Новини ОДПС
365 днів на ПДВ: коли ще можна включити до податкового кредиту
Платник ПДВ має право включити суму податку до податкового кредиту не лише у періоді отримання податкової накладної, а й у наступних звітних періодах, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати її складання. Це передбачено п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.
Якщо податкова накладна або розрахунок коригування зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) із порушенням строків, суми ПДВ включаються до податкового кредиту в тому звітному періоді, коли відбулася їх фактична реєстрація. Водночас таке включення також обмежене загальним строком – не пізніше ніж через 365 календарних днів із дати складання документа.
Отже, якщо з моменту складання податкової накладної до її реєстрації в ЄРПН минуло більше ніж 365 календарних днів, покупець втрачає право на формування податкового кредиту за такою накладною.
Наприклад, якщо податкова накладна була складена 24.01.2025, але зареєстрована в ЄРПН лише 30.01.2026, тобто пізніше ніж через 365 календарних днів з дати її складання, покупець вже не має права включити суму ПДВ за такою накладною до податкового кредиту, оскільки граничний строк для реалізації такого права сплинув.
Безкоштовно для працівників: чи виникають ПДВ-зобов’язання?
Якщо підприємство передає своїм працівникам товари безоплатно, навіть якщо ці товари були отримані як благодійна допомога, така операція все одно вважається постачанням товарів. Відповідно до п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, безоплатна передача підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ і в загальному випадку оподатковується на загальних підставах.
Водночас при визначенні податкових зобов’язань важливо правильно встановити базу оподаткування. Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ вона визначається виходячи з договірної вартості товарів, але не може бути нижчою за ціну їх придбання.
Якщо ж підприємство передає товари, які воно саме отримало безоплатно, фактична ціна їх придбання дорівнює нулю. У такому випадку і база оподаткування ПДВ також дорівнює нулю. Відповідно, хоча сама операція і вважається об’єктом оподаткування, податкові зобов’язання з ПДВ фактично не нараховуються.
Отже, безоплатна передача таких товарів працівникам формально є постачанням, але за відсутності вартості придбання не призводить до нарахування ПДВ.
Декларація фізособи: ключові строки подання та сплати податкових зобов’язань за рік
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний період, який дорівнює календарному року (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (ПКУ)). Це правило поширюється на платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб. Граничний строк подання – до 1 травня року, що настає за звітним, за винятком окремих випадків, визначених розд. IV ПКУ.
Разом з тим, якщо платник податку має право на податкову знижку, він відображає підстави для її нарахування із зазначенням конкретних сум у річній декларації. У такому випадку декларацію можна подати пізніше – до 31 грудня включно року, що настає за звітним (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ). Тобто для отримання податкової знижки законодавство передбачає більш тривалий строк подання декларації.
Водночас подання декларації не звільняє від обов’язку своєчасної сплати податкових зобов’язань. Згідно з п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа повинна самостійно сплатити визначену у декларації суму податку до 1 серпня року, що настає за звітним.
Таким чином, законодавство чітко розмежовує строки: для обов’язкового декларування – до 1 травня, для реалізації права на податкову знижку – до кінця року, а для сплати податкових зобов’язань – до 1 серпня. Дотримання цих термінів дозволяє уникнути штрафів і водночас скористатися передбаченими податковими перевагами.
Імпорт електроенергії: акцизний податок і звітність без помилок
Суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з підакцизними товарами, зокрема електричною енергією, повинні дотримуватися вимог щодо сплати та звітування з акцизного податку. Відповідно до п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (ПКУ) платниками акцизного податку є, зокрема, виробники електричної енергії, які мають ліцензію та реалізують її на ринку, а також суб’єкти господарювання і постійні представництва, які ввозять підакцизні товари на митну територію України. При цьому згідно з п. 215.1 ст. 215 ПКУ електрична енергія належить до підакцизних товарів.
У разі імпорту електроенергії податкові зобов’язання виникають на дату подання митної декларації для митного оформлення або на дату їх нарахування контролюючим органом у визначених законодавством випадках (п. 216.4 ст. 216 ПКУ). Сплатити акцизний податок необхідно до або в день подання митної декларації.
Платники акцизного податку, які мають чинні ліцензії на діяльність із підакцизною продукцією, зобов’язані подавати податкову декларацію за кожний звітний період незалежно від факту здійснення діяльності (п.п. 49.2¹ п. 49.2 ст. 49 ПКУ). Відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ декларація подається щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного періоду до контролюючого органу за місцем реєстрації.
Важливо, що перелік імпортерів підакцизних товарів, які звільняються від подання декларації, є вичерпним і визначений у п. 223.2 ст. 223 ПКУ із посиланням на окремі підпункти п. 215.3 ст. 215 ПКУ. Електрична енергія до цього переліку не включена, тому імпортери електроенергії зобов’язані подавати декларацію.
Форма декларації з акцизного податку та порядок її заповнення і подання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14. У Додатку 6 до декларації здійснюється розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії, а в розділі Е відображаються відповідні податкові зобов’язання. Якщо імпортер не є виробником електроенергії та не реалізує її на ринку, у відповідних рядках Додатку 6 і розділу Е зазначаються нульові показники.
Отже, підприємство, яке імпортує електричну енергію, визнається платником акцизного податку і зобов’язане подавати відповідну декларацію у встановлені строки.
Коли і як ФОП-роботодавцю сплачувати єдиний соціальний внесок
Фізичні особи – підприємці, які використовують працю найманих працівників, є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ). Це визначено абзацом третім п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Важливо, що обов’язок зі сплати ЄСВ виникає як при трудових відносинах, так і при укладенні цивільно-правових договорів (крім випадків, коли роботи виконує інший ФОП за своїми видами діяльності).
Основне правило просте: нарахований за місяць єдиний внесок потрібно сплатити не пізніше 20 числа наступного місяця. Тобто підприємець-роботодавець щомісяця відповідає за своєчасну сплату ЄСВ за своїх працівників.
Разом з тим є ще одна важлива вимога. Під час кожної виплати заробітної плати або іншого доходу, на який нараховується ЄСВ, підприємець зобов’язаний одночасно перерахувати і сам внесок. Фактично це означає, що ЄСВ сплачується авансово – у момент виплати доходу.
Окремо врегульовано ситуації, коли виплати здійснюються за рішенням суду або після звільнення працівника. У таких випадках єдиний внесок сплачується одразу під час отримання коштів для цих виплат.
Отже, для підприємця-роботодавця важливо не лише дотриматися граничного строку – до 20 числа, а й не забувати про обов’язок сплачувати ЄСВ одночасно з кожною виплатою доходу працівнику.
Податкові пільги 2026: що змінилось і де шукати актуальну інформацію
Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що на офіційному вебпорталі ДПС України станом на 31 березня 2026 року оновлено довідники податкових пільг. Зокрема, оприлюднено Довідник податкових пільг № 133/1, який відображає втрати доходів бюджету, а також Довідник інших податкових пільг № 133/2.
Оновлені довідники містять актуальну інформацію про пільги з основних податків, зокрема податку на прибуток підприємств, плати за землю, податку на додану вартість, акцизного податку на вироблені в Україні підакцизні товари, податку на нерухоме майно (крім земельних ділянок), а також місцевих податків і зборів.
Користування цими довідниками дає змогу платникам податків своєчасно перевірити наявність пільг, правильно застосувати їх у податковому обліку та уникнути помилок під час звітування.
Ознайомитися з оновленими довідниками пільг платники можуть за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.
Простір рішень, підтримки і нових можливостей
Податки більше не мають бути складною головоломкою – сьогодні їх можна вирішити швидко й зрозуміло за підтримки фахівців. Саме для цього працюють Офіси податкових консультантів, де платники отримують не лише відповіді, а й практичні рішення та допомогу, щоб уникати помилок у майбутньому.
Тут допомагають і громадянам, і бізнесу: пояснюють особливості оподаткування, навчають користуватися електронними сервісами та правильно подавати звітність. У складних ситуаціях чи спорах із податковими органами фахівці підкажуть порядок дій і допоможуть обрати ефективну стратегію.
Окрему увагу приділяють перевіркам, РРО/ПРРО, обігу підакцизних товарів, а також питанням реєстрації податкових накладних. Консультують і з фінансових тем — погашення боргів, ЄСВ, трансфертного ціноутворення та електронних довірчих послуг. Підтримують і грантоотримувачів, допомагаючи правильно враховувати фінансування та уникати ризиків.
Сервіс працює у форматі відкритого діалогу: за QR-кодом можна залишити анонімний відгук. Офіси податкових консультантів – це місце, де складне стає простим і зрозумілим.
Як ФОП уникнути подвійного нарахування ЄСВ при роботі за цивільно-правовими договорами
Законодавством визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці – підприємства, установи, організації та фізичні особи – підприємці, які використовують працю фізичних осіб за трудовими договорами або за цивільно-правовими договорами. Водночас якщо роботи чи послуги виконує фізична особа – підприємець і вони відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі, то нарахування єдиного внеску на такі виплати не здійснюється (п. 1 ч. першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Облік платників єдиного внеску здійснюється контролюючими органами, і факт взяття на облік підтверджується даними з Єдиного державного реєстру. Такі відомості формуються та оприлюднюються на порталі електронних сервісів.
Відомості з Єдиного державного реєстру можна отримати у різних формах: як безоплатний доступ до інформації, у вигляді виписки або витягу – як у паперовій, так і в електронній формі. Обидві форми мають однакову юридичну силу та містять актуальні дані на момент запиту або на визначену дату. Водночас окремі документи, наприклад для проставлення апостиля, надаються лише у паперовій формі.
Таким чином, щоб уникнути подвійного нарахування єдиного внеску, фізична особа – підприємець, яка виконує роботи або надає послуги за цивільно-правовими договорами, повинна підтвердити, що діє саме як підприємець у межах своїх видів діяльності. Для цього вона надає замовнику копію виписки з Єдиного державного реєстру, де зазначені відповідні КВЕДи. Це дає можливість замовнику не нараховувати єдиний внесок на такі виплати.
Понад 2,3 млрд грн за квартал – сплата єдиного внеску на Тернопільщині
Основний ресурс фінансування соціальної сфери – єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Саме він забезпечує основу для виплати пенсій, допомоги з безробіття та підтримки громадян у разі виробничих травм чи професійних захворювань.
Упродовж першого кварталу цього року платники Тернопільської області спрямували до бюджету 2 млрд 306,8 млн грн єдиного соціального внеску.
Тернопільщина не лише виконала план, а й суттєво його перевищила. Рівень виконання – 118%, це дозволило додатково залучити 357,2 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом 2025 року надходження зросли на 151,2 млн грн, або на 7%.
Окремо варто відзначити березневі показники: лише за один місяць до бюджету надійшло 806 млн грн ЄСВ.
Водночас законодавство передбачає винятки. Від сплати єдиного внеску звільняються окремі категорії громадян: підприємці, зареєстровані на тимчасово окупованих територіях, наймані працівники (за яких внесок сплачує роботодавець), пенсіонери, люди з інвалідністю, мобілізовані на час служби, а також фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування за відсутності доходу.
Майже 5,5 млрд грн отримав бюджет від платників Тернопільської області
Перший квартал року відзначився позитивними результатами у наповненні бюджетів. Упродовж січня-березня до бюджетів усіх рівнів надійшло 5 млрд 472,3 млн грн податків і зборів, адміністрування яких здійснює ГУ ДПС у Тернопільській області. Планові показники виконано на 104%, що дозволило додатково залучити 205,3 млн грн понад заплановані обсяги. У порівнянні з аналогічним періодом 2025 року надходження зросли на 719,7 млн грн, або на 15%.
До загального фонду державного бюджету спрямовано 2 млрд 630,7 млн грн, що на 300 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Основні бюджетоформуючі податки:
- податок на доходи фізичних осіб – 552 млн грн (+83,4 млн грн до минулого року);
- військовий збір – 636,3 млн грн (+167 млн грн);
- податок на прибуток підприємств – 459,7 млн грн (+49,4 млн грн);
- податок на додану вартість – 908,3 млн грн (+23,3 млн грн).
Відчутний фінансовий ресурс отримали й місцеві бюджети – за перші три місяці року їх надходження перевищили 2,5 млрд грн.
За цими цифрами – щоденна праця бізнесу, підприємців і громадян, які сумлінно виконують свої податкові зобов’язання. В свою чергу податкова служба системно працює над удосконаленням усіх процесів: розвиває електронні сервіси, спрощує адміністративні процеси та скорочує кількість випадків блокування податкових накладних.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
