Новини ОДПС
Міжнародний бізнес для ФОП: чи сумісний із єдиним податком?
Зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність українських та іноземних суб’єктів господарювання, яка здійснюється як в Україні, так і за її межами.
Фізичні особи можуть займатися такою діяльністю, якщо вони зареєстровані як підприємці (ФОП).
ФОП має право обрати спрощену систему оподаткування (єдиний податок), якщо відповідає встановленим вимогам.
Водночас не можуть бути платниками єдиного податку ті, до кого застосовані санкції. Також існують обмеження щодо видів діяльності – деякі з них не дозволяють працювати на спрощеній системі.
Довідково. У пунктах 291.5 та 291.5¹ ст. 291 ПКУ визначено види діяльності, за яких ФОП не можуть бути платниками єдиного податку 1-4 груп.
Якщо ФОП здійснює заборонену для спрощеної системи діяльність, він зобов’язаний перейти на загальну систему оподаткування.
Отже, ФОП на єдиному податку (1-4 груп) можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо дотримуються вимог спрощеної системи оподаткування.
Податок на нерухомість: чи потрібно платити за об’єкти в простої або на ремонті?
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податковий кодекс України (ПКУ)).
До об’єктів оподаткування належать, зокрема, об’єкти нежитлової нерухомості – це будівлі та їх частини, що не відносяться до житлових. Сюди входять офісні, готельні, торговельні, промислові будівлі, склади, гаражі, господарські споруди та інші об’єкти, які є земельними поліпшеннями і призначені для проживання, зберігання майна або ведення діяльності.
Водночас п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ визначає перелік об’єктів, які не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно.
Окремо п.п. 69.22 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлює особливі випадки, коли податок не нараховується і не сплачується, зокрема щодо нерухомості:
- розташованої на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях;
- знищеної або пошкодженої внаслідок бойових дій у період воєнного стану.
Разом з тим ПКУ не передбачає звільнення від оподаткування для об’єктів нерухомості, які перебувають у власності суб’єкта господарювання, але тимчасово не використовуються у діяльності через реконструкцію, капітальний ремонт, простій чи інші подібні причини.
Отже, така нерухомість оподатковується податком на нерухоме майно на загальних підставах, якщо немає спеціальних підстав для звільнення, прямо визначених ПКУ.
ПСП на трьох дітей: чи врахується дитина дружини без усиновлення?
Права та обов’язки матері, батька і дитини виникають на підставі походження дитини, яке підтверджується органом державної реєстрації актів цивільного стану відповідно до Сімейного кодексу України.
Мати й батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі. Водночас батьки зобов’язані утримувати дитину до її повноліття. Звільнення від такого обов’язку можливе лише за рішенням суду.
Розірвання шлюбу або окреме проживання батьків не звільняє їх від обов’язків щодо дитини. Разом з тим усиновлення дитини здійснюється лише за рішенням суду та надає усиновлювачу такі самі права й обов’язки, як у рідних батьків.
Відповідно до ст. 169 Податкового кодексу України платник податку має право на податкову соціальну пільгу (ПСП) щодо доходу у вигляді заробітної плати. У 2026 році розмір базової ПСП становить 1664 гривень.
ПСП застосовується, якщо місячний дохід працівника не перевищує встановлений граничний розмір. У 2026 році він становить 4660 гривень.
Платник податку, який утримує двох або більше дітей віком до 18 років, має право на ПСП у розмірі 1664 грн на кожну дитину. Для одного з батьків граничний дохід визначається шляхом множення 4660 грн на кількість дітей.
Податкова соціальна пільга застосовується з дня подання роботодавцю заяви та документів, які підтверджують право на неї. Перелік таких документів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227.
Якщо чоловік не усиновив дитину дружини від першого шлюбу, у нього не виникає обов’язку щодо її утримання. Тому права на податкову соціальну пільгу на таку дитину він не має.
Водночас за наявності власних дітей та дотримання вимог ст. 169 ПКУ він може користуватися ПСП на своїх дітей. Зокрема, у 2026 році право на пільгу зберігається, якщо зарплата не перевищує 9320 грн на місяць (4660 грн × 2) для двох дітей.
Податок на нерухомість: чи потрібно платити за об’єкти в простої або на ремонті?
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податковий кодекс України (ПКУ)).
До об’єктів оподаткування належать, зокрема, об’єкти нежитлової нерухомості – це будівлі та їх частини, що не відносяться до житлових. Сюди входять офісні, готельні, торговельні, промислові будівлі, склади, гаражі, господарські споруди та інші об’єкти, які є земельними поліпшеннями і призначені для проживання, зберігання майна або ведення діяльності.
Водночас п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ визначає перелік об’єктів, які не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно.
Окремо п.п. 69.22 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлює особливі випадки, коли податок не нараховується і не сплачується, зокрема щодо нерухомості:
- розташованої на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях;
- знищеної або пошкодженої внаслідок бойових дій у період воєнного стану.
Разом з тим ПКУ не передбачає звільнення від оподаткування для об’єктів нерухомості, які перебувають у власності суб’єкта господарювання, але тимчасово не використовуються у діяльності через реконструкцію, капітальний ремонт, простій чи інші подібні причини.
Отже, така нерухомість оподатковується податком на нерухоме майно на загальних підставах, якщо немає спеціальних підстав для звільнення, прямо визначених ПКУ.
Як визначаються доходи та витрати самозайнятої особи: касовий метод чи перша подія?
Оподатковуваним доходом особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є сукупний чистий дохід – тобто різниця між отриманим доходом та документально підтвердженими витратами, пов’язаними з такою діяльністю. Це передбачено п. 178.3 ст. 178 Податковий кодекс України.
Для приватних виконавців дохід складається із винагороди, отриманої відповідно до законодавства, за мінусом підтверджених витрат.
Якщо особа не отримала довідку про взяття на облік, оподаткуванню підлягає весь отриманий дохід без урахування витрат.
Фізична особа самостійно проводить остаточний розрахунок ПДФО за рік на підставі податкової декларації. У декларації зазначаються:
- доходи від незалежної професійної діяльності;
- інші доходи з України та з-за кордону;
- суми єдиного внеску (ЄСВ), нарахованого на такі доходи.
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат у паперовій або електронній формі, зокрема через Електронний кабінет.
Типову форму обліку та порядок її ведення затверджено наказом Міністерства фінансів України № 261 від 13.05.2021.
Як заповнюються графи Типової форми:
- Графа 1 – дата внесення запису. Записи ведуться послідовно, у хронологічному порядку.
- Графа 2 – сума отриманого доходу: кошти на рахунок, у касу, готівка, прострочена заборгованість, безоплатно отримані товари чи послуги.
- Графа 3 – сума повернених коштів або передплати клієнтам.
- Графа 4 – дохід, що підлягає декларуванню. Визначається як різниця між графою 2 та графою 3.
- Графи 5-10 – документально підтверджені витрати, пов’язані з професійною діяльністю.
- Графа 11 – чистий оподатковуваний дохід. Розраховується як різниця між доходом із графи 4 та сумою витрат із граф 6-10.
Облік ведеться у гривнях з копійками наростаючим підсумком і використовується для заповнення річної декларації про майновий стан і доходи.
Отже, чистий оподатковуваний дохід – це різниця між загальною сумою доходів та документально підтвердженими витратами. При цьому ПКУ не передбачає застосування методів «касовий метод» або «перша подія» для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Як ФОПу оформити купівлю с/г продукції у фізосіб
Платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників на підставі первинних документів, бухгалтерських регістрів і фінансової звітності.
Якщо ФОП на єдиному податку закуповує сільськогосподарську продукцію у населення, такі операції потрібно правильно оформлювати. Для цього використовуються:
- закупівельний акт – оформлюється окремо з кожним продавцем;
- закупівельна відомість – дозволяє оформити розрахунки одразу з кількома продавцями.
У цих документах обов’язково зазначаються основні дані про угоду: хто продавець, яку продукцію продано, її обсяг, ціна та загальна сума виплати. Також продавець підтверджує отримання коштів своїм підписом.
Крім цього, потрібно вказати податкові дані продавця (РНОКПП або паспорт), а за наявності – реквізити довідки про земельні ділянки. Якщо під час виплати утримувався податок на доходи, це також слід відобразити.
Отже, головна вимога – усі закупівлі у населення мають бути підтверджені належно оформленими документами з повною інформацією про операцію.
483 мільйони гривень ПДВ відшкодовано бізнесу Тернопільщини за чотири місяці
Бюджетне відшкодування ПДВ для підприємців – це живий фінансовий ресурс, який дозволяє підтримувати ліквідність бізнесу та інвестувати у розвиток. Протягом перших чотирьох місяців цього року цією можливістю скористався 151 суб’єкт господарювання області. Загалом вони подали заявки на повернення податку на розрахункові рахунки у сумі 604 млн гривень.
Станом на початок травня податкова служба області вже забезпечила реальне повернення коштів для переважної більшості заявників. Так, 138 платників податків отримали з держбюджету 483 млн гривень.
Окремим важливим аспектом роботи залишається контроль за правомірністю відшкодування. Завдяки професійному аналізу та проведеним перевіркам фахівцям податкових органів вдалося попередити безпідставні виплати на суму 1,1 млн гривень.
Наразі у процесі опрацювання залишається 271 млн грн заявленого ПДВ. Ця сума розподілена наступним чином:
- 255 млн грн перебувають на стадії активних перевірок та процедур відшкодування згідно з нормами Податкового кодексу;
- 16 млн грн проходять через етап судового або адміністративного розгляду.
Ефективний контроль за правомірністю заявлених сум відшкодування дозволяє забезпечувати баланс між інтересами держави та платників податків.
Малий бізнес Тернопільщини сплатив понад 600 млн грн єдиного податку
Єдиний податок для місцевих бюджетів є одним із основних джерел надходжень. За 4 місяці цього року представники малого бізнесу Тернопільщини сплатили до скарбниць громад області 601,3 млн грн єдиного податку. Заплановані показники перевищено на 42,6 млн гривень.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 51,9 млн гривень.
Загальна сума надходжень сформована за рахунок:
- фізичних осіб – підприємців, які сплатили 441,9 млн гривень;
- юридичних осіб – платників єдиного податку 3-ї та 4-ї груп, які спрямували ще 159,4 млн гривень.
Головне управління ДПС у Тернопільській області висловлює вдячність кожному підприємцю, який продовжує працювати, сплачувати податки та робити свій внесок у розвиток рідних громад.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
