Новини ОДПС
Благодійна допомога військовим: коли без ПДФО та військового збору?
Податковим кодексом України передбачено, що благодійна допомога для військовослужбовців, учасників бойових дій та інших осіб, визначених п.п. 165.1.54 Податковий кодекс України (ПКУ), не включається до оподатковуваного доходу.
Зокрема, без оподаткування може надаватися допомога на:
- придбання засобів індивідуального захисту, технічних засобів спостереження, ліків, продуктів харчування, засобів гігієни та інших товарів, визначених Кабінетом Міністрів України;
- оплату або компенсацію лікування, медичних послуг, діагностики, реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення, медичних виробів і засобів реабілітації.
Такі пільги передбачені п.п. 170.7.8 ст. 170 та п.п. 165.1.54 ст. 165 ПКУ.
Не оподатковується благодійна допомога, яку надають благодійники, у тому числі фізичні особи, благодійні фонди, підприємства та неприбуткові організації у порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації», якщо вона спрямована на підтримку військовослужбовців, резервістів, військовозобов’язаних та учасників бойових дій відповідно до законодавства.
Водночас така допомога звільняється від ПДФО та військового збору лише за умови, що кошти використані виключно на цілі, визначені ПКУ. Тому отримувач допомоги повинен мати документи, які підтверджують її цільове використання.
Декретна відпустка ФОП: чи треба платити єдиний внесок
Право на відпустку мають громадяни України, які працюють за трудовим договором на підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб. Законом України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (Закон № 504) передбачено соціальні відпустки, зокрема відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.
Працівникам, які мають право на соціальні відпустки, виплачується державна допомога відповідно до Закону України № 2811-XII «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та інших нормативно-правових актів.
Згідно із Закону України № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», особи, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та отримують відповідну допомогу, підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню.
Страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає соціальному страхуванню та за який сплачуються страхові внески.
Разом з тим, згідно з п. 1 частини другої ст. 8 Закону України № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», роботодавець як страхувальник зобов’язаний здійснювати страхові виплати застрахованим особам у разі настання страхового випадку.
Допомога по вагітності та пологах належить до страхових виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Отже, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами є частиною трудових відносин між роботодавцем і працівницею. Роботодавець зобов’язаний нараховувати та сплачувати єдиний внесок із суми допомоги по вагітності та пологах, а жінка у цей період залишається застрахованою особою.
Такі норми також відповідають Закону України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Закон України № 2464).
Законом № 2464 визначено, що платниками єдиного внеску є, зокрема:
- підприємства, установи та організації, які використовують працю найманих працівників;
- фізичні особи – підприємці, які використовують працю інших осіб;
- роботодавці, які виплачують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;
- фізичні особи – підприємці, у тому числі платники єдиного податку.
Відповідно до ст. 7 Закону № 2464:
- роботодавці нараховують ЄСВ на суму допомоги по вагітності та пологах;
- ФОП на загальній системі сплачують ЄСВ із доходу (прибутку), але не менше мінімального страхового внеску;
- ФОП на спрощеній системі самостійно визначають базу нарахування ЄСВ, але також не менше мінімального страхового внеску.
При цьому ФОП звільняються від сплати ЄСВ за себе за ті місяці, у яких роботодавець уже сплатив за них страховий внесок у розмірі не менше мінімального.
Водночас якщо фізична особа – підприємець або інша самозайнята особа не перебуває у трудових відносинах, то відсутній роботодавець, який би нараховував та сплачував ЄСВ із суми допомоги по вагітності та пологах.
Тому такі особи сплачують єдиний внесок за себе на загальних підставах відповідно до вимог Закону № 2464.
ЗІР ДПС – зручний сервіс для платників податків
Отримати актуальну та перевірену інформацію з питань оподаткування можна швидко й без відвідування податкової служби. Для цього ДПС створила Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР), який допомагає платникам податків знаходити відповіді на найпоширеніші запитання.
ЗІР – це онлайн-сервіс ДПС, що працює цілодобово та є доступним для всіх користувачів. Скористатися ним можна через офіційний сайт ДПС або за допомогою будь-якої пошукової системи. Ресурс також доступний у мобільних додатках для Android та iOS, що дозволяє отримувати необхідну інформацію у будь-який час та з будь-якого місця.
Основою сервісу є База знань, у якій зібрано та систематизовано відповіді на запитання платників. Інформація структурована за напрямами податкового законодавства, сплати єдиного внеску та інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких здійснює ДПС. Завдяки цьому як громадяни, так і представники бізнесу можуть швидко знайти потрібні роз’яснення.
Окрім консультаційної інформації, користувачі ЗІР можуть:
- переглядати актуальні ставки податків і зборів;
- користуватися податковим календарем;
- ознайомлюватися зі змінами у податковому законодавстві;
- отримувати інформацію про адміністративні послуги ДПС;
- користуватися іншими електронними сервісами податкової служби.
Також ресурс передбачає можливість зворотного зв’язку. Користувачі можуть оцінювати корисність відповідей у Базі знань, залишати коментарі та пропозиції щодо роботи сервісу. Це сприяє його постійному вдосконаленню та підвищенню зручності для платників податків.
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДПС – це зручний онлайн-помічник, який допомагає швидко орієнтуватися у податковому законодавстві, економити час та отримувати офіційну і достовірну інформацію.
Первинні документи ФОП: обов’язкові реквізити для підтвердження витрат
Варто знати, що об’єктом оподаткування для ФОП на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід (177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (ПКУ)). Це різниця між отриманим доходом (у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю.
Платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників на підставі первинних документів, бухгалтерських регістрів, фінансової звітності та інших документів, передбачених законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Відповідно до ст. 9 Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або електронній формі. Вони повинні містити обов’язкові реквізити, зокрема: назву документа; дату складання; назву суб’єкта господарювання; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру операції; посади та прізвища відповідальних осіб; підпис або інші дані для ідентифікації особи, яка брала участь в операції.
Якщо первинний документ містить інформацію про дату або період надання послуг, виконання робіт чи оренди, то відсутність підпису або окремих реквізитів з боку замовника чи орендаря не вважається порушенням, якщо:
– це передбачено письмовим договором;
– операції відображені у бухгалтерському обліку в періоді їх здійснення.
Водночас така норма не застосовується до операцій, що здійснюються:
– за рахунок публічних коштів;
– за договорами оренди державного чи комунального майна;
– за договорами будівельного підряду та проектно-вишукувальних робіт;
– за договорами пожертви, благодійної або гуманітарної допомоги.
Первинні документи можуть містити і додаткові реквізити, наприклад номер документа, підставу для проведення операції, печатку, код ЄДРПОУ чи дані документа, що посвідчує особу.
Електронні первинні документи, створені автоматично в інформаційних системах, використовуються у бухгалтерському обліку за наявності електронного підпису або печатки відповідно до законодавства про електронний документообіг.
Первинні документи можуть оформлюватися як на типових бланках, так і на самостійно виготовлених формах, якщо вони містять усі обов’язкові реквізити. Крім того, усі вільні рядки у первинних документах повинні бути обов’язково прокреслені.
Передача зразків продукції на дослідження: коли виникає ПДВ?
Операції з постачання товарів або послуг на митній території України є об’єктом оподаткування ПДВ. Це стосується і безоплатної передачі товарів. Це передбачено п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (ПКУ).
Безоплатно наданими вважаються товари, які передаються без грошової чи іншої компенсації, зокрема за договором дарування або без укладення договору.
При цьому постачання товарів – це будь-яка передача права розпоряджатися товаром як власник, у тому числі продаж, обмін або дарування.
Господарською діяльністю вважається діяльність, пов’язана з виробництвом, продажем товарів чи наданням послуг з метою отримання доходу.
Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування ПДВ визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не може бути нижчою:
- за ціну придбання товарів;
- за звичайну ціну самостійно виготовлених товарів;
- за балансову (залишкову) вартість необоротних активів.
Під час безоплатної передачі товарів платник ПДВ повинен скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки (п.п. 201.1 та 201.10 ПКУ).
Особливості оформлення податкових накладних визначені Порядком від 31.12.2015 № 1307. Якщо база оподаткування перевищує фактичну ціну постачання (наприклад, товар передається безкоштовно), постачальник:
- складає одну податкову накладну на фактичну ціну постачання;
- та другу – на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною.
Також дозволено скласти зведену податкову накладну не пізніше останнього дня місяця.
Отже, безоплатна передача зразків товарів для лабораторних досліджень вважається операцією постачання та оподатковується ПДВ. У такому випадку необхідно нарахувати податкові зобов’язання та оформити податкові накладні.
Водночас, якщо витрати на придбання або виготовлення таких зразків включаються до вартості товарів чи послуг, продаж яких оподатковується ПДВ та приносить дохід підприємству, то ці товари вважаються використаними у господарській діяльності. У такому випадку безоплатна передача зразків не розглядається як окрема операція постачання, а додаткові податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.
Податковий кредит після блокування накладної: чи можна подати уточнюючий розрахунок?
На дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі, підписати її кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом уповноваженої особи та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлені строки. Це передбачено п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (ПКУ)).
Реєстрація податкової накладної або розрахунку коригування може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації таких документів затверджено наказом Мінфіну від 12.12.2019 № 520 (Порядок № 520). Рішення комісії контролюючого органу надсилається платнику в електронній формі.
Податкова накладна або розрахунок коригування, реєстрацію яких було зупинено, реєструються у день набрання чинності рішенням про їх реєстрацію в ЄРПН.
Податковий кредит формується із сум ПДВ, сплачених або нарахованих при придбанні товарів, послуг чи необоротних активів. При цьому, суми ПДВ не включаються до податкового кредиту без зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної або інших підтвердних документів.
Якщо платник не включив суму ПДВ до податкового кредиту у відповідному періоді, він має право зробити це протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Якщо реєстрацію накладної було зупинено, перебіг цього строку переривається на весь період блокування.
Отже, покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною, реєстрацію якої було зупинено, але згодом зареєстровано в ЄРПН за рішенням комісії контролюючого органу:
- якщо податкова накладна зареєстрована своєчасно – у декларації того звітного періоду, в якому її складено, або в будь-якому наступному періоді в межах 365 календарних днів з дати складання, з урахуванням періоду зупинення реєстрації;
- якщо податкова накладна зареєстрована із запізненням – у декларації того звітного періоду, в якому її зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати її складання, також з урахуванням періоду зупинення реєстрації.
Якщо суми ПДВ за такими податковими накладними або розрахунками коригування не були включені до податкового кредиту у визначені строки, платник може включити їх шляхом подання уточнюючого розрахунку:
- за період складання податкової накладної – якщо вона була зареєстрована вчасно;
- за період її реєстрації в ЄРПН – якщо реєстрація була несвоєчасною.
При цьому необхідно враховувати строки давності, встановлені ПКУ.
ПРРО замість звичайного РРО: чи обов’язково анулювати реєстрацію?
Реєстрація реєстратора розрахункових операцій (РРО) діє до дати її скасування. Це передбачено п. 1 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547. Однією з підстав для скасування є рішення суб’єкта господарювання відмовитися від використання РРО у зв’язку з переходом на програмний РРО (ПРРО), якщо строк служби такого РРО ще не закінчився.
Законодавство не забороняє одночасно використовувати як РРО, так і ПРРО. Суб’єкт господарювання має право самостійно обирати, який вид реєстратора застосовувати у своїй діяльності.
Якщо суб’єкт господарювання вирішує повністю перейти з РРО на ПРРО, то реєстрація РРО підлягає скасуванню.
Туристичний бізнес і ПДВ: як визначити обсяг операцій для реєстрації
Якщо загальна сума оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг за останні 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн (без ПДВ), особа зобов’язана зареєструватися платником ПДВ (п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (ПКУ)). Це стосується також операцій, здійснених через інтернет, мобільні застосунки чи інші цифрові сервіси. Виняток – платники єдиного податку першої-третьої груп.
Якщо обсяг оподатковуваних операцій менший за 1 млн грн або такі операції відсутні, особа може зареєструватися платником ПДВ добровільно за власною заявою (п. 182.1 ст. 182 ПКУ).
Для визначення необхідності обов’язкової або можливості добровільної реєстрації платником ПДВ враховуються операції з постачання товарів і послуг. До таких операцій належать:
– операції, що оподатковуються за основною ставкою ПДВ;
– операції за ставками 7 %, 14 % та 0 %;
– операції, звільнені або тимчасово звільнені від ПДВ.
Особливості визначення бази оподаткування для туристичної діяльності встановлені ст. 207 ПКУ.
Для туристичного оператора базою оподаткування є винагорода – різниця між вартістю туристичного продукту (послуги) та витратами на його придбання або створення. Це правило застосовується як для турів в Україні, так і за кордоном.
Якщо туроператор виступає посередником між клієнтом та іноземним суб’єктом туристичної діяльності, базою оподаткування є його винагорода, отримана від такого іноземного партнера.
Для туристичного агента базою оподаткування також є лише його винагорода, яку виплачують туроператор або інші постачальники послуг.
Отже, при визначенні обсягу оподатковуваних операцій для обов’язкової або добровільної реєстрації платником ПДВ туристичні оператори та туристичні агенти враховують саме суму своєї винагороди.
Понад 1,2 млрд грн податку на додану вартість надійшло до бюджету від платників Тернопільщини
Державний бюджет України упродовж чотирьох місяців цього року отримав від суб’єктів підприємництва Тернопільської області 1 млрд 228,5 млн грн податку на додану вартість. Це на 66,4 млн грн більше, ніж у січні-квітні 2025 року.
До слова, станом на початок травня на території Тернопільщини зареєстровано 3789 платників ПДВ. З них 3074 юридичних особи та 715 фізичних осіб – підприємців. Порівняно з травнем минулого року кількість платників ПДВ юридичних осіб збільшилась на 94 особи, а кількість фізичних осіб – підприємців – на 56 осіб.
ГУ ДПС у Тернопільській області висловлює вдячність усім платникам, які упродовж непростого для усієї країни, й бізнесу зокрема, періоду вчасно та у повному обсязі сплачують податки та збори.
Понад 528 млн грн податку на прибуток – внесок підприємств Тернопільщини до бюджету
За підсумками чотирьох місяців цього року підприємства Тернопільщини сплатили до зведеного бюджету 528,4 млн грн податку на прибуток. Це на 35,6 млн грн більше, ніж за аналогічний період торік. Планові показники перевищено на 23,5%, це дозволило залучити до бюджету додаткові 100,5 млн гривень.
Основна частина надходжень, а це 474,1 млн грн, поповнила державний бюджет. Ще 54,3 млн грн отримали місцеві бюджети Тернопільщини. Ці кошти напряму працюють на фінансування соціальних програм, утримання інфраструктури, підтримку громад та реалізацію важливих регіональних проєктів.
Додатковим джерелом наповнення бюджету став і чистий прибуток господарських організацій. Упродовж січня-квітня до бюджету спрямовано 3 млн грн цього платежу, що у півтора раза перевищує прогнозовані показники.
Тернопільщина: в рахунок погашення податкового боргу до бюджету надійшло понад 54 мільйонів гривень
На Тернопільщині триває системна робота зі скорочення податкового боргу та наповнення бюджетів усіх рівнів. Результати свідчать не лише про ефективність вжитих заходів, а й про поступове підвищення податкової дисципліни серед платників.
Так, з початку року свій податковий борг скоротили 436 юридичних осіб, з них 316 підприємств повністю погасили заборгованість перед бюджетом, сплативши 27,9 млн гривень. До зведеного бюджету в рахунок погашення податкового боргу надійшло 54,2 млн гривень. Із цієї суми 21,8 млн грн спрямовано до державного бюджету.
Упродовж чотирьох місяців до суду направлено 260 позовів щодо стягнення податкового боргу на суму 239,2 млн гривень. Найбільше з них стосуються звернення стягнення на майно фізичних осіб-боржників через органи державної виконавчої служби.
Зросли й надходження від реалізації безхазяйного майна. За січень-квітень до зведеного бюджету надійшло 1 млн 446,6 тис. гривень.
У Головному управлінні ДПС у Тернопільській області наголошують: відповідальне виконання податкових зобов’язань – це не лише важлива складова фінансової стійкості держави та тергромад, а й найкращий спосіб уникнути накопичення податкового боргу, судових процесів, примусового стягнення коштів та інших неприємних наслідків.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
