 1259 моделей преміум-класу, що визначено Міністерством економіки України. Перелік оприлюднений на офіційному сайті міністерства і є підставою для нарахування податку.
Серед марок, автомобілі яких найчастіше входять до списку, – Mercedes-Benz, BMW, Audi, Lexus, Porsche, Land Rover, Tesla, Jaguar, Maserati, Bentley, Rolls-Royce, Ferrari, Lamborghini, Aston Martin, McLaren, а також окремі дорогі моделі Toyota та Volvo.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
