Новини ОДПС
Бартер без обмежень: чи можуть аграрії на 4 групі єдиного податку працювати без грошей
Бартерна (товарообмінна) операція, відповідно до п.п. 14.1.10 Податкового кодексу України (ПКУ), – це розрахунок за товари, роботи чи послуги у негрошовій формі в межах одного договору. Тобто сторони фактично обмінюються товарами або послугами без використання грошей.
За договором міни, як визначено ст. 715 Цивільного кодексу України, кожна сторона передає іншій товар в обмін на інший. При цьому кожен учасник одночасно є і продавцем свого товару, і покупцем отриманого. До таких договорів застосовуються загальні правила купівлі-продажу та інших суміжних договорів, якщо це не суперечить суті бартеру.
Для платників єдиного податку четвертої групи об’єктом оподаткування є не дохід, а площа сільськогосподарських угідь або земель водного фонду, які перебувають у власності чи користуванні (п. 292¹.1 ПКУ).
Податкове законодавство не встановлює обмежень щодо проведення бартерних операцій для таких платників. Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи можуть здійснювати бартер (взаємозалік) без порушення вимог ПКУ.
Запитували-відповідаємо: які документи подати та що врахувати при добровільній участі у системі соцстрахування
Перелік документів для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування визначено п.п. 1 п. 3 розд. V Інструкції, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (Інструкція № 449).
Особи, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, подають до контролюючого органу за місцем проживання пакет документів у паперовій або електронній формі. До нього входить заява про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або заява про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (у разі одноразової сплати єдиного внеску) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449.
Крім заяви, необхідно подати копію документа, що посвідчує особу, копію трудової книжки (за наявності), а також виписку з системи персоніфікованого обліку за формою ОК-5.
Окремі категорії осіб подають додаткові документи. Зокрема, члени особистого селянського господарства, які не підлягають обов’язковому страхуванню, повинні надати документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві. Водночас особи, визначені абзацом шостим частини першої статті 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» додатково подають копію трудового договору.
Таким чином, для укладення договору про добровільну участь важливо подати повний пакет документів відповідно до вимог Інструкції № 449, адже саме це є підставою для включення особи до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування та подальшого нарахування страхового стажу.
ДПС запроваджує новий інструмент, який допоможе бізнесу уникати блокування податкових накладних
ДПС запроваджує новий інструмент, який допоможе бізнесу уникати блокування податкових накладних. Це «дорожні карти», які допоможуть платникам ПДВ без помилок заповнити і подати Таблицю даних. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби Леся Карнаух.
«Іноді навіть однієї несуттєвої помилки достатньо, щоб зупинити процес. Одна неточність і податкова накладна зупинена. Завдяки комплексу заходів нам вже вдалося суттєво скоротити відсоток заблокованих податкових накладних. На сьогодні він становить 0,1 – 0,15%. Робимо наступний крок, щоб полегшити роботу бізнесу. Щоб технічні помилки не зупиняли роботу сумлінних платників», – сказала Леся Карнаух.
ДПС розробила ще один практичний інструмент. Фахівці ДПС проаналізували низку кейсів, запити профільних асоціацій, врахували специфіку різних видів господарської діяльності.
Розробили «дорожні карти» для роботи з таблицями даних платника податку на додану вартість. Не теорія, а чіткі практичні поради. Все те, що допоможе правильно заповнити Таблицю даних і уникнути помилок.
Таблиця даних платника податку – це зведена інформація про коди видів економічної діяльності (КВЕД), коди товарів (УКТЗЕД) та послуг (ДКПП), які платник регулярно постачає, виготовляє та реалізує на території України.
Цільові групи, для яких подання таблиці є найбільш актуальним:
- виробнича та переробна сфери;
- будівництво;
- сфера надання послуг та виконання робіт;
- сільськогосподарські товаровиробники.
«Дорожні карти» вже на вебпорталі ДПС:
Основні вимоги та особливості подання
Подання Таблиці даних має свої особливості, неврахування яких може призвести до відмови в її врахуванні:
1. Таблиця обов'язково подається з поясненням, де зазначено вид діяльності з посиланням на податкову та іншу звітність.
2. Документ подається в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій.
3. У разі ведення кількох видів діяльності – таблицю даних платника ПДВ можна подавати окремо на кожен з видів діяльності.
4. На коди, які є у врахованій таблиці даних платника, повторно таблиця не подається.
5. Для розкриття суті господарських операцій можуть бути надані також копії документів, що підтверджують специфіку діяльності.
Що обов'язково вказати в поясненні?
Для позитивного рішення комісії платник має розкрити суть своєї діяльності.
Пояснення повинно містити інформацію про:
- платника податку та специфіку його діяльності,
- трудові ресурси, задіяні у господарській діяльності (згідно з Податковим розрахунком сум доходу),
- матеріальні ресурси (з відображенням у формі 20-ОПП та фінансовій звітності): основні засоби, транспорт, земельні угіддя, спецтехніка,
- дозвільні документи: ліцензії, допуски та інші необхідні документи,
- обов’язкове посилання на податкову та фінансову звітність платника.
Чому Таблицю можуть не врахувати: типові помилки
Коли комісія приймає рішення про неврахування таблиці:
- таблиця даних платника подана без пояснення,
- у поясненні відсутні:
посилання на податкову та фінансову звітність,
не розкрито суті господарських операцій,
- у суб’єкта господарювання відсутні трудові ресурси для виконання робіт або зарплата менше мінімально встановленого рівня,
- у поясненні виявлена розбіжність між зазначеною платником інформацією та даними автоматизованих систем.
Наприклад:
- сільгоспвиробник подає таблицю на реалізацію продукції, але не має інформації про земельні ділянки, техніку чи персонал.
- кредит сформовано за рахунок придбання товарів, що не стосуються основної діяльності (наприклад, закупівля оргтехніки та продуктів харчування для будівельних робіт).
- виявлено невідповідність між інформацією від платника та даними автоматизованих систем ДПС.
- розмір заробітної плати працівників нижчий законодавчо встановленого мінімуму.
Остання декларація ФОП: що потрібно знати при припиненні діяльності
Податкова декларація подається за звітний період у строки, визначені Податковим кодексом України, до контролюючого органу за місцем обліку платника, це передбачено п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (ПКУ). При цьому платник зобов’язаний подавати декларації за кожен період, у якому виникають об’єкти оподаткування або є показники для декларування.
У разі припинення або реорганізації діяльності декларація може бути подана за той звітний період, на який припадає дата припинення, навіть якщо він ще не завершений (п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ). Датою припинення підприємницької діяльності є дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру, після чого до Державного реєстру фізичних осіб вноситься інформація про припинення (п.п. 65.10.1 п. 65.10 ст. 65 ПКУ).
Водночас припинення діяльності не звільняє фізичну особу від виконання податкових зобов’язань, що виникли під час ведення бізнесу, і не змінює строків їх сплати чи застосування штрафних санкцій (п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ). Якщо ж після державної реєстрації припинення особа продовжує діяльність, вона вважається такою, що здійснює її без взяття на облік.
Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою, але анулюється у день отримання податковим органом від державного реєстратора повідомлення про припинення діяльності (п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ). При цьому податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку нараховуються до останнього дня місяця, в якому відбулося таке анулювання. Останнім податковим періодом вважається період, у якому податкова отримала повідомлення про припинення.
Платники єдиного податку першої та другої груп подають декларацію у строки, встановлені для річного звітного періоду, із зазначенням доходу, авансових внесків та сум єдиного внеску (п. 296.2 ст. 296 ПКУ). Платники третьої групи звітують щокварталу (п. 296.3 ст. 296 ПКУ), а у декларації за IV квартал також відображають суми єдиного внеску.
Якщо підприємець використовував сільськогосподарські землі, він зобов’язаний подати разом із декларацією додаток із розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (п. 297¹.1 ст. 297¹ ПКУ).
Форма декларації затверджена наказом Мінфіну № 578 (у редакції наказу № 57 від 31.01.2025) і передбачає подання, зокрема, додатка 1 (щодо єдиного внеску) та додатка 2 (щодо мінімального податкового зобов’язання).
Подати декларацію можна в один із способів: особисто або через уповноважену особу, поштою з повідомленням про вручення або в електронній формі. Важливо, що електронну декларацію можуть не прийняти лише у разі недійсного електронного підпису. Водночас після внесення запису про припинення діяльності електронний документообіг із податковою може бути припинений (п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
В умовах воєнного стану платники можуть звертатися до будь-якого діючого центру обслуговування платників незалежно від місця обліку.
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку подає останню декларацію за період, у якому відбулося припинення діяльності, з наростаючим підсумком з початку року. У декларації обов’язково проставляється відмітка про подання за останній звітний період. Разом із нею подається додаток 1 (крім випадків звільнення від сплати ЄСВ) та, за потреби, додаток 2. Подати декларацію можна як в електронній формі (за наявності чинного підпису), так і на папері – до податкового органу за місцем обліку або до будь-якого працюючого ЦОП.
Як отримати довідку про доходи: строки, форма та особливості для виїзду за кордон
Порядок подання фізичними особами Декларації про майновий стан і доходи визначений ст. 179 Податкового кодексу України (ПКУ). Згідно з п. 179.1 ПКУ платник податку зобов’язаний подавати таку декларацію у випадках, передбачених законодавством.
Особливі вимоги встановлені для резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання. Вони повинні подати декларацію не пізніше ніж за 60 календарних днів до виїзду (п. 179.3 ПКУ). Після отримання декларації контролюючий орган протягом 30 календарних днів перевіряє правильність визначення податкових зобов’язань, факт їх сплати та видає довідку про сплату або відсутність заборгованості. Така довідка подається митним органам і є підставою для проведення митних процедур.
За зверненням платника податків контролюючий орган видає довідку за формою, затвердженою наказом Мінфіну № 568 (п. 179.12 ПКУ). Вона надається безоплатно на підставі поданої декларації та заяви.
Заява разом із декларацією подається до контролюючого органу за місцем податкового обліку, а для внутрішньо переміщених осіб – до будь-якого контролюючого органу. У заяві обов’язково зазначається норма ПКУ, що передбачає видачу довідки, а також установа, куди її буде подано. Подати заяву можна і в електронній формі через Електронний кабінет, зокрема через меню «Листування з ДПС».
Строки видачі довідки різняться: до 10 календарних днів – за загальним правилом, і до 30 календарних днів – для осіб, які виїжджають на постійне проживання за кордон, після подання декларації та сплати податків. Довідка надається у паперовій або електронній формі та для таких осіб є дійсною протягом 60 календарних днів.
Довідка видається лише за відсутності заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та інших невиконаних податкових зобов’язань. При їх наявності, неподання звітності або недостовірних даних контролюючий орган надає вмотивовану відмову.
Декларація подається за поточний рік і, за потреби, за попередні звітні періоди, якщо обов’язок подання не був виконаний. Після її перевірки контролюючий орган визначає податкові зобов’язання та надсилає податкове повідомлення. Платник зобов’язаний сплатити визначені суми, включаючи штрафи і пеню (за наявності).
Довідка підписується керівником контролюючого органу та скріплюється печаткою. Вона містить основні дані про платника, суми отриманих доходів (у тому числі іноземних), загальний річний дохід, а також суму податкових зобов’язань. Для осіб, які виїжджають за кордон, у довідці також зазначається інформація про відсутність невиконаних податкових зобов’язань.
Понад 636 млн грн на потреби війська: надходження військового збору на Тернопільщині
Військовий збір – це кошти, які напряму працюють на захист держави. Вони спрямовуються на дрони, засоби захисту, техніку та необхідне спорядження для наших захисників.
За січень-березень цього року громадяни та бізнес області спрямували до державного бюджету 636,3 млн гривень військового збору. Це на 167 млн грн, або ж на 35,6% більше, ніж у першому кварталі минулого року. Такий результат став можливим завдяки кільком чинникам: законодавчим оновленням, розширенню категорій платників і зростанню податкової свідомості громадян.
Податкова служба Тернопільщини дякує кожному, хто сумлінно й відповідально виконує свій фінансовий обов’язок. У час війни це є проявом громадянської гідності та пряма підтримка наших захисників.
Понад 2,5 млрд грн податкових платежів надійшло до місцевих бюджетів Тернопільщини
За перший квартал цього року громади області отримали 2 млрд 549,1 млн грн податків та зборів. Це на 145,6 млн грн більше запланованих показників, а порівняно із січнем-березнем 2025 року надходження зросли на 450 млн грн (+21,4%).
Найбільшу частину від загальних надходжень забезпечив податок на доходи фізичних осіб – 1,7 млрд грн, що демонструє важливість праці кожного мешканця для розвитку громади. Малий бізнес упродовж перших трьох місяців року сплатив 433,2 млн грн єдиного податку. Ще понад 206,7 млн грн надійшло від земельного податку та орендної плати, а податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, забезпечив 79,3 млн гривень.
Податкова служба Тернопільщини висловлює вдячність усім платникам Тернопільщини за відповідальність та активну позицію. Кожна сплачена гривня податків працює на благо громади та її фінансову стабільність.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
