Новини ОДПС
Декларація після закриття ФОП: коли можна не подавати?
Податкова декларація подається платником податків за кожний звітний період до податкового органу за місцем обліку у строки, визначені Податковим кодексом України. Обов’язок подавати декларацію виникає лише тоді, коли у платника є об’єкти оподаткування або інші показники, які потрібно декларувати.
У разі припинення підприємницької діяльності ФОП декларацію можна подати за той період, на який припадає дата припинення, навіть до завершення цього періоду. При цьому датою припинення вважається дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Водночас сама державна реєстрація припинення діяльності не звільняє особу від виконання податкових зобов’язань, які виникли раніше, а також не змінює строки їх виконання і відповідальність.
Для платників єдиного податку реєстрація є безстроковою, але вона анулюється у день, коли податкова отримує інформацію про припинення діяльності. Єдиний податок у такому випадку нараховується до останнього дня місяця, в якому відбулося припинення. Останнім звітним періодом вважається той період, у якому податкова отримала повідомлення про припинення.
ФОП на єдиному податку першої та другої груп подають декларацію платника єдиного податку раз на рік, а платники третьої групи – щокварталу. При цьому ФОП третьої групи у річній декларації (за IV квартал) додатково зазначають інформацію про нарахований і сплачений єдиний внесок.
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (Декларація). Включає обов’язкові додатки, зокрема, додаток 1 (щодо ЄСВ) є невід’ємною частиною декларації і подається ФОП першої-третьої груп, які є платниками єдиного внеску. Також у разі використання сільськогосподарських земель подається додаток щодо мінімального податкового зобов’язання.
Водночас є винятки. ФОП можуть не сплачувати ЄСВ за себе, якщо вони є пенсіонерами за віком або за вислугу років, особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку і отримують пенсію чи соціальну допомогу (якщо не беруть участь у системі добровільно).
Для ФОП третьої групи також діє правило: якщо протягом окремих звітних періодів (кварталів) не було доходів і показників для декларування, декларацію за такі періоди можна не подавати. Але якщо дохід був хоча б в одному кварталі, його потрібно відобразити і в річній декларації.
У підсумку, ФОП – платники єдиного податку, які припинили діяльність, можуть не подавати декларацію лише за одночасного виконання таких умов: відсутні показники для декларування, вони звільнені від сплати ЄСВ за себе (наприклад, як пенсіонери або особи з інвалідністю), і у них не виникає обов’язку визначати мінімальне податкове зобов’язання. В інших випадках обов’язок подання декларації зберігається.
Податковий календар на 20 квітня
20 квітня – останній день подання звітності:
- декларації з акцизного податку за березень 2026 року;
- заяви для переходу на застосування відповідної ставки єдиного податку, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку – фізичними особами – підприємцями, які перевищили граничний обсяг доходу, визначений п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України;
- заяви для відмови від застосування спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку третьої групи – юридичними особами, які перевищили граничний обсяг доходу, визначений п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України;
- податковими агентами та платниками єдиного внеску податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за березень 2026 року (крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкових агентів та платників єдиного внеску);
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за березень 2026 року у разі не подання податкової декларації на 2026 рік;
- податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 1201 глави 19 розділу ІV Земельного кодексу України за березень 2026 року у разі не подання податкової декларації на 2026 рік;
- податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2026 року;
- податкової декларації з рентної плати за березень 2026 року з розрахунком:
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
20 квітня – останній день сплати податку, збору (платежу):
- авансового внеску з військового збору за квітень 2026 фізичними особами - підприємцями - платниками єдиного податку першої, другої та четвертої груп;
- авансового внеску з єдиного податку за квітень 2026 року платниками єдиного податку першої та другої груп;
- ЄСВ роботодавцями за найманих працівників за березень 2026 року, крім гірничих підприємств;
- ЄСВ фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, за I квартал 2026 року;
- авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб за кожне місце роздрібної торгівлі пальним за квітень 2026 року фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;
- авансового внеску з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним за квітень 2026 року підприємствами, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним.
Довідково. Для своєчасного подання звітності до Державної податкової служби України та сплати податків і зборів до бюджету України пропонуємо користуватися інтерактивним Податковим календарем, розміщеним на платформі Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/calendar/ (для зміни місяця використовуйте стрілку).
Запит до ДПС про розрахунки: чи можна обрати будь-яку дату завершення періоду
Варто нагадати, що Порядок документального підтвердження стану розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2025 № 416 (Порядок), визначає, як податкова служба підтверджує стан розрахунків платника з бюджетом і єдиним внеском – це передбачено п. 1 розд. І цього Порядку. Тобто саме за цими правилами ДПС формує витяг про заборгованість або переплату.
Щоб отримати такий витяг, платник подає запит до податкової за основним місцем обліку. Це можна зробити або в паперовій формі, або електронно – відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку. При електронному поданні потрібно дотримуватись вимог Податкового кодексу України, а також законів про електронні документи та електронні довірчі послуги.
Запит має містити обов’язкові реквізити. Один із ключових – це період, за який платник хоче отримати інформацію (абз. 4 п.п. 1 п. 2 розд. ІІ Порядку). Його платник визначає самостійно, але з урахуванням обмежень.
Такий період може охоплювати не більше ніж останні п’ять календарних років разом із роком подання запиту. Початок періоду визначається з першого числа будь-якого місяця, а закінчення – або першим числом місяця, або датою подання запиту.
Отже, щоб отримати витяг, потрібно правильно визначити період (у межах 5 років), заповнити всі обов’язкові реквізити та подати запит у встановленій формі – паперово або електронно з дотриманням вимог законодавства.
Звільнення без виплат: чи потрібно показувати працівника в 4ДФ?
Податкові агенти та платники єдиного внеску зобов’язані подавати до податкового органу за основним місцем обліку податковий розрахунок щодо доходів, нарахованих або виплачених фізичним особам, а також утриманих податків і нарахованого єдиного внеску. При цьому фізичні особи – підприємці та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, подають такий розрахунок щокварталу (з розбивкою по місяцях), а інші податкові агенти – щомісяця.
Розрахунок подається лише у випадку, якщо протягом звітного періоду фізичним особам фактично нараховувалися або виплачувалися доходи.
Форма цього розрахунку та порядок його заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України № 4. У додатку 4ДФ до розрахунку відображаються персоніфіковані дані про доходи фізичних осіб і утримані податки. Зокрема, передбачено заповнення графи 8 «Дата звільнення з роботи», де зазначається дата звільнення працівника (день, місяць і рік).
Ця графа заповнюється лише щодо тих працівників, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, де отримували заробітну плату, або були звільнені раніше, але отримували доходи у звітному періоді. Якщо працівник протягом звітного періоду не змінював місце роботи, графа 8 не заповнюється.
У випадку, коли працівника протягом одного звітного періоду кілька разів приймали на роботу і звільняли, інформація про нього відображається стільки разів, скільки було таких подій.
Якщо у звітному періоді працівника звільнили, але йому не нараховувався і не виплачувався дохід, то інформація про такого працівника у додатку 4ДФ взагалі не зазначається, і відповідно графа 8 «Дата звільнення з роботи» не заповнюється.
Перехід у Дія Сіті: як отримати рішення і чи видно статус у кабінеті платника
Юридична особа може перейти на оподаткування як резидент Дія Сіті – платник податку на прибуток на особливих умовах або відмовитися від такого режиму шляхом подання відповідної заяви до податкового органу за своєю податковою адресою. Форма цієї заяви, а також порядок її подання та розгляду визначаються Міністерством фінансів України.
Такий порядок затверджено наказом Мінфіну від 17.03.2022 № 99. Відповідно до нього заява подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, після чого контролюючий орган починає її розгляд.
Протягом 15 робочих днів з моменту отримання заяви податковий орган приймає рішення – погодити її або відмовити – і надсилає це рішення платнику податків у встановленому порядку.
Отримати рішення можна двома способами: в електронній формі через Електронний кабінет (у розділі вхідних документів) або в паперовій формі – за зверненням до податкового органу за місцем обліку.
Водночас важливо враховувати, що інформація про набуття статусу резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах не відображається в розділі «Облікові дані платника» в Електронному кабінеті.
РРО-2026: дозволені та заборонені моделі
Наказом ДПС від 07.04.2026 № 257 оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій – його викладено в новій редакції. Відповідні зміни внесено до попереднього наказу ДПС від 21.12.2020 № 744.
У новому реєстрі чітко визначено, які РРО можна реєструвати вперше, а які вже не підлягають первинній реєстрації. Це означає, що бізнесу варто орієнтуватися саме на оновлений перелік при виборі та реєстрації касової техніки.
Ознайомитись з оновленим Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій платники мають можливість на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html.
П’ять галузей сформували понад дві третини податкових надходжень Тернопільщини у першому кварталі 2026 року
У січні-березні 2026 року основну частину надходжень до бюджетів забезпечили п’ять галузей економіки Тернопільщини. До зведеного бюджету від них надійшло 3 млрд 696 млн грн, що становить 67,5% усіх платежів.
Найбільші суми сплатили підприємства сфери державного управління й оборони; обов'язкового соціального страхування – 856,5 млн грн (на 7,2% більше, ніж торік), а також суб’єкти оптової та роздрібної торгівлі і ремонту транспорту – 853,3 млн гривень. Сільське господарство забезпечило 814,7 млн грн із приростом 16,3% до минулого року, переробна промисловість – 797,9 млн грн (+15,7%). Підприємства транспорту, складського господарства та кур’єрської діяльності сплатили 373,7 млн грн, що на 31,2% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
До місцевих бюджетів від цих галузей надійшло 1 млрд 619,9 млн грн, а це 63,5% усіх надходжень. Найбільший ресурс забезпечили сільське господарство – 429,3 млн грн (+38,1%), торгівля – 397,9 млн грн (+13,9%) та переробна промисловість – 359,7 млн грн (+28,2%). Платники сфери державного управління й оборони, обов'язкового соціального страхування спрямували до місцевих бюджетів 262,9 млн грн (+23,2%), транспорту і логістики – 170,2 млн грн (+14,5%).
Динаміка надходжень у розрізі галузей залишається різною, водночас більшість ключових секторів демонструють зростання порівняно з минулим роком.
Тернопільщина: понад 46 мільйонів гривень акцизного податку надійшло до бюджетів усіх рівнів
Ефективне адміністрування підакцизних товарів та сумлінність платників податків Тернопільської області забезпечують стабільне наповнення бюджетів усіх рівнів. За результатами фінансово-господарської діяльності упродовж січня-березня цього року спостерігається позитивна динаміка надходжень акцизного податку, що значно перевищує встановлені індикативні показники.
Зокрема, до державного бюджету від товарів, вироблених в Україні, фактично надійшло 11,8 млн грн акцизного податку. При доведеному завданні у 9,2 млн грн, виконання становить 128,8 відсотка. Таким чином, державна скарбниця додатково отримала 2,6 млн гривень.
Аналіз структури надходжень від виробництва підакцизної продукції свідчить про наступний розподіл платежів:
- виробництво пива – 4,8 млн грн (40,7 % від загального обсягу);
- виробництво горілчаної продукції – 4,3 млн грн (36,4 %);
- переобладнання транспортних засобів – 1,3 млн грн (11,0 %);
- виробництво спирту – 1,2 млн грн (10,2 %);
- виробництво виноробної продукції – 0,2 млн грн (1,7 %).
Паралельно із виробничим сектором, вагомий внесок у фінансову спроможність територіальних громад області забезпечує роздрібна торгівля підакцизними товарами. Протягом першого кварталу 2026 року надходження акцизного податку з роздрібного продажу склали 34,5 млн гривень. Це на 1,2 млн грн, або на 3,6 %, більше за прогнозований показник.
У розрізі товарних груп роздрібного акцизу найбільшу частку займає реалізація алкогольних напоїв, що принесла бюджету 24,2 млн грн (70% від усіх роздрібних надходжень). Від продажу пива надійшло 10,3 млн грн, що становить 30% у структурі цього податку.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
