Новини ОДПС
4ДФ і продаж корпоративних прав: обов’язки нотаріуса
Корпоративні права – це права особи, яка має частку в статутному капіталі компанії. Вони дають можливість брати участь в управлінні підприємством, отримувати прибуток (дивіденди) та частину майна у разі ліквідації, а також інші права, передбачені законом і статутом.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Податковим кодексом України.
Нотаріуси зобов’язані подавати інформацію до податкових органів про посвідчені договори:
- державні нотаріуси – щомісяця;
- приватні нотаріуси – щокварталу (з розбивкою по місяцях).
У звітах зазначаються дані про договори купівлі-продажу, дарування, спадщину, а також їх вартість і сплачені податки.
Податкові агенти (зокрема підприємства та підприємці) повинні подавати податковий розрахунок щодо доходів фізичних осіб і утриманих податків:
- підприємці та особи з незалежною діяльністю – щокварталу;
- інші податкові агенти – щомісяця.
Такий розрахунок подається лише тоді, коли фактично були нараховані або виплачені доходи.
Інвестиційний дохід від операцій із корпоративними правами має ознаку доходу «112».
Якщо укладається договір купівлі-продажу корпоративних прав між юридичною особою (покупцем) і фізичною особою (продавцем), нотаріус не відображає цей дохід у формі 4ДФ.
У цьому випадку податковим агентом є юридична особа-покупець, яка і повинна:
- відобразити дохід у формі 4ДФ (за ознакою «112»);
- подати звіт до податкової у встановлені строки.
Алкоголь у подарункових наборах: як правильно відображати акцизні марки в чеках РРО/ПРРО
Застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг регулюється Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» (Закон № 265). Дія цього Закону поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їхні господарські одиниці та уповноважених осіб, які здійснюють розрахункові операції як у готівковій, так і в безготівковій формі.
Відповідно до ст. 8 Закону № 265, форма і зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок і книг обліку, а також подання звітності визначаються центральним органом виконавчої влади, що формує та реалізує державну фінансову політику. Такі вимоги закріплені, зокрема, у Положенні про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.
Цим Положенням встановлено обов’язкові реквізити фіскального касового чека. Зокрема, для алкогольних напоїв чек має містити цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серію та номер), або реквізити електронної акцизної марки – у випадках, передбачених законодавством (п. 2 розд. ІІ Положення № 13). При цьому рядки чека щодо товарів повторюються відповідно до кількості найменувань продукції, що продається (п. 3 розд. ІІ Положення № 13).
Змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329, передбачено обов’язкове відображення з 01.10.2021 у фіскальних чеках цифрового значення штрихового коду акцизної марки на алкогольні напої для всіх РРО та ПРРО.
Для підакцизних товарів діють окремі вимоги: у чеку необхідно зазначати не узагальнену назву (наприклад, «вино» чи «горілка»), а конкретне найменування кожної одиниці товару. Також обов’язково відображаються код товару згідно з УКТ ЗЕД, ціна, кількість і реквізити акцизної марки. Ці дані можуть вноситися вручну або шляхом сканування штрихового коду, залежно від технічних можливостей РРО.
Якщо реалізуються подарункові набори, що містять декілька пляшок алкогольних напоїв, у фіскальному чеку необхідно окремо зазначити реквізити акцизної марки кожної пляшки, яка входить до такого набору. Це є обов’язковою умовою для дотримання вимог Закону № 265 та Положення № 13.
Заповнення таблиці 2 Д4: продаж металобрухту після демонтажу без витрат на придбання
Порядок заповнення і подання звітності з податку на додану вартість визначений Порядком № 21, затвердженим Міністерством фінансів України. Розрахунок сум ПДВ, які не були сплачені до бюджету у зв’язку з використанням податкових пільг, здійснюється у додатку 4 (Д4) до декларації з ПДВ, а саме у таблиці 2. Такий розрахунок проводиться щодо операцій, звільнених від оподаткування, із застосуванням кодів пільг відповідно до чинного довідника.
Таблиця 2 заповнюється лише у випадку, якщо протягом звітного періоду платник здійснював операції з постачання товарів або послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ. У ній зазначаються найменування та код податкової пільги згідно з довідником. Також відображається сума податку, яка не була сплачена до бюджету через використання пільги. Ця сума розраховується окремо для кожної пільги за встановленою формулою та не підсумовується наростаючим підсумком з початку року. При цьому до розрахунку не включаються обсяги придбання товарів чи послуг у осіб, які не є платниками ПДВ, а також придбання необоротних активів без ПДВ, якщо вони використовуються у звільнених операціях.
Крім того, у таблиці зазначається обсяг операцій з постачання, які звільнені від ПДВ. Окремо відображаються обсяги придбаних товарів або послуг (як у поточному, так і в попередніх періодах), які були використані у звільнених операціях, із розподілом за ставками ПДВ 20, 7, 0 або 14 відсотків.
Водночас, якщо для здійснення таких звільнених операцій, як, наприклад, постачання брухту чорних і кольорових металів, що утворився в результаті демонтажу основних засобів, товари або послуги не придбавалися, тоді у таблиці заповнюються лише показники щодо пільги, суми несплаченого податку та обсягів постачання, а дані про придбання не зазначаються.
Оренда чи позичка: чи діють обмеження площі для безоплатного користування ФОП?
Варто нагадати, що фізичні особи – підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, поділяються на групи платників єдиного податку відповідно до ст. 291 Податкового кодексу України (ПКУ). При цьому закон встановлює як умови перебування у відповідних групах, так і випадки, коли особа не може бути платником єдиного податку.
Зокрема, відповідно до п.п. 291.5.3 ПКУ, не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп ФОП, які надають в оренду земельні ділянки площею понад 0,2 гектара, житлові приміщення (або їх частини) площею понад 400 кв. м, а також нежитлові приміщення (будівлі, споруди або їх частини) площею понад 900 кв. м.
Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 передбачає, що діяльність за КВЕД 68.20 охоплює надання в оренду та експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна. Це включає житлові та нежитлові будівлі, складські приміщення, земельні ділянки, а також інше нерухоме майно, яке може передаватися в довгострокове користування за плату.
За нормами Цивільного кодексу України договір оренди передбачає передачу майна у користування саме за плату. Натомість за договором позички майно передається у безоплатне користування. Таким чином, ключова різниця між цими договорами полягає у наявності або відсутності оплати.
Оскільки податкові обмеження, встановлені ПКУ, стосуються саме надання майна в оренду за плату, то ФОП – платник єдиного податку другої або третьої групи, який здійснює діяльність за КВЕД 68.20, має право передавати житлові або нежитлові приміщення у безоплатне користування за договором позички, навіть якщо їх загальна площа перевищує встановлені ПКУ обмеження.
Таким чином, обмеження щодо площі застосовуються лише до платної оренди, а безоплатне користування (позичка) не підпадає під ці обмеження.
Податковий календар на 15 квітня
15 квітня – останній день подання звітності:
- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) за березень 2026 року;
- довідки про використані розрахункові книжки за березень 2026 року.
Довідково. Для своєчасного подання звітності до Державної податкової служби України та сплати податків і зборів до бюджету України пропонуємо користуватися інтерактивним Податковим календарем, розміщеним на платформі Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/calendar/ (для зміни місяця використовуйте стрілку).
Податковий календар на 17 квітня
17 квітня – останній день сплати податку, збору (платежу):
- військового збору фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування авансових платежів з військового збору за І квартал 2026 року, розрахованих самостійно згідно з фактичними даними обліку доходів і витрат;
- ПДФО фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб за І квартал 2026 року, розрахованих самостійно згідно з фактичними даними обліку доходів і витрат.
Довідково. Для своєчасного подання звітності до Державної податкової служби України та сплати податків і зборів до бюджету України пропонуємо користуватися інтерактивним Податковим календарем, розміщеним на платформі Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/calendar/ (для зміни місяця використовуйте стрілку).
Як звітувати про КІК, якщо прибуток від’ємний?
Фізичні особи – резиденти України, які визнаються контролюючими особами контрольованих іноземних компаній (КІК), зобов’язані подавати Звіт про КІК разом із річною декларацією про майновий стан і доходи. Це передбачено положеннями п.п. 39².5.2 п. 39².5 ст. 39² та п. 170.13 ст. 170 Податкового кодексу України (ПКУ). Звітність подається в електронній формі з дотриманням вимог законів про електронні документи та електронну ідентифікацію.
Оподаткування КІК регулюється ст. 39² ПКУ. Відповідно до п.п. 39².2.2 ПКУ об’єктом оподаткування є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці володіння або контролю фізичної особи. Ця сума включається до загального річного оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Скоригований прибуток КІК визначається за даними неконсолідованої фінансової звітності іноземної компанії відповідно до п.п. 39².3.1 ПКУ. Він розраховується окремо для кожної КІК. Якщо результат є від’ємним (збиток), він не зменшує прибуток інших КІК, але може бути врахований у майбутніх періодах цієї ж компанії (п.п. 39².3.3 ПКУ).
Форма декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо її заповнення затверджені наказом Мінфіну України від 02.10.2015 № 859. Згідно з Інструкцією, додатки є невід’ємною частиною декларації та подаються разом із нею.
Окремо встановлено, що додаток КІК подається фізичною особою – контролюючою особою незалежно від того, чи є об’єкт оподаткування. Він заповнюється щодо кожної контрольованої іноземної компанії окремо.
Якщо КІК у звітному році має від’ємний скоригований прибуток (збиток), додаток КІК все одно подається. У такому випадку вказуються загальні дані про компанію, а в розділах щодо розрахунку доходу та податкових зобов’язань проставляються нульові значення.
Таким чином, навіть за відсутності прибутку у КІК або при наявності збитку, контролююча особа зобов’язана подати додаток КІК до декларації в повному обсязі з відображенням нульових показників у відповідних розділах.
Як подавати Податковий розрахунок (форма 4 ДФ) у 2026 році
З 1 січня 2026 року фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, повинні подавати Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) щокварталу з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Наразі ДПС, Міністерство фінансів України, Міністерство соціальної політики, сімʼї та єдності України, Пенсійний фонд України, Державна регуляторна служба України та інші державні органи працюють над погодженням проєкту наказу щодо оновлення квартальної форми такого Розрахунку.
Звертаємо увагу, що оскільки на сьогодні залишається чинною форма Розрахунку для звітного періоду місяць, то такі Розрахунки за січень, лютий та березень 2026 року ДПС приймає та опрацьовує.
Граничний строк подання Розрахунку за І квартал 2026 року – 11 травня 2026 року. Несвоєчасно поданими вважатимуться лише Розрахунки, подані після цієї дати.
Просимо врахувати цю інформацію під час подання звітності.
Понад 600 млн грн доходу: жителі Тернопільщини прозвітували про свої статки
Цьогорічна кампанія декларування доходів громадян на Тернопільщині продемонструвала високий рівень громадянської відповідальності. Жителі області задекларували загалом 601,9 млн грн доходу. Суми податків, які громадяни нарахували собі самостійно, зросли: до сплати визначено 29,1 млн грн ПДФО та 16,7 млн грн військового збору. Станом на сьогодні до бюджету вже надійшло понад 22 млн грн цих платежів.
Аналіз структури доходів вказує на активність краян у різних сферах:
- спадщина та дарування: 709 громадян задекларували 200,3 млн грн. Ця категорія забезпечила найбільші надходження ПДФО – 15,7 млн грн;
- операції з майном: 312 осіб отримали 94,8 млн грн від продажу рухомого й нерухомого майна, а 234 орендодавці задекларували 22,5 млн грн доходу від надання майна в найм;
- іноземні та інвестиційні доходи: 73 мешканці області відзвітували про 14 млн грн доходів з-за кордону, а 49 інвесторів задекларували 16,9 млн грн прибутку;
- професійна діяльність: 59 фахівців, які працюють незалежно, задекларували 13,9 млн грн доходу.
Зростання податкових зобов’язань, особливо військового збору, свідчить про розуміння кожним платником важливості підтримки держави. Сумлінне декларування доходів залишається фундаментом фінансової стабільності нашого регіону та наближає спільну перемогу. Дякуємо мешканцям Тернопільщини за свідому позицію.
Понад 900 млн грн ПДВ сплатили платники Тернопільщини за перший квартал
Податок на додану вартість залишається ключовим джерелом наповнення державного бюджету. За перший квартал цього року суб’єкти господарювання Тернопільської області сплатили до держбюджету 908,3 млн грн ПДВ. Це на 23,3 млн грн більше, ніж за 3 місяці минулого року.
Станом на початок квітня на обліку в регіоні перебувало 3763 платники ПДВ, з них 3064 юридичних особи та 699 фізичних осіб-підприємців.
Кожна сплачена гривня податків – це ресурс для фінансової стабільності країни та підтримки її обороноздатності. Дякуємо платникам за прозору роботу та вагомий внесок в економіку нашої області та держави загалом. Працюємо далі.
Понад пів мільярда гривень податку на прибуток сплатили підприємства Тернопільщини за перший квартал року
Упродовж перших трьох місяців цього року підприємства Тернопільської області сплатили до зведеного бюджету 512,2 млн грн податку на прибуток, що на 55,2 млн грн більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Приріст склав 12 відсотків. Заплановані показники виконано на 121,5%, бюджети додатково отримали 90,6 млн гривень.
У структурі надходжень:
- 459,7 млн грн отримав державний бюджет;
- 52,5 млн грн надійшло до місцевих бюджетів області.
Додатковим джерелом наповнення бюджету став і чистий прибуток господарських організацій. Упродовж січня-березня до бюджету його спрямовано 3 млн грн, що втричі перевищує прогнозовані показники.
Така динаміка надходжень свідчить не лише про ефективну роботу підприємств, а й про свідоме ставлення бізнесу Тернопільщини до виконання фінансових зобов’язань.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
