Новини ОДПС
Верифікація даних ДРФО: строки обміну та дії фізособи після заяви № 5ДР
Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) є:
- картка платника податків; або
- дані про РНОКПП, внесені до паспорта громадянина України чи свідоцтва про народження. Це передбачено п. 70.9 ст. 70 Податковим кодексом України (ПКУ).
Перевірку правильності формування РНОКПП здійснює виключно Державна податкова служба України.
Контролюючі органи мають право надавати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО), зокрема іншим органам державної влади. ДПС забезпечує інформаційну взаємодію з державними органами, у тому числі в автоматизованому режимі, для виконання їх повноважень.
З цією метою ДПС впроваджено вебсервіс: «Надання інформації щодо підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру фізичних осіб – платників податків». Через нього державні органи (зокрема міністерства, служби та інші установи) надсилають запити та отримують відповіді в режимі онлайн.
У разі виявлення розбіжностей між даними фізичної особи та відомостями, що містяться у ДРФО, необхідно звернутися до будь-якого контролюючого органу. Перевірка здійснюється на підставі документа, що посвідчує особу. За потреби, для уточнення або оновлення інформації, подається заява за формою № 5ДР, на підставі якої вносяться зміни до ДРФО.
Якщо дані у ДРФО відповідають документам, що посвідчують особу, слід звернутися до суб’єкта інформаційних відносин, який ініціював перевірку, для уточнення переданих ним даних.
Від ідеї до бізнесу: як отримати державний мікрогрант
Мікрогрант на створення або розвиток власного бізнесу надається за правилами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року №738. Фінансування здійснюється з двох джерел: коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та державного бюджету, включно з добровільними внесками до спеціального фонду при Мінекономіки. При цьому Мінекономіки є головним розпорядником бюджетних коштів, а Державний центр зайнятості – розпорядником коштів Фонду.
Надання мікрогрантів відбувається через уповноважені банки (Ощадбанк, ПриватБанк, СЕНС БАНК). Якщо кошти йдуть із держбюджету, Мінекономіки перераховує їх через ці банки на підставі рішень Державного центру зайнятості. Якщо ж використовується фінансування Фонду, то виплати організовує сам центр зайнятості в межах наявного бюджету, також через банки.
Подати заяву можуть громадяни України, у тому числі ті, хто лише планує розпочати бізнес. У такому разі людина бере на себе зобов’язання протягом 20 робочих днів після позитивного рішення зареєструватися як ФОП або створити юридичну особу. Заява подається через портал Дія або у відділенні банку після проходження ідентифікації (з електронним підписом чи іншими засобами). Вона заповнюється у довільній формі за визначеними вимогами, підписується електронним підписом і обов’язково містить вибір банку.
До заяви обов’язково додається бізнес-план, оформлений за затвердженими правилами. Без нього заявку не розглядають. Мінекономіки встановлює кінцеві строки подання заяв протягом року. Після подання заяву вже не можна редагувати – вона автоматично передається банку (для перевірки) і Державному центру зайнятості (для розгляду). Уся інформація обробляється в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні дані та їх захист.
Банк перевіряє ділову репутацію заявника та правильність поданих даних, після чого передає інформацію до центру зайнятості. Регіональний центр зайнятості проводить співбесіду із заявником і передає її результати далі. Рішення про надання мікрогранту приймає Державний центр зайнятості протягом 15 робочих днів після завершення прийому заяв. При цьому враховуються результати перевірок, співбесіди, відсутність боргів, судових справ, виконавчих проваджень та інших обмежень.
Оцінювання заяв відбувається за визначеними Мінекономіки критеріями. Якщо заяв більше, ніж передбачено коштів, фінансування отримують ті, хто набрав найбільшу кількість балів. Інші заявки автоматично переносяться на наступний період без повторного оцінювання – використовується вже отриманий бал.
Якщо бізнес-план потребує доопрацювання, його можуть один раз повернути заявнику. На виправлення дається 15 календарних днів. Якщо людина не подасть оновлений варіант у цей строк, їй відмовляють у гранті. При цьому незначні помилки (наприклад, граматичні) не є причиною для повернення бізнес-плану.
У разі позитивного рішення заявника повідомляють через кабінет у Дії. Після цього він має зареєструвати бізнес (якщо ще не зробив цього), укласти договір із банком і відкрити рахунок. Банк відкриває рахунок протягом двох робочих днів або повідомляє про відмову.
У договорі про мікрогрант визначаються напрями використання коштів і умови, за яких їх можуть вимагати повернути. Ці умови залишаються незмінними після підписання договору (крім окремих випадків, передбачених правилами).
Крім фінансування, служба зайнятості може підтримувати отримувачів: надавати консультації, організовувати навчання, допомагати з веденням бізнесу, а для молоді 18-25 років – ще й менторську підтримку. Також можуть залучатися представники державних органів, місцевої влади, бізнесу та організацій для додаткових консультацій і навчання.
Оподаткування військовим збором допомоги сім’ям загиблих військовослужбовців
Військові формування надають сім’ям і батькам загиблих (померлих) військовослужбовців допомогу на поховання, а також компенсують витрати на ритуальні послуги і встановлення надгробків. Розмір такої допомоги становить п’ять прожиткових мінімумів на одну особу, встановлених на дату смерті. Це передбачено п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 № 829.
Згідно з Податковим кодексом України (ПКУ), платниками військового збору є фізичні особи-резиденти, які отримують доходи в Україні. Об’єктом оподаткування є загальний оподатковуваний дохід (ст. 163 ПКУ).
Разом з тим ст. 165 ПКУ визначає доходи, які не підлягають оподаткуванню. Зокрема, відповідно до п.п. «а» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не включається до оподатковуваного доходу грошова допомога, що надається членам сімей загиблих військовослужбовців згідно із законодавством.
Такі доходи також не оподатковуються військовим збором, оскільки звільняються від оподаткування відповідно.
Отже, грошова допомога, яка виплачується військовою частиною відповідно до Постанови № 829, не оподатковується ані податком на доходи фізичних осіб, ані військовим збором.
Водночас, якщо військова частина додатково компенсує витрати на поховання, ритуальні послуги чи надгробки, така компенсація не входить до переліку звільнених доходів. Тому вона включається до загального оподатковуваного доходу і оподатковується на загальних підставах, у тому числі військовим збором.
Порядок отримання витягу про стан розрахунків з податками за неосновним місцем обліку: вимоги та строки
Платники податків зобов’язані стати на облік у контролюючих органах для здійснення податкового контролю. Це передбачено абзацом першим п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (ПКУ). Облік ведеться як за основним місцем (місцезнаходження юридичної особи або місцем проживання фізичної особи), так і за неосновними місцями – тобто за місцем розташування майна, підрозділів чи інших об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які здійснюється діяльність.
Витяг про стан розрахунків з податками – це документ у паперовій або електронній формі, який відображає інформацію про нарахування, сплату, заборгованість або переплати з податків і єдиного внеску за визначений платником період. Його визначення та порядок надання встановлено Порядком № 416, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2025 № 416.
Для отримання витягу платник подає запит до податкового органу за основним місцем обліку – у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та законів про електронні документи й електронні довірчі послуги. Запит може охоплювати період не більше ніж п’ять останніх календарних років, включаючи рік його подання. Якщо потрібна інформація за кілька років, запит подається окремо за кожен рік.
Якщо платник зазначає у запиті бажання отримати паперовий витяг із підписом керівника податкового органу, такий документ надається з деталізацією за видами платежів і засвідчується підписом відповідної посадової особи. Отримати його можна в податковому органі за основним місцем обліку не раніше ніж через п’ять робочих днів після прийняття запиту.
Фінансова звітність за міжнародними стандартами для податку на прибуток: подання до ДПС
Платник податку на прибуток за загальним правилом подає разом із декларацією фінансову звітність – квартальну або річну – за правилами подання декларації та з урахуванням вимог ПКУ. Виняток становлять ті підприємства, які за законом зобов’язані оприлюднювати річну звітність разом з аудиторським висновком: вони разом із декларацією подають лише баланс і звіт про фінансові результати (до аудиту).
Фінансова звітність, яку подають разом із декларацією, є її невід’ємною частиною. Для підприємств, що публікують річну звітність з аудитом, встановлено окремий обов’язок – подати повну річну звітність разом з аудиторським висновком до податкового органу не пізніше 10 червня наступного року. Якщо цього не зробити або запізнитися – застосовуються штрафи, як за неподання декларації.
Звітним періодом для фінансової звітності є календарний рік, але також складається проміжна звітність – за квартал, півріччя та дев’ять місяців. Для податку на прибуток звітні періоди можуть бути квартал, півріччя, три квартали або рік. Водночас підприємства з річним доходом до 40 млн грн звітують лише раз на рік.
У визначених випадках платники подають як річну, так і проміжну фінансову звітність до податкової. Частина підприємств (зокрема ті, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства та інші визначені категорії) зобов’язані вести облік і складати звітність за міжнародними стандартами (МСФЗ), інші – можуть обирати це самостійно.
Міжнародні стандарти передбачають, що повний комплект фінансової звітності включає баланс, звіт про фінансові результати, рух грошових коштів, зміни у власному капіталі, примітки та порівняльну інформацію. Проміжна звітність може бути скороченою, але обов’язково містить основні форми: баланс і звіт про фінансові результати, а також стислу додаткову інформацію.
Фінансова звітність подається як додаток до декларації (форма ФЗ), де відмічається, які саме форми подано, зокрема якщо вони складені за МСФЗ.
У підсумку: підприємства, що застосовують міжнародні стандарти і не зобов’язані до аудиту, подають разом із декларацією як проміжну, так і річну звітність – за квартали можуть подавати як повний, так і скорочений комплект (мінімум баланс і звіт про фінансові результати), а за рік – обов’язково повний комплект. Ті ж підприємства, які зобов’язані оприлюднювати звітність з аудиторським висновком, подають протягом року лише баланс і звіт про фінансові результати, а після завершення року – повну звітність разом з аудиторським висновком до 10 червня наступного року, включаючи також звіт про рух грошових коштів, власний капітал і примітки.
Як уточнити юрособі податкові зобов’язання з нерухомості без помилок
Якщо платник податків самостійно знаходить помилки у вже поданій декларації (у межах строків давності), він має їх виправити (п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України). Це можна зробити двома способами: подати уточнюючий розрахунок або виправити показники у складі наступної декларації за період, коли помилку виявлено.
Якщо помилка призвела до заниження податкового зобов’язання, є два варіанти: або подати уточнюючий розрахунок і до його подання сплатити недоплату та штраф 3%, або включити суму недоплати до наступної декларації зі штрафом 5%.
Декларація з податку на нерухомість подається разом із додатками: окремо для житлової та нежитлової нерухомості. Помилки минулих періодів можна виправити також у декларації з типом «звітна» або «звітна нова». У такому випадку в заголовній частині обов’язково заповнюються: звітний період (за який подається декларація) і період, що уточнюється, із зазначенням дати, з якої враховуються уточнення.
Важливо: в одній декларації можна уточнити лише один минулий період і тільки за тією ж територіальною громадою (той самий код КАТОТТГ), що і в первинній декларації.
У додатках спочатку розраховується загальна сума податку за звітний рік (розділ І), яка переноситься до основної частини декларації. Для виправлення помилок заповнюється розділ ІІ, де окремо показують:
- суму збільшення податкового зобов’язання за минулий період (переноситься в декларацію),
- суму зменшення (якщо є),
- різницю донарахування,
- штраф 5% (якщо виправлення через декларацію).
Якщо уточнення стосується поточного року (наприклад, через зміну даних про об’єкт), додатково заповнюються спеціальні рядки для донарахування.
На період воєнного стану діє важлива пільга: якщо платник самостійно виправляє помилки, що призвели до заниження податку, штрафи (3% або 5%) і пеня не застосовуються, за умови дотримання правил виправлення.
Довідково. Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408
Понад 7 мільярдів гривень у спільну скарбницю: бізнес Тернопільщини підтримує фінансову стійкість держави
У січні-квітні цього року економіка Тернопільщини демонструє стійку позитивну динаміку, що безпосередньо позначилося на податкових надходженнях. До бюджетів усіх рівнів мобілізовано 7 млрд 367,3 млн грн платежів. Планові показники виконано на 102,9%, що дало змогу додатково залучити 208,7 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом 2025 року надходження зросли на 15,9% (понад 1 млрд грн).
До загального фонду державного бюджету платники області спрямували 3 млрд 434,1 млн гривень. Виконання становить 100,9%, а приріст до минулого року – 13,7% (+413 млн грн).
У структурі надходжень ключових податків:
- податок на додану вартість – 1 млрд 228,5 млн грн;
- військовий збір – 857,8 млн грн;
- податок на доходи фізичних осіб – 770,5 млн грн;
- податок на прибуток – 474,1 млн гривень.
Поряд із цим посилюється фінансова спроможність територіальних громад. До місцевих бюджетів надійшло 3 млрд 519,2 млн грн, що становить 103,2% виконання (+108 млн грн понад план). Порівняно з минулим роком доходи зросли на 20,6% (+602,3 млн грн).
Дякуємо платникам Тернопільщини за системну та відповідальну сплату податків, адже саме ця щоденна дисципліна забезпечує стійкість бюджетів і ресурс для важливих державних та місцевих рішень.
Понад 3,1 млрд грн за чотири місяці – внесок Тернопільщини у соціальну сферу
Платники Тернопільської області упродовж січня-квітня цього року забезпечили вагомий фінансовий ресурс для соціальної підтримки громадян: до бюджету надійшло 3 млрд 155,8 млн гривень єдиного внеску. Плановий показник не лише виконано, а й перевиконано – на 105,6%, що становить додаткові 168,8 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 493,7 млн гривень, або на 18,5%.
Позитивна динаміка зберігається і за підсумками квітня. Лише за цей один місяць мобілізовано 849 млн гривень ЄСВ, що дозволило забезпечити виконання планового показника на рівні 102,1% (+17,6 млн гривень).
Єдиний соціальний внесок залишається одним із ключових джерел наповнення фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Саме ці кошти спрямовуються на фінансування пенсій, виплат у разі безробіття, тимчасової непрацездатності, нещасних випадків на виробництві, а також інших видів соціальної підтримки громадян. Фактично, кожна своєчасно сплачена гривня ЄСВ – це внесок у стабільність соціальної системи та гарантія державної підтримки для тих, хто її потребує.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
